№ 2- 155/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    22.06 2010 року                                                                                             м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі Павліченко Т.В., з участю позивачки, відповідача їх представників розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

                                                В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальної шкоди в сумі 3091.56 грн., моральної шкоди 5000 грн., а також витрат, пов’язаних з веденням справи.

         Свої позовні вимоги мотивує тим, що 2.10.2008 року близько 14 години вона виїжджала з подвір»я загального користування своїм автомобілем марки «Ауді-80», н.з.НОМЕР_1. Разом з нею були: малолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, свекруха ОСОБА_4, яка тримала дитину, та знайомий ОСОБА_2. Вони направлялись в дитячу поліклініку до педіатра.

         В цей час від свого гаража вибіг відповідач, став її ображати і погрожувати їй розправою, говорив, що все одно не дасть їм користуватись землею. Вона попросила його відійти від автомобіля та не заважати їй виїхати з подвір»я, на що ОСОБА_2 держаком від лопати вдарив по капоту автомобіля, після чого побіг до задньої частини автомобіля, де почав наносити удари тим же держаком по заднім стопам.

          Неправомірними діями відповідача їй заподіяно як матеріальну, так і моральну шкоду.  

          Матеріальна шкода полягає в наступному: в результаті таких дій відповідача її автомобіль отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту № 69 від 7.10.2008 року УЦПЗ ЗАТ «Експерт – Сервіс» матеріальний збиток в результаті пошкодження її автомобіля становить 3091,56 грн.

          Крім цього їй спричинена моральна шкода, яка полягає в наступному: їй заподіяні фізичні страждання, біль, був порушений її психічний стан, у неї був тяжкий емоційний стрес, після вказаних подій у неї пропало грудне молоко, яким вона годувала дитину. Вона важко переживала і продовжує переживати те, що сталося з нею, була порушена її душевна рівновага і спокій, вигляд побитого автомобіля підсилює її моральні страждання ще й тому, що кошти на придбання автомобіля були зібрані в результаті важкої праці. Крім цього вона змушена пояснювати знайомим, що сталося, а це знову примушує її переживати неприємні хвилини дорожньої пригоди.

        Моральна шкода також полягає в тому, що вона змушена звертатись до різних державних органів з приводу захисту її законних прав, що також негативно впливає на її життя.

        Моральну шкоду вона оцінює в сумі 5000 грн..

        Оскільки відповідач відмовляється добровільно відшкодувати їй заподіяну шкоду, то вона змушена з позовом звернутись до суду. Крім того, вона змушена звернутись по юридичну допомогу, тому і ці кошти необхідно стягнути з відповідача на її користь.  

        У відкритому судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав наведених в позові.

         Представник позивачки -  ОСОБА_5 позов підтримала.

          Відповідач позов не визнав. Ствердив, що автомобіль позивачки не пошкоджував.

         Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнав. Крім того вважає, що позивачка не має право на відшкодування шкоди оскільки не є власником автомобіля.

        З»ясувавши обставини справи, на засадах змагальності, як того вимагає ст.10 ЦПК України та у відповідності з ч.1 ст.60 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

        Так, з  зібраних  матеріалів справи, показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4,   ОСОБА_9, та матеріалів відмовного матеріалу № 5163 по заяві громадянки ОСОБА_1   вбачається, що вона з сім»єю проживають за адресою: м. матеріалом № 5163 по заяві громадянки ОСОБА_1 АДРЕСА_1. За вказаною адресою в   будинку НОМЕР_2 проживає відповідач .  2.10.2008 року близько 14 години коли  позивачка виїжджала з подвір»я загального користування своїм автомобілем марки «Ауді-80», н.з.НОМЕР_1,  направлялись в дитячу поліклініку до педіатра. В цей час від свого гаража вибіг відповідач, став її ображати і погрожувати їй розправою, говорив, що все одно не дасть їм користуватись землею. Вона попросила його відійти від автомобіля та не заважати їй виїхати з подвір»я, на що ОСОБА_2 держаком від лопати вдарив по капоту автомобіля, після чого побіг до задньої частини автомобіля, де почав наносити удари тим же держаком по заднім стопам.

         Зокрема свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 зазначили, що 2.10.2008 року перебували в автомобілі, яким керувала ОСОБА_10, і бачили, як в той час від свого гаража вибіг відповідач, став ображати позивачку, а потім держаком від лопати вдарив по капоту автомобіля, після чого побіг до задньої частини автомобіля, де почав наносити удари тим же держаком по заднім стопам.

          Свідок ОСОБА_8 будучи допитаний в судовому засіданні пояснив, що приблизно 4-5 місяців назад точної дати він не пам»ятає, він проїжджаючи по вул. Войкова  в м. Бердичеві, побачив автомобіль АУДІ -80 з увімкненими аварійними сигналами. За кермом якого сиділа дружина його знайомого -  ОСОБА_11. Він зупинився, щоб надати допомогу. Підійшовши до автомобіля  він побачив, що за кермом сиділа ОСОБА_1, яка плакала. Вийшовши з автомобіля  вона  розповіла, що даний автомобіль пошкодив її сусід. Він також пам»ятає, що вона була дуже налякана, а також, що  в автомобілі сиділа жінка з дитиною і дитина плакала, крім них в автомобілі був також який чоловік.

          В той же час як відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивачки та спростування пояснень свідків  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4.

         Що стосується показів свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,  які були допитані в судовому засіданні за клопотанням  відповідача,  то суд їх покази оцінює критично, оскільки вони не були свідками подій, які є предметом розгляду в судовому засіданні, а підтвердили наявність між сторонами по справі неприязних стосунків.

         Так, свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, в судовому засіданні пояснили, що в той день відповідач приїхав на обід. Вони запропонувала піти йому до будинку. Вони піднялися перші, а потім піднявся в будинок і він. Пообідавши ОСОБА_15 поїхав на роботу. Ніяких сварок в цей день не було. День вони пам»ятають тому, що через декілька днів до них прийшов працівник міліції і відібрав пояснення за фактом пошкодження автомобіля.

         Даний факт спростовується як показами свідка ОСОБА_9 так і матеріалами   відмовного матеріалу № 5163 по заяві громадянки ОСОБА_1, проживаючої АДРЕСА_1.  Бердичівського МВ УМВС в області, який був оглянутий в судовому засіданні. Так,  в судовому засіданні ОСОБА_9 пояснив, що 28.10.2008 року надійшла заява ОСОБА_1 йому як  працівнику міліції  було доручено її перевірка. 30.10.2008 року він відібрав пояснення в заявниці, ОСОБА_2, ОСОБА_16, і виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Покази свідка підтверджуються і відмовним матеріалом.

          Що стосується доводів представника відповідача, що позивачка не має права на звернення  до суду, то суд вважає, що позивачка має право на відшкодування шкоди з слідуючих підстав. Згідно вимог ч.3 ст. 386 Цивільного Кодексу України, власник права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Речовими правами на чуже майно є право володіння ( п.1 ч.1. ст..395 ЦК України).

          У відповідності  до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього майна відповідно, до гл. 29 цього кодексу, тобто не тільки власник, а й володілець майна має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

         Таким чином, позивачка на законних підставах набула право володіння автомобілем, правомірно експлуатувала транспортний засіб, а відтак відповідно до вимог ЦК України, являлась законним володільцем автомобіля, тому має право на захист, як і власник, в тому числі право самостійної вимоги. Крім того як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 під час нанесення пошкоджень автомобілю була за кермом, а тому постраждала від даних подій самостійно.

            Згідно висновку судової автотранспортної експертизи № 06 від 03.07.2009 року, матеріальний збиток, завданий власнику АУДІ 80 державний номер НОМЕР_1   внаслідок ушкодження при ДТП, складає 3475  грн. 16 коп.( а.с.5-25, 73 -83).

Вказані обставини підтверджуються наданими суду письмовими доказами( а.с.70-90).

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України  шкода, завдана майну  фізичної  або юридичної особи, відшкодовується  в повному  обсязі особою, яка її завдала.

           А тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню  в повному обсязі.

           Що стосується стягнення моральної шкоди з відповідача, то суд вважає, що в цій частині моральна шкода підлягає стягненню частково.

           Відповідно до ст..1167 ЦПК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

         Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно п.1, 3 ч.2 вищезазначеної статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.  

       В результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 позивачці спричинено моральну шкоду, яка виражена в тому, що остання  на час ремонту автомобіля залишилися без транспорту, що порушило її звичайний темп життя, а  також, що  вона пережила сильне хвилювання оскільки злякалася за своє здоров»я і здоров»я  малолітньої дитини, яка в той момент перебувала в автомобілі, що підтверджується показами свідків та матеріалами справи.  

           При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності, а тому суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити  частково в розмірі 1000 гривень.

       Відповідно до ст..88 ЦПК України підлягають і задоволенню вимоги про стягнення з відповідача судових витрат за стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі, оскільки їх понесення  підтверджено матеріалами справи( а.с.1), в частині стягнення моральної шкоди частково. Також підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки витрат на проведення судової експертизи, оскільки їх понесення підтверджене матеріалами справи ( ас.72).

        Крім того підлягають стягненню, відповідно до ст.ст. 88, 84 ЦПК України, витрати на правову допомогу. Правова допомога була надана позивачці в виді написання позовної заяви,   в наданні їй консультацій  і підтверджена матеріалами справи( а.с.128).

Керуючись ст.ст. 10, 84, 85, 88, 209, 212 - 214 ЦПК України, ст.ст. 23 ч. 1, 2,  386 ч.3, 396, 1166, 1167  ЦК України  суд, -

                                                В И Р І Ш И В:  

        Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь   ОСОБА_1, завдану матеріальну шкоду в розмірі – 3475  грн., та  моральну шкоду – 1000 грн., 500 грн. витрат на проведення судової експертизи, а також витрати  по сплаті держмита в розмірі 51 грн.  та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 30 гривень, а також  витрати  в розмірі 1500 гривень на правову допомогу.        

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                      Суддя: