САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

               Справа № 2-2352/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2010 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                         Маштак К.С.

    при секретарі                             Свистуновій Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі                         м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2010 року позивач звернувся з позовом до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що маючи статус дитини війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки у підвищеному розмірі. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано неконституційним.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, яким було змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано неконституційним.

Враховуючи те, що рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та                          № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію та змінювали редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було визнано такими, що не відповідають Конституції України                            (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення, відповідач зобов’язаний був здійснити виплати належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 06 серпня 2010 року, що стало причиною його звернення до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з’явилась, згідно позовних вимог, просила розглядати справу у її відсутність.

Представник відповідача позов не визнала, заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, оскільки нарахування позивачеві проводилися відповідно до діючих нормативних актів, зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року                   № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а розрахунок щомісячного довічного утримання особам, які мають статус «діти війни» до 01.01.2008 року не було передбачено жодним законодавчим актом, у тому числі і самим Законом України «Про соціальний захист дітей війни», яким не було визначено величину мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «дітей війни». Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено. Крім того, представник відповідача також зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі  позивачу з 01.01.2008 року нараховані щомісячні суми підвищення пенсій як «дитині війни» відповідно до Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів», і на цей час в такому ж розмірі і продовжують нараховуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 було здійснений перерахунок пенсії і відповідну виплати у періоди з 20.08.2008 року по 31.12.2008р. за постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2010р.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України від 31.07.2008 р. № 341-VI «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі позивачу нараховані щомісячні суми підвищення пенсій як «дитині війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і на цей час продовжують нараховуватися у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно якої підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,1 гривень, з 1 липня 2008 року – 48,2 гривень, з 1 жовтня 2008 року – 49,8 гривень. У відповідності до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

У зв’язку з тим, що згідно постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2010р., ОСОБА_1 було здійснено перерахунок та виплату 30  надбавки до пенсії за період з 20.08.2008 року по 31.12.2008 рік, його позовні в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно п/п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 п/п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI - визнано неконституційним.  

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому суд приходить до висновку, що на підставі Рішення Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року – позивач мав право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком в 2008 році у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а не нарахування позивачу відповідачем такого підвищення пенсії за цей період порушує права позивача, гарантовані ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у зв’язку з чим вони підлягають захисту в судовому порядку.

Розглядаючи позовні вимоги про зобов’язання донарахування щомісячної надбавки до пенсії за 2009 рік, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року Кабінету Міністрів України надане право встановлювати у 2009 році розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. На виконання зазначеної норми Закону Кабінетом Міністрів не приймалося окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розмірів підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «діти війни», а чинною залишається постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно якої підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,1 гривень, з 1 липня 2008 року – 48,2 гривень, з 1 жовтня 2008 року – 49,8 гривень.

Разом з тим, зазначена норма ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» передбачає встановлення розмірів лише тих виплат, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. За таких обставин, дія цієї норми не може поширюватися на спірні правовідносини, тому як розмір щомісячної надбавки до пенсії згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” встановлюється з розміру мінімальної пенсії за віком.

Оскільки Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» не було встановлено жодних обмежень щодо виплати підвищення пенсії на 30% у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому у 2009 році вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсій дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у 2009 році мала здійснюватися відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни", не можуть бути підставою для порушення права позивача на виплату підвищення пенсії за цей період, оскільки незалежно від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на соціальні виплати, Конституцією України, зокрема її ч. 2 cт. 3, гарантовано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а ст. 46 Конституції  України гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.  

Розглядаючи заявлений позивачем спосіб захисту його порушених прав, суд враховує положення ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України, згідно якої до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у вказаних спірних правовідносинах, а також передбачену законодавством можливість застосування в якості судового захисту цивільного права прийняття судом рішення про визнання права та зобов’язання відповідача вчинити конкретні дії, суд вважає, що позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» – підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України  № 6 рп/2007 від 09.07.2007 р., та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. ст. 3, 4, 10, 57, 88, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі                      м. Дніпропетровська, яка виразилася у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 19 серпня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 06 серпня 2010 року надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 19 серпня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 06 серпня 2010 року включно, за виключенням сум, що вже ним були отримані.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України   в Самарському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 00 коп.   

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                 К.С. Маштак

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

               Справа № 2-2352/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2010 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                         Маштак К.С.

    при секретарі                             Свистуновій Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Самарському районі                         м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі                      м. Дніпропетровська, яка виразилася у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 19 серпня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 06 серпня 2010 року надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18.11.2004 р. (в редакції Закону від 19.12.2006 р.), в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 19 серпня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 06 серпня 2010 року включно, за виключенням сум, що вже ним були отримані.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України   в Самарському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 00 коп.   

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                 К.С. Маштак