Справа № 2-а-967/2010 року
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2010 року суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Штих К.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд –
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким передбачено призначення додаткової пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 4 категорії у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, але в порушення Закону відповідач виплачує дану доплату у розмірі, що не співвідносяться з мінімальною пенсією за віком. В позові вказує, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі як пенсіонер за віком. В добровільному порядку відповідач відмовляється провести перерахунок та виплату пенсії, що змусило її звернутись до суду. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати усунути зазначені порушення, здійснивши відповідний перерахунок і виплату додаткової пенсії за період з 01.07.2007 по 30.09.2010р. в сумі 2210,07 грн. та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення на позов та зазначив, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Каневі щомісячну доплату виплачують в тому обсязі, які були виділені Головному Управлінню для даної виплати, крім того, вони виконують лише делеговані повноваження з питань соціального захисту і до їх компетенції не входить прийняття рішення по визначенню розмірів доплат і компенсацій, тому виплати здійснюються в межах коштів виділених Кабінетом Міністрів України, таким чином розмір виплат відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлений на 2007-2010 роки Законами України «Про державний бюджет» на 2007-2010 роки, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 5 процентів мінімальної пенсії за віком. В позові просить відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судому засіданні з достовірністю встановлено, що згідно посвідчення серія НОМЕР_1, від 28.12.1992р. ОСОБА_1 є постраждалою 4-ї категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та постійно проживає в АДРЕСА_1, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У відповідності до ст. 71 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.
Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.
Згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно підпункту 13 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому на даний час позивачу призначена додаткова пенсія в розмірі 35,30 грн. (а.с. 9).
Вказана норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а саме положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ч.3 ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.
П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Оскільки Позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок Відповідачем пенсії Позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
На даний час чинними є норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком та підвищення пенсії, зарплати на одну мінімальну заробітну плату.
Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Крім того, при прийнятті рішення про відшкодування щомісячної доплати до пенсії слід застосовувати поняття аналогії права згідно ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” згідно з якою, якщо виплати здійснені неправильно по вині органу, який призначив і виплачує ці виплати, то вони виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Однак, позовна заява в частині стягнення з відповідача конкретної суми заборгованості по виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особі, віднесеній до категорії 4 за період з 01.07.07р. по 30.09.10р. в сумі 2210,07 грн. не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на доказах по справі, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про розмір пенсії, яку позивач отримував в зазначеному вище періоді та про виплачені їй в цьому періоді доплати до пенсії.
Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
В іншій частині позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене дії УПФУ в м. Каневі Черкаської області щодо невиплати позивачу основної та додаткової пенсії, передбачених ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності невиплати позивачу основної та додаткової пенсії, передбачених ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».Оскільки Позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок Відповідачем пенсії Позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Позивач дізналася про порушення своїх прав 23.09.2010р. – після того, коли на її заяву УПФ надало відповідь в якій зазначено, що підстав для перерахунку пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» немає, тому на підставі ст. 99 КАС України суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не порушено.
Крім того, при прийнятті рішення про відшкодування щомісячної доплати до пенсії слід застосовувати поняття аналогії права згідно ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” згідно з якою, якщо виплати здійснені неправильно по вині органу, який призначив і виплачує ці виплати, то вони виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Від сплати судових витрат сторони звільнені.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 39, 51, 56, 67, 71 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України «Про державний бюджет України на 2006-2009 р.р.», від 28.02.91 р. №796-ХІІ, рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, року №5-рп/2002 від 20 березня 2002, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, правових позицій Вищого Адміністративного Суду України, ст.ст. 6-11, 86, 159-163, 183-2, 186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі, пов’язані з виплатою додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі, меншому встановленого ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеній до 4-ої категорії за період з 01.07.07р. по 30.09.10р., з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» та в подальшому проводити їй виплату додаткової пенсії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Від сплати судового збору сторони звільнені.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий К.М. Штих