Справа № 22ц-5987\2010 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П.

 Доповідач: Редька А.Г.

У Х В А Л А

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

8 листопада 2010 року                 місто Чернігів

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого – судді Лакізи Г.П.,

суддів – Шевченка В.М., Редьки А.Г.,

при секретарі – Марченко О.О.,

за участі: представників позивача Станкевича Ю.В., Степаненка Р.О.,

 представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою комерційного банку ”Надра” на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 14 жовтня 2010 року про закриття провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства ”Комерційний банк „Надра” до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 14 жовтня 2010 року закрито провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення аптеки оскільки спір виник між суб’єктами господарювання і його належить вирішувати у порядку господарського судочинства.

В апеляційній скарзі комерційний банк «Надра» просить скасувати зазначену ухвалу суду та ухвалити рішення, яким задовольнити позов комерційного банку «Надра» до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення аптеки за адресою м. Чернігів, вул. Рокоссовського, буд.12 корп.1 від 26 серпня 2008 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд не врахував, що за договором оренди орендодавцем є фізична особа ОСОБА_4, а не суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, тому спір належить вирішувати у порядку цивільного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга комерційного банку «Надра» належить до задоволення частково.

Суд дійшов висновку, що спір виник між банком, юридичною особою, та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 з приводу передачі в оренду нерухомого майна, здійсненого відповідачем саме як суб’єктом підприємницької діяльності оскільки відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 9 березня 2004 року і одним з видів підприємницької діяльності є здавання в оренду власного нерухомого майна, крім того орендна плата перераховувалася на банківський рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 і за таких обставин спір належить вирішувати у порядку господарського судочинства.

Проте такий висновок суду суперечить матеріалам справи. З наданого договору оренди від 26 серпня 2008 року(ас-8) встановлено, що орендодавцем за договором є ОСОБА_4, який зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 і відсутні посилання на визначення правового статусу орендодавця як фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, у т.ч. відсутні посилання на номер, дату свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, орендодавця за договором. Внесення орендної плати на банківський рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 стосується порядку виконання умов договору і не свідчить, що орендодавцем є суб’єкт підприємницької діяльності, оскільки  власник майна вправі обумовити у договорі оренди перерахування належної йому орендної плати будь-кому на будь-який рахунок.

Таким чином наданий договір оренди нежитлового приміщення свідчить, що орендодавцем за договором є власник приміщення ОСОБА_4, а не суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 і за таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спір не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства, і необґрунтовано закрив провадження у справі.

За обставин, коли висновки суду, зазначені в ухвалі, не відповідають обставинам справи, ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною, така ухвала відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для вирішення по суті спору.

Доводи апеляційної скарги банку щодо вирішення спору по суті позовних вимог апеляційним судом не можуть бути враховані оскільки судом першої інстанції не вирішувався спір по суті позовних вимог.

    Керуючись ст.ст.307, 311 ч.1 п.3, 314, 315, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд  

у х в а л и в:

    Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

    Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 14 жовтня 2010 року про закриття провадження у справі скасувати, а справу за позовом відкритого акціонерного товариства ”Комерційний банк „Надра” до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті спору.

    Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:                     Судді: