Справа №2-1560/2010 року

Р    І    Ш    Е    Н    Н    Я

І  М  Е   Н   Е   М                     У    К   Р   А   Ї   Н    И

    14 жовтня  2010 року  Святошинський районний суд м.Києва

в  складі  головуючого судді                                   Твердохліб В.А.

при  секретарі                                                                                      Горбан М.В.

за участю представника позивача Сліпка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк»  до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про  стягнення  заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк», 3-тя особа: ОСОБА_3 про зміну умов кредитного договору,  -

                                                            В   С   Т  А  Н  О В  И  В:

19.02.2010 року позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідачів та просив постановити рішення, яким стягнути солідарно з останніх  на свою  користь суму заборгованості у розмірі 38880,85 грн. і судові витрати  у справі.

У позовній заяві, посилався на те, що 26.11.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СL3460 на суму 4000,00 доларів США під 24% річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 20.11.2012 року.

26.11.2007 року між позивачем та співвідповідачем ОСОБА_4 укладено договір поруки № СL3460, згідно якого ОСОБА_4 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_2, за всіма зобов»язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору.

Станом на 21.12.2009 року загальна сума заборгованості  відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору становить 4878,40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 38880,85 грн.

У  зв»язку з тим, що відповідачі свої зобов»язання за укладеними   договорами не виконують належним чином,  то керуючись ст.ст. 257, 258, 526, 549, 1050, 1054 ЦК України позивач просив позов задовольнити.

11.06.2010 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати суму заборгованості по кредитному договору № СL3460 у розмірі 27644,73 грн., відповідно до його розрахунку; визнати кредитний договір № СL3460, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Універсал Банк» та договір поруки № СL3460, укладений між ОСОБА_4 і ПАТ «Універсал Банк» недійсними у зв»язку з істотною зміною обставин; зобов»язати банк укласти новий кредитний договір на суму 27650,00 грн. під 24% річних терміном на 72 місяці з правом дострокового погашення; звільнити ОСОБА_4 від відповідальності як поручителя; судові витрати покласти на відповідача.

В зустрічній заяві посилався на те, що ПАТ «Універсал Банк» штучно погіршив умови для продовження сумлінного виконання умов кредитного договору по поверненню кредиту. ПАТ «Універсал Банк» в  односторонньому порядку збільшив розмір відсотків за користування кредитом з 24% до 30% річних, в зв»язку з чим щомісячні внески ОСОБА_2 склали майже 90% його доходів, а з 25.12.2008 року по 14.02.2009 року хворіла його донька.

Крім того, у вересні 2008 року припинив своє існування інтернет-магазин, з яким співпрацювала дружина ОСОБА_2, а тому на даний час єдиний прибуток його сім»ї складає його пенсія.

Позивач за зустрічним позовом неодноразово звертався до ПАТ «Універсал Банк» з пропозиціями вирішення ситуації, що склалася, проте банк проігнорував його звернення, а тому керуючись ст.ст. 48, 99 Конституції України, ст.ст. 192, 212, 550, 616, 617, 652 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. Закону України «Про захист прав споживачів», просив зустрічну позовну заяву задовольнити.

В судовому засіданні представник  позивача  підтримав заявлені позовні вимоги та просив  їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позовній заяві; у задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити,

    Відповідач ОСОБА_2 проти основного позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову, при цьому зустрічні позовні вимоги підтримав та просив зустрічний позов задовольнити, посилаючись при цьому на обставини, викладені у зустрічній позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_4 проти основного позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову, при цьому зустрічні позовні вимоги підтримав та просив зустрічний позов задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені у зустрічній позовній заяві.

              Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази,  вважає, що  основний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно умов  кредитного договору № СL3460 від 26.11. 2007 року, позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 4000,00 доларів США з кінцевим  терміном погашення до 20.11.2012 року зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 24,00 % річних.

Згідно п.1.1 кредитного договору  позичальник зобов»язується погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором, додатком 1 та додатком 2(а.с.6-11).

Відповідно до п.2.3 кредитного договору № СL3460 від 26.11. 2007 року, кредитор може збільшити процентну ставку, зазначену у пункті 1.1 договору у разі зміни Національним банком України розміру чинної облікової ставки та/або у разі запровадження адміністративних та/або у випадку зміни ставок LIBOR, EURIBOR, та/або в інших випадках, якщо кредитор обґрунтовано вважає, що така зміна відповідає ринковим умовам або має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора.

Згідно графіку щомісячних платежів, відповідачу розраховано суми платежів щомісячно, починаючи з 20.12.2007 року і по 20.11.2012 року  (а.с.13-14).

26.11.2007 року між позивачем та співвідповідачем ОСОБА_4   укладено договір поруки № СL3460, згідно якого ОСОБА_4 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_2, за всіма зобов»язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору (а.с.17-19).

Відповідно до виписки з особового рахунку  від 26.11.2007 року, відповідачу ОСОБА_2 видано кредит у сумі 4000,00 доларів США (а.с. 16).

Листом від 26.08.2009 року позивач вимагає від відповідача ОСОБА_2 виконати свої зобов»язання за договором кредиту та погасити заборгованість, яка станом на 25.08.2009 року складає 1154,56 доларів США (а.с.20).

Претензією від 01.02.2010 року позивач вимагає від відповідача ОСОБА_4 виконати свої зобов»язання за договором поруки та погасити заборгованість в розмірі 4878,40 доларів США, яка склалася у результаті невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов»язань за кредитним договором (а.с.22).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідами 3 групи (а.с.45, 50, 51 – копії посвідчення).

Згідно довідки від 19.05.2010 року, відповідач ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності, яка з грудня 2009 року по травень 2010 року склала 8483,91 грн. (а.с. 67).

12.05.2010 року відповідач ОСОБА_2 подав позивачу свої письмові пропозиції по вирішенню питання по заборгованості та запропонував два варіанта вирішення ситуації, що склалася (а.с.55).

Листом від 18.06.2010 року позивач відмовив відповідачу ОСОБА_2 у задоволенні його письмового звернення та повідомив, що для відкликання судового позову та розгляду його звернення щодо реструктуризації кредиту йому необхідно сплатити всю прострочену заборгованість та судові витрати.

Станом на 21.12.2009 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором складає 4878,40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 38880,85 грн., з яких 3535,90 доларів США – сума простроченої заборгованості по кредиту; 1086,30 доларів США  – сума нарахованих та не сплачених відсотків за користування кредитом; 256,20 доларів США  - сума підвищених відсотків за користування кредитом (а.с.15 – розрахунок заборгованості).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач свої зобов”язання виконав у повному обсязі.

Відповідач своїх зобов”язань не виконує, а саме: не сплачує щомісячні платежі, проценти за користування кредитом, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 1050, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову  (субсидіарну) відповідальність поручителя.

 Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Дії позивача ПАТ «Універсал Банк» є правомірними щодо підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, а тому  його вини у порушенні зобов»язання не вбачається.

Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов»язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов»язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відсутність у відповідача ОСОБА_2 необхідних коштів для погашення заборгованості не вважається таким випадком, а тому останній не звільняється від відповідальності за порушення зобов»зання.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

    Частиною  1 ст. 233 передбачено,  що правочин,  який вчинено особою під впливом тяжкої для  неї обставини  і на вкрай невигідних умовах,  може бути визнаний судом недійсним  незалежно  від  того,  хто   був   ініціатором   такого правочину.

Відповідачем ОСОБА_2  не доведено факт того, що укладення кредитного договору не відповідало його внутрішній волі, він не мав вільного волевиявлення при підписанні його, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а також правочин вчинений під впливом тяжкої для нього обставини та на вкрай невигідних для нього умовах.

А тому немає підстав для визнання кредитного договору недійсним.

Відповідачем ОСОБА_2  жодним чином не обґрунтовано зустрічних позовних вимог щодо звільнення відповідача ОСОБА_4 від відповідальності як поручителя та зобов»язання банку укласти новий кредитний договір на суму 27650,00 грн. під 24% річних терміном на 72 місяці з правом дострокового погашення, а тому дані зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають як недоведені.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також слід стягнути солідарно  сплачений судовий збір у сумі 388,81грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

              Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст.526, 527, 554, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 57–60,  88, 209, 212, 213, 215, 223ЦПК України, суд,-

  В   И   Р   І   Ш   И   В:

Основний позов  задовольнити.

            Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_2,  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, прож.м.Київ. АДРЕСА_1,    на користь ПАТ   «Універсал Банк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Автозаводська, 54\19  (рахунок № 32004160302 в ГУ НБУ по м.Києву та Київській області,   код ЄДРПОУ 21133352)  суму    боргу в розмірі  38 880,85  грн. та  508,81 грн. судових витрат, а всього  39 389,66 грн. (тридцять дев»ять тисяч триста вісімдесят дев»ять  гривень 66 копійок).

    В задоволенні вимог зустрічного позову відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання   апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.    

            Суддя: