АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 01 » квітня 2010 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Ружило О.А.
суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря: Скакун К.В.
за участю: сторін та їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” про визнання рішення зборів засновників, та зміни і доповнення до статуту недійсними, за апеляційною скаргою підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 січня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” про визнання рішення зборів засновників, та зміни і доповнення до статуту недійсними.
Посилалась на те, що вона є одним із засновників підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту”.
Рішенням зборів засновників підприємства від 19-20 березня 2008 року її виключено зі складу засновників. Цим же рішенням були прийняті зміни до статуту підприємства.
_________________________________________________________________________________
Справа № 22ц- 408 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Попов Г.Г.
Категорія: 57 Доповідач: Ружило О.А.
Позивачка вказувала також на те, що заяви про вихід із числа засновників вона не подавала, а подала заяву щодо виділу їй частки в натурі з не житлового приміщення по АДРЕСА_1.
На зборах засновників вона не була присутня у зв”язку із хворобою про що повідомила директора підприємства ОСОБА_2.
Вона як один з засновників підприємства не проводила ніяких дій, які б створили перешкоди в діяльності підприємства, тому підстав для її виключення із числа засновників не було.
За таких обставин просила суд постановити рішення яким задоволити її позовні вимоги.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 січня 2010 року позов задоволено.
Визнано незаконними рішення від 19 та 20 березня 2008 року загальних зборів засновників підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” про виключення ОСОБА_1 з числа засновників підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” та затвердження нового розподілу часток в статутному фонді.
Визнано недійсним зміни до Статуту підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту”.
На дане рішення суду підприємством „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з постановленням нового рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не в повній мірі з”ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми закону, яким регулюються дані правовідносини та не застосовані норми закону, які підлягають застосуванню.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з”явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з п. 1.3 Статуту підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту”, оскаржуваних рішень зборів засновників (а.с. 9, 19) засновниками підприємства є:
- ОСОБА_3 з часткою в статутному фонді 17 %;
- ОСОБА_4 з часткою в статутному фонді 48 %;
- ОСОБА_2 із часткою в статутному фонді 27 %;
- ОСОБА_6 із часткою в статутному фонді 8 %.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про господарські товариства” господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об”єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обережною відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Відповідач підприємство „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” за своєю організаційно-правовою формою є колективним підприємством, тому на його діяльність не можуть поширюватися норми закону „Про господарські товариства”.
Відповідно до вимог п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі”, рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки суд першої інстанції правильно виходив з того, що Статут підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” не передбачає виключення засновників з підприємства у зв”язку із систематичним або неналежним виконанням ними своїх обов”язків, а також те, що Ліанова не могла перешкоджати будь-яким чином діяльності підприємства. Доводи апеляційної скарги такий висновок суду не спростовують.
Разом з тим, суд без повного з”ясування правовідносин, що склалися між сторонами, та норм матеріального права, які їх регулюють, безпідставно послався в мотивувальній частині рішення на ст.ст. 41, 43 Закону України „Про господарські товариства”.
Суд не звернув увагу на те, що створення підприємств, як юридичних осіб котрі не відносяться до господарських товариств, та їх діяльність регулюються як Статутами цих підприємств, так і окремими нормами цивільного Кодексу України.
Враховуючи неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, то рішення суду першої інстанції підлягає зміні з виключенням з його мотивувальної частини посилання на ст.ст. 41, 43 Закону України „Про господарські товариства” та доповнення мотивувальної частини цього ж рішення нормами матеріального права, які регулюють зазначені правовідносини, а саме, статтями 83, 87, 88, 89, 98, 100 ЦК України.
В решті рішення підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу підприємства „Колективне проектно-кошторисне бюро побуту” задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 січня 2010 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини вказаного рішення посилання суду першої інстанції на ст.ст. 41, 43 Закону України „Про господарські товариства”.
Доповнити мотивувальну частину цього ж рішення з посиланням на ст.ст. 83, 87, 88, 89, 98, 100 ЦК України, на підставі яких визначено права та обов”язки сторін у спірних правовідносинах.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: