Справа № 1- 11 / 2010 р.

Категорія ст.ст.27 ч.3, 14 ч.1, 115 ч. 2 п.11 КК України  

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2010 року  Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

              головуючого – судді:    Мельниченка Ю.В.

              судді:                              Широян Т.А.

              народних засідателів:   Зубка В.М., Іващенко Л.А., Ященко О.І.                      

              з участю прокурорів:    Яся О.О., Надточій О.О.

              при секретарі:                Терешко В.В.

          захисників – адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

              потерпілого:                   ОСОБА_3                                    

              підсудної:                       ОСОБА_4

розглянуши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, заміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої приватним підприємцем, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.3, 14 ч.1, 115 ч. 2 п.11 КК України  

В  С   Т  А  Н  О  В  И  В:

      В кінці лютого 2010 року, ОСОБА_4 на ґрунті довготривалих особистих неприязних стосунків вирішила організувати вбивство свого чоловіка ОСОБА_3, доручивши виконання цього злочину іншій особі, тобто на замовлення. Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_4 почала підшукувати виконавця злочину. З цією метою ОСОБА_4 звернулася до свого знайомого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з пропозицією знайти виконавця вбивства. На дану пропозицію вони погодилися та з метою, не допустити скоєння даного злочину, звернулися до правоохоронних органів.

У зв'язку з цим керівництвом УМВС України в Чернігівській області, було прийнято рішення, щодо викриття злочинних намірів ОСОБА_4 Проведення оперативно - розшукових заходів за даним фактом було доручено співробітнику міліції ОСОБА_8, який повинен був виконати роль вбивці на замовлення.

Згідно розробленого плану 23.02.2010 року, ОСОБА_8 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4 та повідомив, що він може здійснити вбивство її чоловіка та вони домовилися про зустріч.

ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію умисного вбивства на замовлення свого чоловіка ОСОБА_3, при зустрічі з ОСОБА_8, який повинен був вчинити вбивство в гаражі НОМЕР_1, котрий розташований в автокооперативі №29 в м. Чернігові, висунула свої вимоги, в яких зазначила, що необхідно вбити її чоловіка ОСОБА_3 За вчинення вбивства ОСОБА_3 ОСОБА_4 погодилась виплатити в якості винагороди суму у розмірі 2000 доларів США.

Продовжуючи свої злочинні дії по реалізації умислу на вбивство ОСОБА_3 на замовлення, 01.03.2010 року, близько 17:20 годині, ОСОБА_4 знаходячись поблизу «Троїцького собору», котрий розташований по вул. Толстого в м. Чернігові, передала ОСОБА_8 аркуш паперу з номером телефону, адресою гаражу, а також гроші в сумі 1000 доларів США в якості завдатку за скоєння вбивства, а також ОСОБА_4 попросила в підтвердження вбивства її чоловіка надати його золотий ланцюжок з хрестиком та ключі від будинку.

02.03.2010 року, в денний час, ОСОБА_8 зустрівшись поблизу «Троїцького собору», котрий розташований по вул. Толстого в м. Чернігові, з ОСОБА_4 повідомив, про виконання її замовлення на вбивство ОСОБА_3 та в якості підтвердження цього, передав їй ключі від будинку, де вони проживають.

Однак злочин не було вчинено, оскільки ОСОБА_8 був працівником

міліції і відповідно до закону України «Про оперативно - розшукову діяльність» діяв з метою викриття ОСОБА_4 В подальшому, того ж дня, в денний час, ОСОБА_4 знову зустрілась з ОСОБА_8, на вищевказаному місці, будучи впевнена у тому, що ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство на замовлення ОСОБА_3 і що її злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_3 на замовлення, повністю реалізований, ОСОБА_4 передала ОСОБА_8 ще 1000 доларів США, як винагороду за виконання цього злочину. Після чого ОСОБА_8 на підтвердження нібито виконання вбивства ОСОБА_3 на замовлення, передав ОСОБА_4 коштовності її чоловіка, а саме золотий ланцюжок з хрестиком, після чого вона була затримана працівниками міліції.

Підсудна ОСОБА_4  свою вину,   у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.11 ч.2 ст.115 КК України визнала повністю та показала, що вона проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3, по АДРЕСА_1. На протязі близько 10 років вона є приватним підприємцем, а саме займається продажем м”яса. У неї з чоловіком маються дві торгівельні точки на «Центральному» ринку та ринку «Масани» в м. Чернігові. Будинок, в якому вони разом проживають, куплений спільно декілька років назад. Також в них є дві машини, які вони придбали спільно. В останні роки відносини між нею та її чоловіком погіршилися, вони почали між собою конфліктувати. Чоловік її іноді бив, це було викликано тим, що вона іноді вживала спиртні напої. Рік тому чи два ОСОБА_3 помістив її на лікування від алкоголізму до наркологічної лікарні, котра розташована в с. Халявин, Чернігівського району, де вона пролікувалась тиждень. В кінці січня чи на початку лютого 2010 року, точно вона не пам'ятає, вона разом зі своїми колегами вживала спиртні напої, після чого потрапила на якусь квартиру, де була незнайома їй компанія. У процесі розпиття спиртних напоїв у вказаній квартирі, вона всім присутнім розповіла, що в неї погані відносини з чоловіком, що він постійно її б'є, виганяє з дому, а тому непогано б було його вбити. 23.02.2010 року на її мобільний телефон подзвонив невідомий чоловік та запропонував зустрітися на ринку, що на «Масанах», на що вона погодилась. При зустрічі чоловік нагадав їй про розмову, в якій вона вказувала, що хоче вбити свого чоловіка. Цей чоловік натякнув їй, що за свої слова потрібно «відповідати», а ні, то у неї ще діти. Сказане вона сприйняла як загрозу, злякалася та погодилась, щоб цей чоловік вбив її чоловіка за грошову винагороду у сумі 2000 доларів США. Також він їй сказав, що половину суми потрібно дати в якості задатку. Вони домовилися про ще одну зустріч. Чоловік повинен був передзвонити їй наступного дня, однак увесь час до 01.03.2010 року у неї була розряджена батарея. 01.03.2010 року, в денний час, їй знову зателефонував той чоловік і запропонував зустрітися. Вона з ним зустрілася в той же день, поряд «Троїцького собору», що розташований по вул. Толстого в м. Чернігові. При зустрічі вона передала йому гроші в сумі 1000 доларів США та на аркуші паперу написала йому схематично розташування автокооперативу, де ставить машину її чоловік, номер гаражу, адресу їхнього проживання, та час у скільки приходить з дому до гаражу її чоловік і передала йому даний аркуш. На підтвердження того, що її замовлення буде виконано, виконавець повинен був принести ОСОБА_4 ключі від будинку та золотий ланцюжок з хрестиком її чоловіка, після чого вони розійшлися.                            

   02.03.2010 року, приблизно о 09:00 годині, підсудній на мобільний телефон передзвонив даний чоловік, якому вона замовила свого чоловіка і призначив їй зустріч знову поблизу „Троїцького собору”. Коли вона приїхала на зустріч, то „виконавець” передав їй ключі від будинку, де вона разом зі своїм чоловіком проживають та показав їй золотий ланцюжок з хрестиком, що належали її чоловіку. Взявши у „виконавця” ключі, ОСОБА_4 поїхала до себе додому, де взяла ще одну тисячу доларів США, повернулася на вищевказане місце, після чого передала дані гроші чоловіку, що виконав замовлення відносно її чоловіка, а він передав їй вказаний золотий ланцюжок з хрестиком. Після чого вона пішла в бік вулиці Щорса в м. Чернігові та через деякий час була затримана працівниками міліції.

Крім показань підсудної її вина у скоєнні злочину повністю підтверджується показаннями потерпілого, свідків, письмовими доказами, а також іншими доказами, що були перевірені в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що він на протязі 29 років, проживає разом з дружиною - ОСОБА_4. Від шлюбу мають двух доньок: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5. Доньки проживають окремо. Його дружина ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями, вживає спиртне майже кожного дня. Раз в півроку вона кодується від алкогольної залежності, років 4-5 тому перебувала на лікуванні в психіатричній лікарні у зв’язку зі зловживанням алкоголю. Неодноразово дружина брала їхні спільні заощадження та йшла з дому, куди могла не повертатися по два тижні. Йому відомо, що в цей час дружина жила по «притонах», разом з «бомжами». Коли довгий час дружини не було вдома, він замінював замки на вхідних дверях будинку, щоб вона не повиносила речі. Хоча вони й проживали з ОСОБА_4 в одному будинку, але жили в різних кімнатах. Коли дружина не вживала спиртних напоїв у них були нормальні відносини, не сварились, жили як нормальна сім'я. Працювали вони разом, а саме займались торгівлею м'ясом на «Масанах», де в них є ларьок, а також на Центральному ринку є торгове місце. Якось він помітив, що в кімнаті де зберігалися гроші, зникли долари США в сумі приблизно 2 тисячі. Одного дня зранку працівники міліції зупинили його, коли він йшов до гаражу, та запросили до УМВС України в Чернігівській області. При цьому вони йому повідомили, що його дружина замовила якомусь чоловіку здійснити його вбивство за грошову винагороду. ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції в присутності понятих золотий ланцюжок та ключі від вхідних дверей будинку для проведення необхідних заходів, про що власноручно написав відповідну заяву.

Із показань свідка ОСОБА_14  слідує, що він працює заступником начальника управління карного розшуку УМВС України в Чернігівській області. 19.02.2010 року була отримана оперативна інформація у відношенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої по АДРЕСА_1, працюючої приватним підприємцем, яка шукає особу, яка за грошову винагороду могла б позбавити життя її чоловіка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за вищевказаною адресою. В ході перевірки дана інформація знайшла своє підтвердження. Після чого 23.02.2010 року, було запрошено працівника міліції, який би міг бути ймовірним „виконавцем” зазначеного злочину - ОСОБА_8. В той же день, приблизно о 14:30 годині, в присутності ОСОБА_14 та його колег, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_4 та запропонував зустрітися з приводу її питання у відношенні її чоловіка - ОСОБА_3, на що остання погодилася. ОСОБА_14 разом зі своїми колегами на службовому автомобілі доставили ОСОБА_8, який був оснащений прихованою відеокамерою, до вказаного ринку, де він зустрівсь з ОСОБА_4  ОСОБА_8 повідомив, що при зустрічі з ОСОБА_4 вона йому сказала, що потрібно «прибрати» її чоловіка. На запитання ОСОБА_8, як це «прибрати», жінка відповіла, „щоб його зовсім не було”. Далі ОСОБА_8 видав відеокамеру з відеозаписом їхньої з ОСОБА_4 розмови. Також ОСОБА_8 повідомив, що вони з ОСОБА_4 домовилися за виконання даного злочину за винагороду у сумі 2000 доларів США, також вони домовилися про зустріч наступного дня, а саме 24.02.2010 року. Наступного дня ОСОБА_8 ОСОБА_4 не зустрівсь, оскільки остання на зустріч не з'явилася з невідомих причин. В ході подальших дій, 01.03.2010 року, в денний час, ОСОБА_8 знову зателефонував ОСОБА_4 та в черговий раз домовився зустрітися з нею поблизу Троїцького собору, що по вулиці Толстого в м. Чернігові. В той же день ОСОБА_8 знову був оснащений прихованою відеокамерою з мікрофоном, після чого, приблизно о 17:00 годині він в обумовленому місці зустрівсь з ОСОБА_4 При зустрічі вона коротко розповіла йому про маршрут її чоловіка з дому до  гаражу, а також вручила йому поліетиленовий пакет в якому були: задаток у сумі 1 тисячі доларів США та записка, на якій містилися наступні дані: прізвище, ім'я, по батькові чоловіка - ОСОБА_3, номер його мобільного телефону, номер гаражу в кооперативі та намальована схема руху, починаючи з зупинки «Обласна лікарня» до автогаражу. Крім того ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_4 поставила умову, що після вбивства з трупу її чоловіка, він повинен їй принести золотий ланцюжок з хрестиком та ключі від дому.

02.03.2010 року, в ранковий час, до УМВС України в Чернігівській області був запрошений ОСОБА_3, де йому ОСОБА_14 разом зі своїми колегами розповіли про наміри його дружини замовити його вбивство. Дізнавшись про бажання своєї дружини, ОСОБА_3 добровільно погодився співпрацювати з ними. Після чого ОСОБА_3 в присутності понятих добровільно видав золотий ланцюжок з хрестиком та три ключі від дверних замків будинку. Вказані речі були вручені ОСОБА_8, щоб останній передав їх ОСОБА_4, нібито за виконання її замовлення. Того ж дня, приблизно об 11:00 годині, ОСОБА_8 в черговий раз був оснащений прихованою відеокамерою з мікрофоном і направлений на зустріч з ОСОБА_4, а саме до «Троїцького собору». Через деякий час колеги повідомили йому, що ОСОБА_4 затримана в районі вулиці Музикальна м. Чернігова. В УМВС в Чернігівській області ОСОБА_8 повідомив, що при зустрічі ОСОБА_4 видала йому другу половину винагороди в сумі 1000 доларів США, а він в свою чергу віддав їй золотий ланцюжок з хрестиком та ключі від будинку, пояснивши, що її замовлення він виконав. В ході подальших дій в присутності понятих, ОСОБА_8 добровільно видав гроші в сумі 1000 доларів США та пояснив, що дані гроші йому передала ОСОБА_4 за вбивство її чоловіка. Вказані гроші були упаковані в поліетиленовий пакет та опечатані паперовою биркою, на якій всі присутні поставили свої підписи, а також було складено відповідний протокол на якому також були поставлені підписи усіх учасників дії.

Свідок ОСОБА_15  показав, що він працює заступником начальника управління карного розшуку УМВС України в Чернігівській області та дав аналогічні показання, які надав свідок ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_6, показав, що він працює водієм такси. Приблизно на початку лютого 2010 року. він випадково познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_7, якого він підвозив по місту Чернігову. Де проживає ОСОБА_7 та як його прізвище він не знає, оскільки познайомились вони недавно. Також восени 2009 року, він випадково познайомився з жінкою на ім'я ОСОБА_4, котру підвозив по місту Чернігову і залишив їй свій номер мобільного телефону, щоб вона користувалась послугами його таксі. ОСОБА_4 просила його декілька разів перевезти м'ясо з одного ринку на інший, оскільки вона займається продажем м’ясопродуктів. Дружніх відносин з ОСОБА_4 він не підтримував. Якось ОСОБА_4 у нього запитала про якого-небудь знайомого, котрий може «убрати» її чоловіка. ОСОБА_6 спочатку вважав, що вона жартує, але потім зрозумів, що вона налаштована серйозно, це було видно по її поведінці. Далі він, щоб уникнути даної суспільної небезпеки, а також того, щоб вона не шукала іншого „виконавця”, сказав ОСОБА_4, що в нього є знайомий, котрий може виконати її бажання. ОСОБА_6 розраховував, що ОСОБА_4 заспокоїться та передумає про свій задум. ОСОБА_4 йому розповідала, що її чоловік постійно б'є її, не пускає додому, клав її в лікарню лікуватися від алкоголізму.  В кінці лютого 2010 року він підвозив ОСОБА_4 і випадково біля магазину „Калинка” зустрів свого знайомого на імя ОСОБА_7. ОСОБА_6 вирішив сповістити про прохання ОСОБА_4 ОСОБА_7, тому що останній казав, що в нього є  знайомий, який працює, чи працював в міліції. Він при ОСОБА_4 усе розповів ОСОБА_7 і ОСОБА_4 підтвердила його слова. Коли ОСОБА_7 вийшов з машини ОСОБА_6, непомітно від ОСОБА_4 сказав йому, щоб він звернувся в міліцію, на що ОСОБА_7 дав згоду. Які далі відбувалися події, з приводу вказаного факту, ОСОБА_6 не відомо.

З оголошених у судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_7 слідує,  що приблизно на початку лютого 2010 року, він випадково познайомився з водієм таксі на ім'я ОСОБА_6. Дружніх відносин він з ним не підтримував. Приблизно в середині лютого 2010 року, він приїзджав в м. Чернігів до своєї дівчини. В цей день ОСОБА_7 неподалік магазину «Калинка», котрий знаходиться поряд з проспектом Перемоги, зустрів знакомого водія таксі ОСОБА_6. Коли він підсів до нього в машину, то там на задньому сидінні вже сиділа раніше незнайома йому жінка, як виявилося потім її звати ОСОБА_4. Він помітив, що вона була в нетверезому стані. В ході розмови ОСОБА_6 випадково проговорився ОСОБА_7 про те, що в даної ОСОБА_4 проблеми зі своїм чоловіком і те, що вона хоче щоб його хтось вбив, за що вона виплатить винагороду. ОСОБА_7 побачив, що ОСОБА_4 налаштована на це серйозно, тому як вона підтверджувала слова ОСОБА_6. Він вирішив погодитися виконати бажання ОСОБА_4, щоб запобігти скоєнню даного злочину. Вже на перед він почав думати як звернутися в міліцію, щоб попередити дане суспільно небезпечне діяння. Обговорюючи з ОСОБА_4 цю тему він їй сказав, що в нього є знайома людина, яка може без проблем виконати її бажання. Після чого ОСОБА_4 попрохала ОСОБА_6, щоб їх разом відвіз до місця мешкання ОСОБА_4, котре знаходиться в районі, як ОСОБА_7 дізнався пізніше, «Масани». Під'їхавши до будинку, де проживає ОСОБА_4, вона йому розповіла про розташування кімнат в будинку, показала даний будинок, показала вхід на територію будинку і також вона йому сказала, що краще за все „убрати” її чоловіка на днях. Вона скаржилася, що чоловік її постійно б'є і не пускає додому. Також ОСОБА_4 розповіла графік роботи свого чоловіка, для того, щоб він орієнтувався, як вона йому сказала. Після чого вони з ОСОБА_4 обмінялися номерами мобільних телефонів, ОСОБА_7 їй сказав, що обговорить дану ситуацію зі своїм знайомим, який може виконати дану роботу, також він їй сказав, щоб вона чекала телефонного дзвінка. Щоб уникнути даного суспільно небезпечного діяння, ОСОБА_7 поговорив зі своїм наочно знайомим на ім'я ОСОБА_8, з яким разом вони звернулися до міліції, де він усе розповів про його домовленість з ОСОБА_4. Перед тим, як ОСОБА_7 виходив з машини ОСОБА_6 та хотів прямувати в місто, то ОСОБА_6 непомітно від ОСОБА_4 сказав йому на вухо, щоб він звернувся в міліцію, ОСОБА_7 зрозумів, що він також хотів припинити дане бажання ОСОБА_4, а саме щоб її чоловік не опинився в небезпеці із-за неї.

                                                   (а.с. 51)

                 З оголошених у судовому засіданні показань свідка   ОСОБА_8  слідує, що 19.02.10 від свого знайомого ОСОБА_7, прізвища якого не знає, він дізнався про жінку, як потім з'ясувалося - ОСОБА_4, яка шукає людину, що може за грошову винагороду вбити її чоловіка. В той же день про вищевказану розмову вони розповіли працівникам міліції. 23.02.10 року працівники міліції запропонували ОСОБА_8 взяти участь в оперативних заходах по розкриттю даного злочину в якості найманого вбивці, а саме розкрити злочинну діяльність вказаної жінки в тому, що вона замовляє вбивство свого чоловіка. На дану пропозицію він погодився та того ж дня ОСОБА_7 йому дав номер телефону даної жінки. ОСОБА_8 зателефонував їй та запропонував зустрітися. До цього зі слів ОСОБА_7 вона телефонувала йому неодноразово та запитувала чи не знайшов він людини для скоєння вказаного злочину, з чого стало зрозуміло, що вона впевнена в своїх діях, і якщо не через ОСОБА_7, то через іншу людину зможе знайти виконавця вбивства. Вони зустрілися в районі ринку на «Масанах», де при розмові вона повідомила, що потрібно «прибрати» її чоловіка. На його запитання як це прибрати, жінка відповіла: «Щоб його зовсім не було». Оскільки ОСОБА_8 їй підігрував то сказав, що виконання даного замовлення буде коштувати 2 тис. доларів США, а також, що він виконає замовлення за умови надання йому 1 тисячі доларів наперед та фото чоловіка. Вони домовилися зустрітися наступного дня, тобто 24.02.10 о 10 годині на цьому ж місці. 24.02.10 року ОСОБА_17 не з'явилася на зустріч з невідомих причин. ОСОБА_8 телефонував їй ще декілька разів з метою домовитися про зустріч. 01.03.10, приблизно о 17 годині 20 хвилин, він знову зустрівся з ОСОБА_4 біля Троїцького собору, що по вулиці Толстого в м. Чернігові. При розмові вона коротко розповіла про маршрут свого чоловіка з дому в свій гараж, а також передала йому поліетиленовий пакет, в якому знаходився завдаток, а саме гроші в сумі 1 тисяча доларів США та записка, в якій містилися наступні дані: прізвище, ім'я, по-батькові чоловіка - ОСОБА_3, номер його мобільного телефону, номер гаражу в кооперативі та намальована схема руху ОСОБА_3 починаючи від обласної лікарні до автогаражу. Крім того ОСОБА_4 поставила умову, що після вбивства ОСОБА_8 повинен їй принести золотий ланцюжок з хрестиком з тіла її чоловіка.  Вранці 02.03.10 працівники міліції надали ОСОБА_8 золотий ланцюжок з хрестиком та зв'язку ключів від квартири ОСОБА_3 Приблизно о 10 годині він втретє зустрівся з ОСОБА_4, біля Троїцького монастиря, що по вул. Толстого в м. Чернігові й повідомив, що завдання виконано, її чоловіка вбито та передав останній зв'язку ключів, а за ланцюжок з хрестиком сказав, що віддасть після отриманні іншої частини грошей. ОСОБА_4 сказала, що поїде додому та візьме гроші й призначила зустріч на цьому ж місці через годину. Того ж дня, приблизно об 11 годині 20 хвилин, вони зустрілися з ОСОБА_4, яка віддала йому гроші в сумі 1 тисячі доларів США, купюрами по 100 доларів США, а ОСОБА_8 в свою чергу віддав їй золотий ланцюжок з хрестиком, які надали йому працівниками міліції. При всіх вищевказаних зустрічах з ОСОБА_4 ОСОБА_8 був оснащений скритою міні - відеокамерою з мікрофоном, якими його оснащали працівники міліції. Гроші, які передавала йому жінка, а також передані жінкою при другій зустрічі записка на папері з зошиту в клітинку, в якій містилися наступні дані: прізвище, ім'я по батькові її чоловіка, номер його мобільного телефону, номер гаражу в кооперативі та намальована схема руху останнього, ОСОБА_8 передавав працівникам міліції одразу ж після зустрічей.

                                                ( а.с. 44-46)

Показання свідка ОСОБА_8 об’єктивно підтверджуються переглянутими в судовому засіданні відеозаписами зустрічей підсудної ОСОБА_4 з ОСОБА_8, які мали місце: 23.02.2010 року, 01.03.2010 року та 02.03.2010 року.

Показання свідка ОСОБА_8 також підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які ними були надані в ході досудового слідства та в судовому засіданні.

Так свідок ОСОБА_18  показав, що 01.03.2010 року у вечірній час він  працівниками міліції був запрошений в якості понятого, на що він добровільно погодився. Також працівниками міліції був запрошений ще один чоловік в якості понятого - ОСОБА_20. Потім працівники міліції роз'яснили їм права та обов'язки понятих згідно ст. 127 КПК України. Після цього вони усі разом зайшли до одного з кабінетів, що в приміщенні УМВС України в Чернігівській області, що по пр-ту Перемоги м. Чернігова, де разом з працівниками міліції знаходився незнайомий йому молодий чоловік який назвався ОСОБА_8. В присутності свідка працівники міліції провели особистий огляд ОСОБА_8, в ході якого він добровільно видав поліетиленовий пакет, в якому знаходився аркуш паперу з тестом «АДРЕСА_1, ОСОБА_21, кооператив №29, обласная больница», а також був вказаний номер гаража та автомобіль «белый фольцваген». Крім того на виказаному аркуші було намальовано прямокутник з надписом «больница», далі поряд було намальовано декілька кружків та стрілок. В даному поліетиленовому пакеті ще знаходились кошти в сумі 1000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США. Працівниками міліції був складений відповідний протокол, у якому він та всі присутні поставили свої підписи. В той протокол ще були переписані номери даних купюр. Вилучений поліетиленовий пакет з даною запискою та грошима був упакований в поліетиленовий файл, який був опечатаний паперовою биркою, на якій усі присутні поставили свої підписи. ОСОБА_8 пояснив, що  поліетиленовий пакет з аркушем паперу та грошима він отримав 01.03.2010 року в районі Троїцького собору від жінки на ім'я ОСОБА_4 за вчинення вбивства її чоловіка.

 02.03.2010 року, в ранковий час, віт знову був запрошений працівниками міліції в якості понятого, на що він добровільно погодився. Також в якості понятого був запрошений ще ОСОБА_20. Працівники міліції роз'яснили їм їхні права та обов'язки понятих згідно до ст. 127 КПК України. В службовому кабінеті раніше незнайомий йому чоловік, як виявилося потім ним був ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, в їхній присутності добровільно видав працівникам міліції свої особисті речі, а саме: ланцюжок з хрестиком з металу жовтого кольору та три ключа від дверей. ОСОБА_3 вказані речі видав добровільно для проведення працівниками міліції, необхідних заходів на розкриття злочину. По даному факту працівниками міліції, було складено відповідний протокол на якому усі присутні поставили свої підписи.

 Свідок ОСОБА_19, показав, що 02.03.2010 року він працівниками міліції був запрошений побути присутнім в якості понятого на що він погодився, також в якості понятого був запрошений ОСОБА_20. Разом з працівниками міліції вони направилися на вул. Музикальна в м. Чернігові, де поблизу одного з будинків знаходилися працівники міліції, а також раніше незнайома йому жінка, як пізніше йому стало відомо це була ОСОБА_4. В неї було проведено поверхневий огляд в результаті якого було виявлено ланцюжок з хрестиком з металу жовтого кольору та зв'язка ключів.  ОСОБА_4 пояснила, що вказані речі належать їй. Речі були упаковані в поліетиленовий пакет, який був опечатаний паперовою биркою та всі присутні поставили свої підписи. Також було складено відповідний протокол, на якому вони теж розписалися. Ніякого фізичного та психологічного примусу з боку працівників міліції до ОСОБА_4 не застосовувалось. Після проведення даного огляду, працівниками міліції було запропоновано ще побути їм в якості понятих при проведенні особистого огляду, на що він та ОСОБА_20 добровільно погодилися. В службовому кабінеті УМВС України в Чернігівській області знаходився чоловік, як пізніше йому стало відомо це був ОСОБА_8. При поверхневому огляді у нього було вилучено гроші в сумі 1000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США. Як пояснив усім присутнім ОСОБА_8, дані гроші він отримав 02.03.2010 року. на вул. Толстого в м. Чернігові в районі Троїцького собору, від жінки на ім'я ОСОБА_4 за вбивство її чоловіка ОСОБА_3, як остаточний розрахунок за цей злочин. Далі зазначені гроші були упаковані в поліетиленовий пакет, який був опечатаний паперовою биркою, на якій всі присутні поставили свої підписи. Також було складено відповідний протокол на якому всі розписалися. Номери та серії вказаних купюр були переписані в зазначений протокол.

 Свідок ОСОБА_22 показала, що вона є донькою підсудної та потерпілого по справі. Вона проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_23 та неповнолітньою дочкою окремо від батьків. До того, як вона вийшла заміж вона проживала зі своїми батьками: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, по АДРЕСА_1. Коли ОСОБА_22 проживала зі своїми батьками, то з ними проживала ще її рідна сестра ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_12. На протязі приблизно 10 років її батьки займаються продажем м'ясопродуктів. У них маються два торгових місця на «Центральному» ринку та ринку «Масани». Усі гроші, які вони заробляли були в їхньому спільному користуванні. За весь час спільного проживання батьки між собою неодноразово сварилися. Як правило сварки між ними відбувалися із-за того, що хтось з них був у стані алкогольного сп'яніння або таке, що вони обидва були в нетверезому стані. Частіше в стані алкогольного сп'яніння була її мати ОСОБА_4 Із-за вживання спиртних напоїв її мати лікувалась в лікарні, а також по декілька разів на рік  відвідувала сеанси кодування. Коли її батьки не вживали спиртних напоїв, то між ними сварок майже не було, а якщо і були то не суттєві. До них батьки відносилися нормально та створювали всі можливі умови для нормального проживання. Після того, як вона переїхала проживати на іншу адресу, то через декілька років на інше місце проживання переїхала і її сестра. Батьки продовжували проживати разом.

Винність підсудної ОСОБА_4 також підтверджується письмовими доказами пр справі, які були досліджені в судовому засіданні:

            так, відповідно до   протоколів огляду та вилучення від 01.03.2010 року у ОСОБА_8 в присутності понятих 01.03.2010 року було оглянуто та вилучено аркуш паперу в клітинку з рукописним текстом, а також грошові кошти в сумі 1000 доларів США, ОСОБА_8 пояснив, що записку та гроші він отримав від ОСОБА_4, гроші отримав як завдаток за вбивство її чоловіка; а також від  02.03.2010 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 02.03.2010 року було оглянуто та вилучено 1000 доларів США при цьому ОСОБА_8 пояснив, що гроші отримав як остаточний розрахунок від ОСОБА_4 за вбивство її чоловіка.  

                                                   (а.с.5, 13)

з висновку почеркознавчої експертизи № 196 від 12.04.2010   року слідує, що рукописні записи, які починаються словами: „АДРЕСА_1...” та закінчується словами „...останов больница” на аркуші паперу, що добровільно видав ОСОБА_8 01.03.2010 року - виконані ОСОБА_4.

                                                ( а.с. 101-116)

            відповідно до протоколу добровільної видачі від 02.03.2010 року потерпілий ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції золотий ланцюжок з хрестиком та ключі від будинку для проведення необхідних заходів;

                                                     (а.с. 10)

            з протоколу особистого огляду ОСОБА_4 від 02.03.2010 року,   що мало місце в м. Чернігові по вул. Музикальна, у неї серед інших речей було виявлено та оглянуто ланцюжок з хрестиком з металу жовтого кольору та зв’язку ключів.

                                                     (а.с. 12)

з висновку судово - психіатричної експертизи №147 від 06.04.2010 року слідує, що ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждала та не страждає на теперішній час, під час інкримінованого їй діяння могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом на теперішній час примусові заходи медичного характеру їй не показані.

 У ОСОБА_4 на теперішній час не виявлено таких психічних та поведінкових розладів які-б перешкоджали її участі у проведенні досудового та судового слідства по даній кримінальній справі.

 У ОСОБА_4 простежуються психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, сіндром залежності, у зв’язку з чим їй показане протиалкогольне лікування.

                                                  ( а.с.94-97)

оглянутим в судовому засіданні  речовим доказом по справі, а саме: клаптиком паперу з рукописним текстом ОСОБА_4, що був добровільно виданий працівникам міліції ОСОБА_8, магнітного носія інформації – компакт диска „Verbatim” (інв.№60) з відеозаписом зустрічей ОСОБА_8 та ОСОБА_4

                 (а.с. 118, 122)

            з протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від

03.03.2010 року ,  з якого знятий гриф таємності,  вбачається як 23.02.2010 року, 01.03.2010 року, 02.03.2010 року ОСОБА_4 домовлялась з „виконавцем” про вбивство свого чоловіка, за оплату виконання її замовлення, за надання підтвердження виконання її замовлення, а також про їх розрахунок з „виконавцем” та передачу грошей. Про передачу „виконавцем” ОСОБА_4 цепочки з хрестиком і ключів, що належали її чоловіку.

                                                              (а.с. 78 – 89)

            В ході відтворення відеозапису з компакт-диска „Verbatim” (інв.№60), що залучений до справи як речовий доказ, зафіксовані зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_4 23.02.2010 року, 01.03.2010 року, 02.03.2010 року, на екрані чітко видно підсудну ОСОБА_4, чітко чутно їх розмову з „виконавцем”, в ході якої ОСОБА_4 виступаючи замовником вбивства свого чоловіка домовляється з „виконавцем” про вбивство , про оплату, про підтвердження виконання свого замовлення, а саме надання їй цепочки з хрестиком з шиї її чоловіка.

            При зустрічі 01.03.2010 року ОСОБА_4 роз’яснює виконавцю вбивства її чоловіка місце знаходження  автогаражу, маршрут і час руху її чоловіка до гаражу, а також передає „виконавцю” клаптик паперу, на якому записано дані її чоловіка та намальовано його маршрут до автогаражу. Разом з запискою ОСОБА_4 передає виконавцю її замовлення грошовий завдаток.

            При зустрічі 02.03.2010 року видно як ОСОБА_4 остаточно розраховується з „виконавцем” вбивства її чоловіка. Отримує від „виконавця” ланцюжок з хрестиком та ключі.

            Оцінюючи добуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов’язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

            Те, що у ОСОБА_4 умисел був направлений на організацію та готування умисного вбивства на замовлення свого чоловіка з мотивів особистих неприязних стосунків вказують її дії, які підтверджуються не тільки її показаннями, де вона свою вину визнала повністю, а і іншими доказами, що наведені вище, які узгоджуються між собою, доповнюють один одного, є допустимими та достатніми. Крім того безспірним доказом вини ОСОБА_4 в організації та готуванні вбивства на замовлення свого чоловіка з мотивів особистих неприязних стосунків є відеозапис, який був переглянутий у судовому засіданні.

             Сукупність наведених у вироку доказів, а також повне визнання своєї вини в інкримінованому діянні підсудній ОСОБА_4, переконливо свідчить про доведеність її вини, а її дії правильно кваліфіковані за ст.ст. 14 ч.1, 27 ч.3, 115 ч.2 п.11 КК України, як готування та організація умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого на замовлення.

             Обговорюючи питання про вид та міру покарання підсудній ОСОБА_4 колегія суддів у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винної, обставини, що помякшують та  відсутність обставин, що обтяжують покарання.

              Крім того, враховуючи наявність обставин, які помякшують покарання підсудної ОСОБА_4, а саме те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, повністю визнала свою вину та розкаюється у скоєному, враховуючи також думку потерпілого, який вважає за необхідне обрати відносно підсудної вид покарання не пов’язаний з позбавленням волі, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин, колегія суддів вважає за можливе застосувати при призначенні покарання ОСОБА_4 ст. 69 КК України.

               Разом з тим враховуючи суспільну небезпечність скоєного діяння суд приходить до висновку про призначення покарання підсудній пов’язаного з позбавленням волі.

              Цивільний позов по справі потерпілим не заявлений.

    Запобіжний захід підсудній ОСОБА_4 до набрання вироком чинності слід залишити обраний  – взяття під варту.

        Строк відбуття покарання підсудній ОСОБА_4 рахувати з дня її затримання, тобто з 02 березня 2010 року, тобто з часу фактичного її затримання в прорядку ст. 115 КПК України (а.с. 30 т.1).

Речові докази по справі:

-   клаптик паперу з рукописним текстом та компакт-диск „Verbatim” (інв.№60), що перелічені в постановах слідчого від 14.04.2010 року (а.с. 118, 122) хранити в матеріалах кримінальної справи;

-   золотий ланцюжок з хрестиком, ключі від дверей в кількості трьох штук, що були добровільно видані працівникам міліції потерпілим (а.с.119), повернути потерпілому ОСОБА_3;

-   грошові кошти в сумі 2000 доларів США (а.с. 125), повернути потерпілому ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що дані гроші є спільними грошима подружжя ОСОБА_3;

-   мобільний телефон „Нокія 1202-2” та дві картки мобільного зв’язку „МТС” (а.с. 121), повернути дочці підсудній – ОСОБА_22.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

                ОСОБА_4  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 14 ч.1, 27 ч.3; 115 ч. 2 п. 11 КК України та призначити їй покарання, з застосуванням ст. 69 КК України  у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

           Запобіжний захід засудженій  ОСОБА_4,  до набрання вироком чинності, залишити попередній – взяття під варту.

           Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня її затримання, тобто з 02 березня 2010 року.

Речові докази по справі:

-   клаптик паперу з рукописним текстом та компакт-диск „Verbatim” (інв.№60), що перелічені в постановах слідчого від 14.04.2010 року (а.с. 118, 122) хранити в матеріалах кримінальної справи;

-   золотий ланцюжок з хрестиком, ключі від дверей в кількості трьох штук, що були добровільно видані працівникам міліції потерпілим (а.с.119), повернути потерпілому ОСОБА_3;

-   грошові кошти в сумі 2000 доларів США (а.с. 125), повернути потерпілому ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що дані гроші є спільними грошима подружжя ОСОБА_3;

-   мобільний телефон „Нокія 1202-2” та дві картки мобільного зв’язку „МТС” (а.с. 121), повернути дочці підсудній – ОСОБА_22.

           Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізірованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_4 - в цей же строк з дня вручення їй копії вироку.

Головуючий:                                                          Мельниченко Ю.В.                    

               суддя:                                                                       Широян Т.А.  

народні засідателі:                                                 Зубок В.М.

                                                                                  Іващенко Л.А.

                                                                                  Ященко О.І.