Справа № 11- 458 /2010                         Головуючий 1 інстанції: Карапиш Т.В.

Категорія – ст. 286 ч.3 КК України      Доповідач: Мельниченко Ю.В.  

У  Х  В  А  Л  А  

І  М  Е Н Е  М      У  К  Р  А Ї  Н  И  

28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого :                           Мельниченка Ю.В.

суддів:                                       Карнауха А.С., Рудомьотової С.Г.

при секретарі:                          Терешко В.В.

за участю

прокурора:                               Шваб Л.В.

захисника:                                ОСОБА_1

представника потерпілих:      ОСОБА_2

потерпілих:                              ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,    

                                             ОСОБА_6, ОСОБА_7

засудженого:                            ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями: потерпілого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_5, прокурора Ічнянського району Кривов”яза В.П., засудженого ОСОБА_8 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2010 року.

Цим вироком:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, має не утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимий

засуджений за ст. 286 ч.3, 135 ч.1, 70 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2  роки.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави кошти в розмірі 816 грн. 49 коп. за лікування потерпілих.

Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що 6 червня 2009 року, близько 00 год. 45 хв., він, керуючи автомобілем ВАЗ 21144, д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись в напрямку с. Дорогінка, на автодорозі с. Бакаївка - с. Дорогінка, Ічнянського району, Чернігівської області, на відстані 1,5 км. від с. Дорогінки, порушив п. 2.9, п. 10.1, п. 11.1, п. 11.2, п. 11.3, п. 31.6(б) ПДР України, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення ВАЗ 21144, д.н.з. НОМЕР_2, яким керував з мотоциклом „VIPER” ЗЕТ НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_9, який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі руху з пасажирами ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - тяжкі тілесні ушкодження за ознакою, як небезпечні для життя, від яких ОСОБА_9 та ОСОБА_10 померли в Ічнянській ЦРЛ.

6 червня 2009 року, близько першої години, ОСОБА_8, після скоєння ДТП, завідомо залишив без допомоги ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, викликаного отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП, та зник з місця пригоди.

В апеляції потерпілий ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікацію дій,  просить скасувати вирок суду за м’якістю призначеного покарання в частині визначення основної міри покарання, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ст. 135 ч.1 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ст. 286 ч.3 КК України у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами  строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Вважає, що суд допустив помилку, зазначивши як недоведене те, що ОСОБА_8 під час скоєння злочину перебував у стані алкогольного сп’яніння. На його думку, в судовому засіданні та під час досудового слідства було достовірно встановлено, що засуджений був у стані алкогольного сп’яніння. Звертає увагу, що ОСОБА_8 свою вину не визнав, також не визнав цивільні позови, не відшкодував заподіяну шкоду.

В апеляції потерпілий ОСОБА_5, не оспорюючи кваліфікацію дій,  просить скасувати вирок суду за м’якістю призначеного покарання в частині визначення основної міри покарання, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ст. 135 ч.1 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ст. 286 ч.3 КК України у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами  строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Свої вимоги аргументує такими ж доказами, які зазначені в апеляції потерпілого ОСОБА_3

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, застосувавши більш суворе покарання до ОСОБА_8 у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Вважає, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що суд не врахував таку обтяжуючу обставину, як перебування в стані алкогольного сп’яніння, що доведено матеріалами справи. Також суд не в повній мірі врахував дані про особу засудженого, а саме: на час розгляду справи він не працював, змінював свої показання, не відшкодував потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати і повернути справу прокурору Ічнянського району на додаткове розслідування в зв’язку з однобічністю, неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що весь процес досудового слідства носив упереджений характер: слідчий вказав, як обтяжуючу обставину, перебування його в стані алкогольного сп’яніння, не маючи на це жодного доказу, також не визначений час події. Звертає увагу, що під час досудового слідства було порушено його право на захист. Вказує, що відтворення обстановки та обставин ДТП не відповідає фактичним обставинам справи. Також допущені порушення вимог КПК при призначенні додаткової трасологічної експертизи та при огляді місця ДТП.

В доповненні до апеляції засуджений вказує, що не були зібрані докази, які вказують на відсутність в його діях складу злочину, вирок побудований на припущеннях та не встановлено, коли саме виникла небезпека для його руху і чи мав він можливість уникнути зіткнення. Вважає, що протокол огляду місця ДТП та схема до протоколу сфальсифіковані, висновок судової автотехнічної експертизи від 16 вересня 2009 року побудований на припущеннях та надуманий. Зазначає, що додатковий огляд місця події зроблений через два місяці без його участі, чим були порушені його права. Звертає увагу на істотне порушення кримінально-процесуального закону, що виключало можливість постановити вирок.

          Заслухавши доповідача,  думку прокурора, який  підтримав свою апеляцію та вважає за необхідне обрати відносно засудженого більш суворе покарання, потерпілих, представника потерпілих, які підтримали свої апеляції та просили суворіше покарати засудженого, захисника засудженого та засудженого, які наполягали на скасуванні вироку суду з підстав, викладених в апеляції,   дослідивши в ході судового слідства матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляції задоволенню не підлягають виходячи з наступного.  

          В ході судового слідства встановлено наступне.

          Засуджений ОСОБА_8 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 286 ч.3 та 135 ч.1 КК України не визнав та пояснив, що його вина у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди відсутня. Після роз”їзду з зустрічним автомобілем він продовжував рух не змінюючи своєї смуги руху і відчув сильний удар в свій автомобіль. Після удару ОСОБА_8   знепритомнів, а прийшов до тями вже далеко від місця пригоди. В момент удару ОСОБА_8 зрозумів, що сталася дорожньо-транспортна пригода. Винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 вважає водія мотоцикла, оскільки останній в темну пору доби рухався без світла, перевозив двох пасажирів та саме він, на думку ОСОБА_8, виїхав на смугу руху його автомобіля. Щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння то засуджений ОСОБА_8 пояснив, що керував автомобілем у тверезому стані, спиртних напоїв перед дорожньо-транспортною пригодою не вживав. Надавав пояснення та проходив медогляд у хворобливому стані і міг помилково вказати, що перед керуванням автомобілем вживав спиртні напої.

 Незважаючи на невизнання своєї вини засудженим колегія суддів вважає, що в основу обвинувачення були покладені показання потерпілих, свідків, які є послідовними, узгоджується між собою та з об’єктивними даними щодо розташування транспортних засобів на проїзній частині в момент зіткнення, розташування на проїзній частині уламків транспортних засобів після зіткнення, характеру та механізму пошкоджень транспортних засобів, висновками судово-медичних та судових транспортно-трасологічних експертиз та інших доказів, що були перевірені в ході судового слідства та повністю підтверджують вину засудженого.

          Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 06 червня 2009 року в нічний час йому повідомили, що сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої постраждав його син. На місце ДТП потерпілий не виїзджав. ІНФОРМАЦІЯ_2 його син від отриманих травм помер в Ічнянській ЦРЛ. Пізніше йому стало відомо, що ДТП сталася внаслідок того, що ОСОБА_8, керуючи своїм автомобілем, скоїв наїзд на мотоцикл під керуванням ОСОБА_9, на якому в якості пасажирів були ОСОБА_10 та ОСОБА_7

            Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 06 червня 2009 року в нічний час ОСОБА_7 їй повідомила про те, що її син, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 потрапили у дорожньо-транспортну пригоду. Після цього вона разом з сім”єю  ОСОБА_9 поїхала в лікарню. ІНФОРМАЦІЯ_2 в Ічнянській ЦРЛ її син помер.      Пізніше їй стало відомо, що ДТП сталася внаслідок того, що ОСОБА_8, керуючи своїм автомобілем, скоїв наїзд на мотоцикл під керуванням ОСОБА_9, на якому в якості пасажирів були ОСОБА_10 та ОСОБА_7

           Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 06 червня 2009 року вночі йому повідомили, що його син, а також ОСОБА_10 та ОСОБА_7 потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. Він разом з дружиною та лікарем поїхали на місце ДТП. На місці ДТП вони бачили розбиті автомобіль ВАЗ та мотоцикл „Вайпер”, які знаходились на лівій стороні дороги в кюветі, відносно руху автомобіля ВАЗ. Водія автомобіля ВАЗ на місці ДТП не було. Потерпілий бачив на асфальті подряпини від мотоцикла. ІНФОРМАЦІЯ_2 його син від отриманих тілесних ушкоджень внаслідок ДТП помер в Ічнянській ЦРЛ. Пізніше йому стало відомо, що ДТП сталася внаслідок того, що ОСОБА_8, керуючи своїм автомобілем, скоїв наїзд на мотоцикл під керуванням його сина - ОСОБА_9, на якому в якості пасажирів були ОСОБА_10 та ОСОБА_7

            Потерпілий ОСОБА_12 пояснив, що 05 червня 2009 року близько 24 години він разом з ОСОБА_9, який був за кермом мотоцикла „Вайпер”, та ОСОБА_13 на вказаному мотоциклі їхали по дорозі з села Дорогинка до села Бакаївка, Ічнянського району. Рухались вони по своїй смузі руху на відстані 1 – 1,5 метра від правого краю проїзної частини дороги. На їхньому мотоциклі світ фари не горів, а горіла лише під світка, Ніч була місячною, дорогу було видно добре. На відстані приблизно 200 метрів від них він побачив, що назустріч, по їх смузі руху їхав автомобіль без увімкненого світла фар та габаритів. ОСОБА_9, який був за кермом мотоцикла, взяв ближче до правого краю проїзної частини дороги, але зіткнення уникнути не вдалось. Після зіткнення він втратив знепритомнів. Коли опритомнів, то  він лежав на землі, підвестись не зміг, після чого по мобільному телефону він зателефонував ОСОБА_14, якому повідомив про дорожньо-транспортну пригоду та про те, що вони постраждали. Водія автомобіля він не бачив.

            Свідок ОСОБА_15 пояснив, що 06 червня 2009 року близько 4-х годин ранку він в якості понятого був присутнім при огляді місця ДТП між селами Дорогинка та Бакаївка Ічнянського району. Автомобіль ВАЗ, що належав ОСОБА_8 та мотоцикл „Вайпер” знаходились в кюветі з лівої сторони відносно напрямку руху автомобіля. Перед автомобіля ВАЗ був пошкоджений, особливо ліва сторона від водія. Свідок спостерігав за проведенням замірів. Чи були на проїзній частині подряпини він не пам’ятає. Після огляду він підписав документи, а потім своїм трактором витягнув автомобіль з кювету.

            Свідок ОСОБА_16 пояснив, що 06 червня 2009 року близько 6-ї години ранку він був присутній на місці ДТП між селами Дорогинка – Бакаївка Ічнянського району. На місці ДТП він бачив пошкоджений автомобіль ВАЗ та мотоцикл „Вайпер”. На автомобілі була пошкоджена передня частина, більше ліва сторона. Чи були подряпини на проїзній частині свідок не звернув уваги. Свідок поставив свої підписи в документах, оскільки був з ними згодний.

            Показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 спростовують доводи засудженого в його апеляції про відсутність понятого ОСОБА_15 при огляді дорожньо-транспортної пригоди 06 червня 2009 року. Крім того свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 категорично не заперечували про відсутність подряпин на проїзній частині дороги  на місці ДТП при огляді місця події 06 червня 2009 року.

  Крім наведених показань потерпілих та свідків, вина засудженого підтверджена також іншими зібраними досудовим слідством та перевіреними судом доказами, які спростовують доводи апеляцій.

Посилання засудженого на те, що в ході досудового слідства не було  проведено відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної пригоди у часі та умовах,  при яких трапилась дана пригода, а також проведення такого відтворення при наявності окулярів на засудженому, на переконання суду не може вказувати на неповноту досудового слідства, виходячи з наступного.

         Відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної пригоди з засудженим ОСОБА_8 проводилось з метою встановлення місць розташування транспортних засобів перед та на момент дорожньо-транспортної пригоди, а не встановлення відстані, на якій водії бачили чи могли побачити зустрічні транспортні засоби, оскільки, як стверджує сам засуджений ОСОБА_8, він взагалі не бачив перед зіткненням та в момент зіткнення, що йому назустріч рухавсь будь-який транспортний засіб.

        Дане відтворення обстановки і обставин події проводилось за участю засудженого та його захисника, понятих та статиста і будь-яких заяв як в ході відтворення так і після від учасників слідчої дії не надходило, що підтверджується протоколом відтворення від 08 червня 2009 року (а.с.284).

       Відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_7 проводилось з метою встановлення місця первинного контакту автомобіля з мотоциклом. У зв’язку з чим необхідність проведення такого відтворення в часі та умовах, які були на момент дорожньо-транспортної пригоди відсутня. В ході проведення даної слідчої дії норм КПК України не порушено, що підтверджено протоколом та схемою до нього (а.с.100-101).

       Не заслуговують на увагу твердження засудженого про незаконність проведення додаткового огляду місця події від 13.08.2009 року та виявлені на місці ДТП слідові фрагменти, які не можуть бути взяті до уваги у зв’язку зі спливом значного часу з моменту ДТП, та які не були зафіксовані при огляді місця події. У зв’язку з цим в матеріалах справи є довідка Ічнянського ВДАІ при УМВС України в Чернігівській області №1268 від 23.02.2010 року, що на даній ділянці дороги з 06.06.09 року по 13.08.2009 року ніякої дорожньо-транспортної пригоди не трапилось. Огляд місця ДТП  18.08.2009 року був проведений з дотриманням вимог діючого законодавства щодо проведення даної слідчої дії.

        Безпідставними  також є твердження засудженого ОСОБА_8 про суперечності у транспортно-трасологічних експертизах №303 та №1065...1066 К.

        Відповідно до висновків транспортно-трасологічної експертизи №303 від 18.06.2009 року в п. 1 вказано, що в момент первинного контакту з урахуванням утворених пошкоджень на деталях автомобіля та мотоцикла, поздовжня вісь автомобіля „ВАЗ-21144” д.н.з. НОМЕР_2 була відхилена від поздовжньої вісі мотоцикла „Вайпер ЗЕТ НОМЕР_3” на кут близько 155_+ 5градусів у напрямку векторів швидкостей руху транспортних засобів.

       2. Виходячи з представленої на дослідження схеми до протоколу огляду місця ДТП від 06.06.2009 року, яка сталась між селами Дорогинка-Бакаївка, Ічнянського району, встановити місце розташування автомобіля „ВАЗ-21144” д.н.з. НОМЕР_2 та мотоцикла „Вайпер ЗЕТ НОМЕР_3” під час ДТП на проїзній частині дороги не представляється можливим, оскільки в схемі відсутні ознаки, що давали б можливість визначити таке місце.

        Але далі експерт уточнює, що якщо взяти до уваги пункт з протоколу огляду місця ДТП від 06.06.2009 року, в якому зазначається: ”на відстані 32 м. від автомобіля знаходиться скло від фари мотоцикла, яке розміщене на правій стороні дороги у напрямку с. Бакаївка”, то можливо припустити, що мотоцикл під час ДТП знаходивсь в межах місця розташування де в схемі зображено коло в середній частині якого зазначена літера Х з позначенням радіуса R = 0,05 м – осип скла та ізолента синього кольору. Тобто на відстані 1,8 м від лівого краю проїзної частини в напрямку с.Дорогинка та 32 м від заднього правого колеса автомобіля, а саме на лівій смузі руху відповідно до напрямку с.Дорогинка, за умови, якщо осип скла фари та ізоляційна стрічка належать мотоциклу „Вайпер ЗЕТ НОМЕР_3”.

         Відповідно до висновків додаткової судової транспортно-трасологічної експертизи №1065...1066К від 28 серпня 2009 року зазначено: 1. У початковій стадії зіткнення (первинного контакту) поздовжні геометричні осі автомобіля ВАЗ та мотоцикла розташовувались приблизно по одній лінії, а кут між ними складав близько 0 градусів.

         2. Первинний контакт (зіткнення) транспортних засобів ставсь на лівій стороні дороги поблизу лівого краю проїзної частини (у поперечному напрямку). У поздовжньому напрямку зіткнення автомобіля ВАЗ та мотоцикла сталося на деякій відстані перед початком першої подряпини на проїзній частині на відстані не менше 14м до заднього правого колеса автомобіля ВАЗ (відносно напрямку зі сторони с. Бакаївка).

        Викладені вище висновки експертиз суд визнає як докази, які науково обґрунтовані і будь-яких сумнівів у правильності таких висновків суд не має.    

        Як вбачається з даних висновків експертиз вони узгоджуються між собою . Додаткова судова транспортно-трасологічна експертиза №1065...1066К в деякій мірі доповнює висновок експертизи №303 від 18.06.2009 року і ніяк не суперечить одна одній, оскільки обидві вказують, що зіткнення автомобіля ВАЗ відбулось на смузі руху мотоцикла.

       Не заслуговують також на увагу доводи ОСОБА_8 про порушення його права на захист у зв’язку з несвоєчасним ознайомленням з постановою про призначення додаткової транспортно-трасологічної експертизи.

       Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 213) ОСОБА_8 з висновками судової транспортно-трасологічної експертизи №1065...1066К від 28 серпня 2009 року був своєчасно ознайомлений 08.09.2009 року разом з захисником і мав можливість заявити будь-яке клопотання.

        Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності перебування засудженого ОСОБА_8, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в стані алкогольного сп’яніння.

        На думку суду доказами перебування особи у стані алкогольного сп’яніння можуть бути лише об’єктивні дані, а саме акти медичного обстеження на встановлення факту вживання алкоголю, висновки судово-медичної експертизи, а не показання свідків, які не є фахівцями з наркології.

         В матеріалах справи (а.с. 84) мається протокол медичного огляду для встановлення факту сп’яніння  ОСОБА_8 від 06 червня 2009 року, відповідно до висновку якого ОСОБА_8 тверезий.

         Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.135 ч.1, 286 ч.3 КК України за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду.

        Призначаючи покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

       Підстав для його посилення з наведених в апеляціях прокурора та потерпілих мотивів колегія суддів не вбачає, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів і призначене у межах, встановлених в санкції статті, що передбачає відповідальність за їх вчинення.

Постановлений судом щодо ОСОБА_8 вирок відповідає вимогам закону і підстав для його зміни чи скасування немає.

Разом з тим судом першої інстанції не вирішено питання про зарахування до строку відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженому, строк його перебування в ІТТ.

 Відповідно до протоколу про затримання підозрюваного у скоєнні злочину від 07.06.2009 року ОСОБА_8 був затриманий 07.08.2009 року(а.с.279), а постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 червня 2010 року відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд.

Дане питання повинно бути вирішено Ічнянським районним судом Чернігівської області в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України.

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –  

У Х В А Л И Л А:   

Апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, прокурора Ічнянського району та засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2010 року щодо ОСОБА_8 – без змін.

            Питання про зарахування засудженому ОСОБА_8 до строку відбування покарання за вироком суду його строк перебування в ІТТ вирішити Ічнянському районному суду Чернігівської області в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України.

                                                                        Судді:

Мельниченко Ю.В.                   Карнаух А.С.                   Рудомьотова С.Г.