Справа № 2-а-351/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
26 жовтня 2010 року м. Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширський районний суд Волинської області Гордійчук В.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі про визнання права на пенсію по інвалідності відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання відповідача перерахувати виплачувати та стягнути таку пенсію,
в с т а н о в и в :
13 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначає, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалим 1 категорії від такої аварії.
Відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону), йому повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідач в таких розмірах пенсій їй не виплачував і не виплачує, зробити їх перерахунок в сторону збільшення та виплату відмовляється.
Просить суд постановити рішення, котрим визнати за ним право на отримання пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону, зобов’язати відповідача перерахувати виплачувати та стягнути таку пенсію за період з 12 жовтня 2009 року по дату подачі позову до суду.
Відповідач подав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та здійснював нарахування пенсій відповідно до Закону з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року № 654, якими починаючи з 01 липня 2008 року пенсії інвалідів другої групи не повинні бути нижчими як 655 грн., а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до вимог Закону, інвалідам вказаної групи – у розмірі 20 % прожиткового мінімуму.
Крім того, положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до згаданого Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зазначає, що Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України та не наділено правом приймати законодавчі акти загальнодержавного значення.
Наполягає на застосуванні шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушеного права.
Просить у задоволенні позову відмовити.
Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується виданим йому посвідченням серії А НОМЕР_1 (а.с. 3).
Як вбачається з довідки до акта МСЕК № 031316 (а.с. 3), ОСОБА_2 з 10 грудня 2003 року довічно встановлена ІІ група інвалідності, причиною якої визнано захворювання, що пов`язане з проживанням на території, забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст.6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов’язку.
У відповідності до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні та згідно листа відповідача від 01.11.10 №826/М-01 з 01 лютого 2008 року по 18 квітня 2010 року отримував пенсію за віком, а з 19 квітня 2010 року – за віком в органах місцевого самоврядування.
Зважаючи на отримання позивачем з 01 лютого 2008 року вищеназваних пенсій за віком, суд вважає, що в задоволенні його позову до Управління в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за цей період згідно ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” слід відмовити.
Крім отримуваної основної пенсії позивач відповідно до ст.49 Закону має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір додаткової пенсії особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи згідно ст. 50 Закону - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Однак розміри як основної так і додаткової пенсій по інвалідності зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.
Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними і такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, чим спростовується твердження відповідача про неприйняття Верховною Радою України рішення про відновлення дії Закону у редакції, чинній до внесення змін до нього.
Відповідач згідно поданого заперечення виплачує позивачу основну та додаткову пенсію в менших розмірах, керуючись при цьому постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачеві розміру пенсії застосуванню підлягають ст.ст.50, 54 Закону, а не вище названі постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року та від 16 липня 2008 року №654, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.
Суд, з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з метою реалізації конституційної гарантії на отримання пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку основної і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Камінь-Каширському районі.
Не мають правового значення і твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів пенсій як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2010 року згаданий адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов’язання перерахувати та виплатити пенсію за період з 12 жовтня 2009 року по 12 квітня 2010 року залишено без розгляду.
Таким чином, захисту підлягає право позивача шляхом зобов’язання Управління перерахувати і виплатити в межах визначеного ч.2. ст.99 КАС України шестимісячного строку позовної давності додаткову пенсію у передбаченому ст.50 Закону розмірі за період з 13 квітня 2010 року по 13 жовтня 2010 року.
Позовні вимоги позивача в частині визнання за ним права на отримання державної та додаткової пенсій у розмірах відповідно восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % такої мінімальної пенсії задоволенню не підлягають, оскільки таке його право визначене ст.ст.50, 54 Закону.
Суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача нарахувати і виплачувати йому згадані пенсії в розмірах згідно ст.ст.50, 54 Закону і надалі, оскільки судовому захисту підлягає право особи у разі його порушення, невизнання або оспорювання і на даний час невідомо, чи буде порушено таке право позивача в майбутньому.
Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.
Керуючись ст.ст.11, 17, 99, 183-2, 186 КАС України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання права на пенсію по інвалідності відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання відповідача перерахувати виплачувати та стягнути таку пенсію задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести перерахунок та стягнути на користь ОСОБА_2, як особи, віднесеної до категорії І, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 (сімдесяти п’яти) відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 13 квітня 2010 року по 13 жовтня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг.
Суддя-підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду В.М. Гордійчук