справа 1- 8/2010 рік

Апеляційний суд Чернівецької області

В и р о к

    І м е н е м    У к р а ї н и    

м. Чернівці 4 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючого судді             Станковської Г.А.

судді                         Дембіцької О.О.

народних засідателів                            Боричевського В.І.,  Ісака А.Ф.

                                   Хорошенюк І.І.

при секретарі                            Козек Ю.І.,  Ватаманюк-Ірініч М.Я.

з участю прокурора                 Сулятицького І.С.

адвоката                               ОСОБА_2

потерпілої                              ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівцях кримінальну справу з обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, молдованина, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_4 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 розлученого, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, військовозобов’язаного, не-   працюючого,  раніше в силу ст. 89 КК України не судимого;

у скоєні злочину передбаченого ст. 115 ч.2 п.4,6  КК України,

в с т а н о в и л а:

    Підсудний ОСОБА_4 14.11.2009 року приблизно об 11 годині прибув до власного домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_3 На території цього домогосподарства в той же час перебувала його колишня дружина – потерпіла ОСОБА_5, яка перекопувала землю на ділянці за допомогою штикової лопати. ОСОБА_4, побачивши ОСОБА_5, з якою він тривалий час перебував у неприязнених стосунках на ґрунті спірних питань, пов'язаних з розподілом нерухомого майна після розірвання шлюбу та триваючим у зв'язку з цим судовим розглядом, розпочав з нею розмову щодо призначеного на 17.11.2009 року чергового судового засідання. Ця розмова переросла у сварку, в ході якої ОСОБА_5 в категоричній формі  наполягала на тому, що не буде змінювати своїх позовних вимог, а ще й буде вимагати розподілу будинку, який він побудував за останній час у смт. Глибока. Бажаючи зберегти свої майнові права на спірні з ОСОБА_5 об'єкти нерухомості, у підсудного ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння смерті бувшій дружині ОСОБА_5

Приблизно біля 12 годині в цей же день, реалізуючі свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя, тобто вбивство ОСОБА_5 з корисливих мотивів, він вхопив останню рукою за волосся голови та кулаком своєї правої руки наніс їй удар в область обличчя, від якого остання впала на землю. Після цього ОСОБА_4 взяв штикову лопату, яка була поруч з потерпілою і став умисно, з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що своїми протиправними діями він завдає ОСОБА_5 особливих фізичних страждань, з достатньою силою наносити лопатою удари по різним частинам тіла - тулубу та руках, а також  в область життєво-важливих органів людини, а саме по голові. Ним було нанесені багаточисленні цілеспрямовані удари, від яких потерпіла намагалася захиститися і це носило характер особливого мучення, оскільки удари він наносив лезом та руків'ям лопати, руками та взутими ногами. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження, які в якому-небудь причинному зв'язку із фактом настання смерті не перебувають; легкі тілесні ушкодження, з короткотривалим розладом здоров'я; середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які в якому-небудь причинному зв'язку із фактом настання смерті не перебувають; тяжкі тілесні ушкодження за ознакою ''небезпечні для життя'' в момент їх виникнення та в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті не перебували та тяжкі тілесні ушкодження за ознакою ''як небезпечні для життя'' в момент їх виникнення і знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з фактом настання смерті.

Смерть потерпілої ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_7 року в проміжок часу між 11 та 13 годинами від відкритого перелому кісток склепіння черепа із руйнуванням речовини головного мозку.  

Будучи допитаним в суді, підсудний ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні визнав себе винним частково, оскільки вважає, що вчинив вбивство у стані афекту і не пам'ятає всіх обставин побиття. Суду показав, що з потерпілою ОСОБА_5 був одружений два рази. Любив порядок і має менталітет європейської людини, а дружина не хотіла визнавати цього. Навпаки хотіла керувати у сім'ї, не слухалася його. Вдруге вони уклали шлюб у 2004 році, т.я. після розлучення ОСОБА_5 пообіцяла, що їх сімейне життя налагодиться, вона буде слухняною дружиною. В цей же час купили земельну ділянку і стали будуватися. Однак їх стосунки не налагодилися. Вони далі проживали в одному будинку, але їх стосунки ставали все гірше і тому він був змушений подати вдруге на розлучення у грудні 2008 року, т.я. сімейні стосунки вони припинили десь у серпні місяці. Згодом потерпіла забрала з будинку все майно, особисті речі і пішла з будинку. Майже рік вона жила у своєї подруги ОСОБА_6. В цей час в їх будинку ніхто не проживав, бо він вже став допомагати ОСОБА_7 будувати будинок в смт. Глибока. На цьому ґрунті між ним та його колишнєю дружиною ОСОБА_5 були постійні сварки, скандали, були випадки, що вони обидва дралися, коли зустрічалися у будинку. Дружина довго не з'являлася до суду і рішення суду про розлучення відбулося у січні 2009 року. В лютому місяці 2009 року він зареєстрував рішення суду у РАГСі, а дружина подала позов до суду на поділ спільного майна. В перелік майна вона включила не тільки будинок, який він побудував в с. Коровія, але і квартиру у місті Чернівці, яка фактично належала їх друзям і про це їй було відомо.

14.11.2009 року він приїхав з смт. Глибока і привіз до будинку інструменти. Мав зробити ще одну ''ходку''. Про те, що потерпіла в цей час буде на земельній ділянці біля будинку йому відомо не було. Побачивши її на земельній ділянці разом з співробітницею ОСОБА_8, він захотів з нею переговорити з приводу чергового судового засідання, призначеного на 17.11.2009 року про поділ майна. Підійшов до неї. Їх розмова, як завжди, переросла у брутальну сварку, під час якої колишня дружина повідомила, що не відступиться від долі, яка визначена у позові, а хотіла вона 60% майна. Пізніше сказала, що буде ще ділити і будинок, який він побудував у смт. Глибока. Саме ця заява вивела його з рівноваги. Він був настільки обурений, що втратив контроль над собою, його нібито-то ''перемкнуло''. Які дії в подальшому вчиняв не пам'ятає. Прийшов до тями від крику сусідки ОСОБА_9, яка кричала, що викличе міліцію. Він був вже біля будинку і коли озирнувся, то побачив, що колишня дружина лежить на землі і вся в крові. Він зрозумів, що сталося щось жахливе. Тоді він сказав: ''Не треба міліції, я сам туди піду. Викликайте швидку.'' Після чого пішов до машини, на якій поїхав в смт Глибоку. По дорозі зателефонував старшому сину від першого шлюбу і попросив забрати машину, а після зустрічі з ним сів у маршрутку та поїхав в м. Чернівці до УМВС, де написав заяву про скоєне.

Заявлений цивільний позов визнає частково. Заявлені матеріальні вимоги в межах доказів, які надані суду. Матеріальне утримання на батьків потерпілої не визнає, бо вони давно жили окремо і не були на утриманні померлої. Своїй дочці ОСОБА_10 згідний заплатити щомісячне утримання. Моральну шкоду вважає завеликою і погоджується сплатити дочці 50 тис. грн. моральних збитків, а решті родичам -  по 30 тис. грн.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4, винність його у вчиненому злочині повністю підтверджується показами потерпілої, свідків та іншими зібраними по справі доказами.

 Потерпіла ОСОБА_3 - донька потерпілої ОСОБА_5 суду показала, що підсудний разом з мамою були у шлюбі і проживали з 1994 року. Перший раз їх шлюб був розірваний, бо ОСОБА_5 повернувся депортованим із-за кордону, мав намір змінити прізвище і знов туди їхати. Саме з цих причин вони і розлучилися, але потім він без відома мами, будучи в розлученні продав їх першу спільну хату. Згодом вони примирилися, знов зареєстрували шлюб, купили іншу земельну ділянку і побудували нову хату, яка розташована по АДРЕСА_3. До 1998 року вона жила разом з дідом та бабою в с. Колінківці, а вже потім стала жити з мамою, сестрою та вітчимом. Прожила з ними до 2004 року і пішла на квартиру у м. Чернівці, бо стосунки між мамою та вітчимом погіршувалися, постійно були сварки, скандали, приниження мами і їй здавалося, що це через те, що вона живе з ними. В цей рік вітчим перший раз підняв на маму руку. У 2008 році вони з мамою і сестрою поїхали до моря. Перебуваючи на відпочинку їм зателефонували знайомі та сказали, що ОСОБА_5 у їх хату привів іншу жінку і взагалі збирається продати хату без мами. Коли мама зателефонувала ОСОБА_5 то у відповідь почула: ''Я тебе вб'ю, сяду в тюрму, а дитина буде сиротою''. Всю розмову мами з вітчимом чула, бо мама ввімкнула гучний зв'язок. Пізніше зі слів мами їй стало відомо, що після повернення з моря стосунки між вітчимом і нею різко погіршилися, він порізав особисті речі мами, відрізав світло у будинку. Мама боялася щоб він не пошкодив меблі і тому вивезла їх з будинку, а вітчим зняв опалення, ''столярку'' у будинку і тому будинок став непридатним для проживання. Зі слів мами їй відомо, що на розлучення подав ОСОБА_5, а згодом мама - на поділ спільного майна. В її присутності ОСОБА_5 погрожував мамі вбивством один раз, але потім мама казала, що це було неодноразово і все це було через поділ майна. Останній раз бачила маму 13.11.2009 року, коли привезла її до с. Коровія, де мама тимчасово мешкала у своїй подруги. ІНФОРМАЦІЯ_7 року їй зателефонувала молодша сестра та повідомила, що мами вже немає. Коли вона приїхала до місця події, то сусіди сказали, що маму вбив ОСОБА_4

Заявлені цивільні позови підтримує повністю, бо втрата близької людини непоправна для всіх близьких родичів.   В зв'язку з проведенням похорон, поминальних обідів та спорудження надгробного пам’ятника були понесені матеріальні витрати в сумі 41 824,40 грн., які вона просить стягнути з підсудного ОСОБА_4 Також вона, її неповнолітня сестра ОСОБА_11 та батьки мами - її дідусь ОСОБА_12 та бабуся ОСОБА_13 отримали моральні страждання у зв'язку з втратою найближчої людини  і ці страждання оцінюють в сумі 150  тис. грн. кожному, які теж просить стягнути з підсудного. У зв'язку з смертю потерпілої право на утримання мають неповнолітня донька і непрацездатні батьки, кожний в сумі 709,50 грн. щомісячно. На ці суми вона просить задовольнити цивільні позови, які повністю підтримує.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що працювала разом з ОСОБА_5 в одній лікарні. Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що у неї з чоловіком були погані стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_7 року вона за проханням ОСОБА_5 поїхала з нею в с. Коровія з тим, щоб допомогти копати город під зиму. Десь біля 10 години 30 хвилин, коли вони з ОСОБА_5 були на городі приїхав її колишній чоловік ОСОБА_4. Він покликав ОСОБА_5, щоб з нею порозмовляти, але та відмовилася з ним розмовляти і вони продовжували копати землю штиковими лопатами. Вона пропонувала ОСОБА_4 піти з господарства, бо боялася ОСОБА_4, але ОСОБА_5 запевнила її, що це їх спільне господарство і нічого не буде. Він уїхав. Через годину знов приїхав до будинку і вже сам підійшов до них на город. Він з ОСОБА_5 почав сваритися. Сварка була про те, що він не думає про їх спільну доньку, не дає гроші і ще хоче все спільне майно собі забрати. Під час цієї сварки він крикнув: ''я тебе закопаю, а сам сяду'', після чого схопив ОСОБА_5 за волосся, наніс удар правою рукою в шию, від чого остання впала на землю. Обличчя ОСОБА_5 потемніло, але чи втрачала та свідомість сказати напевно не може. Свідок від почутого та побаченого побігла до сусідів за допомогою, бо сильно злякалася. Коли бігла то чула ще декілька ударів, але чим і хто кого бив сказати не може бо не бачила.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що він є сусідом ОСОБА_4, т.я. їх городи межують. ІНФОРМАЦІЯ_7 року біля 9 години на присадибну ділянку прийшла ОСОБА_5 разом зі своєю співробітницею ОСОБА_8 і стали копати город. Через деякий час ОСОБА_5 прийшла і попросила ножа, щоб чистити лопату від ґрунту. Ближче до обіду до їх будинку прибігла перелякана ОСОБА_8 з криком ''Рятуйте, він її вбиває!'' після чого сама впала та втратила свідомість. Підбігши разом з дружиною до паркану він побачив, що ОСОБА_5 лежить на землі, тому спочатку подумали, що вона без свідомості. Коли сказав ОСОБА_4, який був вже біля будинку і направлявся до воріт, ''що ти робиш!'', то у відповідь почув:  ''вже вбив і скопав (тобто позбувся)''. ОСОБА_5 дійсно була вся в крові. На його слова, що зараз він викличе міліцію ОСОБА_4 відповів: ''викликайте швидку, в міліцію я сам піду''. При цьому він був зовні спокійним, не збудженим, не тікав, не біг. Незважаючи на це вони з дружиною зателефонували у міліцію та ''швидку''. Коли приїхали лікарі ОСОБА_5 була вже мертва.

Свідок ОСОБА_9, будучи допитаною в суді, дала аналогічні покази свого чоловіка та доповнила, що потерпіла ОСОБА_5 свої особисті речі та дитини зберігала у неї, за що підсудний погрожував і їй. Також ОСОБА_4 неодноразово погрожував ОСОБА_5, бо після розлучення ділили майно. Іван хотів, щоб все майно залишилося йому, а ОСОБА_5 наполягала на тому, щоб їй з донькою залишилося 60%, а ОСОБА_4 40% від спільного майна. Був випадок коли ОСОБА_5 приходила до них побита та викликала міліцію. Це почалося за рік до трагедії. ОСОБА_5 ніби відчувала, що щось з нею має статися, бо незадовго до того принесла до неї речі, які приготувала на свою смерть. Казала, що вони сусіди і мають її ховати, якщо щось станеться. Так воно і було. Після того, як ОСОБА_4 поїхав, а вони підійшли до ОСОБА_5, то лопата була забита біля неї в землю, а інша знаходилася в кінці городу. Ніж, яким жінки чистили землю з лопати потім виявили у них у дворі, бо його там кинула ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_15 показала, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року вона бачила як зранку ОСОБА_5 разом зі своєю співробітницею прийшли на земельну ділянку біля будинку і там поралися. Коли перший раз приїхав ОСОБА_4 вона не бачила. Ближче до обіду вона через паркан побачила, що дуже часто рухається вверх-вниз роскаль лопати. Почула крик жінки і побігла до господарства ОСОБА_4, яке знаходиться через дорогу від її будинку. Відчинила калитку, але жінок не побачила, подумала що вони пішли до сусідів ОСОБА_19. Їй назустріч з городу йшов ОСОБА_4 вона повернулася і пішла до себе. Через деякий час знов почула жіночий крик і одразу зателефонував її чоловік, який був на даху і сказав що у ОСОБА_4 щось трапилося. Вдруге вона побігла до ОСОБА_4. ОСОБА_4 в цей час відчиняв ворота гаражу, сів в машину і поїхав. Зовні він був дуже спокійним, начебто нічого не трапилося. На городі в господарстві ОСОБА_4 вона побачила закривавлену, порізану ОСОБА_5. Сусідка ОСОБА_9 сказала, що ОСОБА_4 вбив дружину. До цієї події ОСОБА_4 казав, що будинок ОСОБА_5 не віддасть, спалить його і сяде до тюрми.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що загибла ОСОБА_5 була її подругою і з грудня 2008 року проживала в її будинку, бо в той час ОСОБА_4 дав ОСОБА_5 2 тижні щоб вона звільнила їх спільний будинок. Більше жити до будинку  ОСОБА_5 не поверталася. Єдине що, так це вона забрала свої та дочки особисті речі і меблі, які належали їй. Потім ОСОБА_4 взагалі поміняв замки у дверях і вона не могла потрапити всередину будинку. В останній рік підсудний неодноразово погрожував ОСОБА_5 вбивством, вчиняв насильство по відношенню до неї і все це було на ґрунті спору про поділ спільного майна. На такі його дії потерпіла викликала міліцію, або зверталася з заявами до міліції. ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_5 сказала, що йде разом з співробітницею копати город на ділянці біля дому. Ближче до обіду їй зателефонувала сусідка ОСОБА_5, яка повідомила, що ОСОБА_5 вбив колишній чоловік.

Свідок ОСОБА_16 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року біля 12 години він почув крик з двору ОСОБА_5. Через декілька хвилин ОСОБА_4 вийшов з калитки, відчинив двері гаражу, сів в машину та поїхав. Він був спокійним, не у збудженому стані, не поспішав. Йому відомо, що останній рік між ОСОБА_5 були напружені стосунки, в будинку ніхто з них не жив, але у зв'язку з чим йому не відомо.

Крім цих показів винність ОСОБА_4 у скоєному підтверджується і іншими письмовими доказами.

Явкою з повинною ОСОБА_4 написаною власноруч ІНФОРМАЦІЯ_7 року, в якій він розповів у зв'язку з чим, де і коли він побив ОСОБА_5 лопатою (а.с.14 т.1);

Протоколом огляду місяця події від ІНФОРМАЦІЯ_7 року та фото таблицею до нього, з якого вбачається, що було оглянуто територію господарства по АДРЕСА_3  Глибоцького району Чернівецької області, де знаходився труп ОСОБА_5 На трупі зафіксовані наявні тілесні ушкодження, виявлено та вилучено дві штикові лопати та мобільний телефон загиблої (а.с.15-25 т.1);

Актом та висновком судово-медичної експертизи № 731 від 18.12.2009 року (а.с. 28-34; 45-52 т.1) з якого вбачається, що на тілі потерпілої виявлені багаточисленні тілесні ушкодження (у вигляді ран, саден, синців, переломів, крововиливів), які відносяться як до легких тілесних ушкоджень без розладу здоров’я, так і до легких з короткочасним розладом здоров'я; середнього ступеня тяжкості та в причинному зв’язку з фактом настання смерті не перебувають;  до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою ''як небезпечні для життя'' в момент їх виникнення, та в даному випадку в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті не перебувають і тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні  для життя в момент їх виникнення і які  знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з фактом настання смерті. Смерть ОСОБА_5 настала від відкритого перелому кісток склепіння черепа з руйнуванням речовини головного мозку;

Згідно висновку криміналістичної експертизи № 1525, 667 від 29.12.2009 року на лопаті, яка була вилучена під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_7 року в с. Коровія Глибоцького району по вул. Кварцівській, 2-а виявлені сліди крові, походження яких не виключається від ОСОБА_5 (а.с.58-66 т.1);

Висновком імунологічної експертизи № 660 від 25.12.2009 року з якої вбачається, що на кепці, вилученій ІНФОРМАЦІЯ_7 року у ОСОБА_4 виявлено сліди крові походження якої не виключається від ОСОБА_5 (а.с.75-81 т.1);

Згідно висновку імунологічної експертиз № 1627, 673 від 30.12.2009 року на мобільному телефоні, який був вилучений  підчас огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_7 року виявлено сліди крові, походження яких не виключається від ОСОБА_5 (а.с.89-94 т.1);

З висновку цитологічної експертизи № 202 від 30.12.2009 року вбачається, що в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук ОСОБА_5 виявлено епітеліоцити, які в домішку можуть походити від ОСОБА_4 (а.с.104-105 т.1);

Висновком цитологічної експертизи № 203 від 30.01.2010 року встановлено, що в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук ОСОБА_4 виявлено епітеліоцити, які в домішку можуть походити від ОСОБА_5 (а.с.99-100 т.1);

З висновку медико-криміналістичної експертизи № 19-мк від 24.03.2010 року вбачається, що всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 могли виникнути від дії лопати, яка була виявлена та вилучена під час огляду місця події ІНФОРМАЦІЯ_7 року в АДРЕСА_3 нападник та потерпіла, під час заподіяння останній тілесних ушкоджень,  перебували в динамічному русі та їх взаємо положення змінювалось  (а.с.109-113 т.1);

Згідно висновку медико-криміналістичної експертизи № 20-мк від 23.03.2010 року, знайдений на місці злочину протез, є незйомним, складається з металевих основ та керамічних коронок в кількості 7-мі, і являє собою праву половину зубного ряду верхньої щелепи, може належати потерпілій ОСОБА_5 (а.с.117-119 т.1);

З листа-повідомлення Глибоцького райсуду Чернівецької області убачається, що рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбулося 09.01.2009 року (а.с.192 т.1);

Згідно повідомлення ЧКОБТІ  ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_1 з 27.10.2004 року  (а.с.194 т.1);

Однак з копії договору купівлі-продажу від 25.02.2009 року видно, що ОСОБА_4 цим нерухомим майном розпорядився і продав ОСОБА_17 (а.с.195 т.1);

Із позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ спільного сумісного нерухомого майна подружжя вбачається, що 29.01.2009 року ОСОБА_5 подала до Глибоцького райсуду Чернівецької області позовну заяву про поділ спільного майна подружжя в натурі і просила виділити їй 3/5частки (60%) та відповідачу ОСОБА_4Г 2/5 частки (40%) з спільного майна. В спільну масу майна був включений будинок з допоміжними спорудами та земельна ділянка до нього за адресою АДРЕСА_3 та квартира  АДРЕСА_1 (а.с.196-199 т.1);

З ухвали Глибоцького райсуду від 17.02.2010 року видно, що судом було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна подружжя в натурі (а.с.201 т.1);

В своїх заперечення проти позову ОСОБА_4 заперечував факт спільного проживання з ОСОБА_5 та набуття ними цього майна. Просив суд розділити тільки спільний будинок в АДРЕСА_3 без врахування інтересів неповнолітньої дочки, в інших позовних вимогах відмовити (а.с.204-206 т.1);

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був розірваний 13.02.2009 року і видано це свідоцтво ОСОБА_4 (а.с.208 т.1);

З ухвали Глибоцького районного суду від 10 липня 2008 року по цивільній справі № 2-581/2008 рік вбачається, що на розірвання шлюбу ОСОБА_4 подав заяву до суду у липні місяці 2008 року, а не як пояснював колегії суддів, що у грудні місяці 2008 року, і за цим позовом було відкрито провадження по справі (а.с.224 т.1);

Рішенням Глибоцького районного суду від 09.01.2009 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був розірваний (а.с.227 т.1);

Зверненнями ОСОБА_5 від 27.08.2008 року, 10.11.2008 року, 20.01.2009 року до правоохоронних органів з приводу вчинення насильства в сім'ї та погрозою її вбивства чоловіком ОСОБА_4  (а.с. 228, 233, 235 зворот   т.1);

Відповідями на звернення  ОСОБА_5 Глибоцьким РВ УМВС України в Чернівецькій області від 28.08.2008 року; 04.02.2009 року та Управлінням МВС України в Чернівецькій області від 25.11.2008 року в яких їй було повідомлено про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ст. 6 п.2, 97 КПК України і рекомендовано звернутися до суду з скаргою приватного обвинувачення, передбаченої ст. 27 КПК України (а.с.229, 234, 235 т.1);

Матеріалами №№ 1454,2049,1858,1866,2001,1838,140 про відмову в порушені кримінальної справи правоохоронними органами на скарги ОСОБА_5 від 27.08.2008 року, 06.10.2008 року, 01.11.2008 року, 03.11.2008 року, 20.10.2009 року, 28.01.2009 року по фактам погроз з боку ОСОБА_4 (а.с.3-65 т.2).

На підставі викладеного судова колегія вважає, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.115 ч.2  п.4,6 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів.

Часткове визнання своєї вини підсудним суд розцінює, як обраний ним метод захисту, з метою уникнути всієї повноти відповідальності за скоєне, оскільки поведінка ОСОБА_4 на протязі останнього року до злочину, спосіб вбивства та подальші його дії свідчать про те, що саме таким чином він бажав позбутися своєї колишньої дружини та заволодіти спільним оспорюваним майном. Його поведінка після вчинення злочину свідчить не про відсутність у нього певного умислу на вчинення злочинних дій, а про бажання зменшити тяжкість цих наслідків, шляхом написання явки з повинною.

Суд не може погодитися з доводами ОСОБА_4, що він вчинив вбивство в стані афекту, оскільки згідно висновку комплексних судово-психіатричних експертиз № 47 від 03.03.2010 року  (а.с.131-136 т.2) та № 194 від 11.08.2010 року (а.с.305-308 т.2) експерти прийшли до переконливого висновку, що інкриміновані ОСОБА_4 дії він вчинив на висоті обопільного конфлікту з потерпілою ОСОБА_5, перебуваючи у психопатичному афективному стані, який не досягав вираженості стану фізіологічного афекту і не може слугувати підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання. Під час інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту не перебував.

 Під час перебігу стану фізіологічного афекту відбувається короткотривале звуження свідомості на об'єкті агресії, що унеможливлює зміну способу нанесення ударів. Тілесні ушкодження на тілі потерпілої ОСОБА_5 свідчать про зворотне.

На тілі потерпілої були: рани по тильній поверхні правої китиці у основи 2-5-го пальців; чисельні переломи кісток правої китиці в проекції нашкірної рани; по тильній поверхні 3,4-го пальців правої китиці; переломи дистальних відділів основних фаланг 3-4-го пальців правої китиці в проекції нашкірної рани; перелом гілки нижньої щелепи зліва на рівні між 1 та 2 зубами та її кутом, а також в ділянці між 5 та 6-м зубами справа; неповний поперечний злам лівого верхнього ріжка щитоподібного хряща; перелом ребер зліва по косій лінії від передньо-підпахової до середньо-підпахової с 7-го по 10-те ребро з крововиливами в м’які тканини та губчасту речовину кісток по лініях переломів; рана у волосяній частині голови, яка займає ліву скроневу, ліву тім’яну та праву тім’яну ділянки; крововилив в м’які тканини волосяної частини голови з боку внутрішньої поверхні в проекції нашкірної рани; перелом склепіння черепа в проекції нашкірної рани, який займає ліву тім’яну ділянку і незначно переходить на ліву скроневу кістку та праву тім’яну кістки; розрив твердої мозкової оболонки в ділянці перелому; руйнування речовини головного мозку, лівої та правої півкуль в тім’яних долях з  крововиливами, які  виникли від рублячої дії твердого предмету, цілком імовірно від дії леза штикової лопати, за короткий проміжок часу, який передував моменту настання смерті, які свідчать саме про особливо жорстоке вбивство, оскільки вони спричинені при житті потерпілої. Наявність таких ушкоджень вказує про бажання підсудного завдати потерпілій особливих страждань та болю, т.я. вони нанесені не тільки лезом штикової лопати, а і тупими предметами, як то руків’ям лопати, кулаками та взутими ногами. Про те, що потерпіла відчувала біль свідчать пояснення судово-медичного експерта, який був допитаний в судовому засіданні та пояснив, що всі тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_5 є прижиттєвими, а отже вона відчувала біль. Крім цього у неї були зламані ребра, щелепа, а це особливе страждання від болісного відчуття. Факт того, що ОСОБА_5 не втрачала свідомість і їй були спричинені передсмертні страждання підтверджується і змінністю положення тіла під час побиття, а також спробою потерпілої до самозахисту, оскільки в неї зламані фаланги пальців рук, в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук ОСОБА_5 виявлено епітеліоцити, які в домішку можуть походити від ОСОБА_4 Про наявність умислу у ОСОБА_4 на позбавлення життя  потерпілої свідчить велика кількість ударів гострою частиною лопати у різні частини тіла і голову, які були завдані свідомо, під час сварки на ґрунті поділу спільного майна.

Згідно висновку комплексної судової-психіатричної експертизи № 194 від 11.08.2010 року означений стан ОСОБА_4 розвинувся насамперед через накопичування від’ємної емоційної напруги за психопатичним механізмом самонакручення та самопотурання. Стан фізіологічного афекту виникає за іншим психологічним механізмом, аніж психопатичний афективний стан, який виник у ОСОБА_4 під час інкримінованих йому дій. Це свідчить про те, що саме в такій спосіб він намагався вирішити питання майнового спору, отримання бажаної долі спільного майна шляхом вбивства ОСОБА_5, а отже вчинив вбивство з корисливих мотивів. Всі спори між потерпілою та підсудним виникали з підстав розподілу спільного майна і це тривало останній рік, про що свідчать матеріали звернень до правоохоронних органів з боку потерпілої ОСОБА_5, погрози вбивством, які висловлював ОСОБА_4 з підстав незадоволення часткою майна на яке претендувала колишня дружина, оспорюючи це в судовому порядку та призначений на 17.11.2009 року судовий розгляд з розподілу майна, який привів до чергової сварки з подальшим вбивством. Про намагання підсудного утримати майно свідчить і той факт, що вже під час знаходження позову потерпілої про поділ майна в суді він продав квартиру АДРЕСА_2 і перешкоджав потерпілій проживати у спірному будинку по АДРЕСА_3

Відповідно до актів комплексних стаціонарних судово психолого-психіатричних експертиз № 47 та № 194 ОСОБА_4 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє психопатичні риси характеру, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, не перебував у стані будь-якого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що відповідає юридичному терміну ''осудність''. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

    Вирішивши питання про доведеність вини підсудного та правильність кваліфікації його дій, судова колегія вважає, що заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_3 в частині відшкодування понесених матеріальних витрат в сумі 41824,40 грн. слід задовольнити та стягнути цю суму з ОСОБА_4, т.я. він підтверджується наданими суду доказами.

Стосовно відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника, то в цій частині позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 підлягає задоволенню частково, т.я. згідно ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні, а також дитина потерпілого до досягнення нею 18 років (учню, студенту – до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років). Враховуючи надані суду докази, а також ті, які є в матеріалах справи, слід стягнути з ОСОБА_4  709,50 грн. щомісячного утримання на користь неповнолітньої доньки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, до досягнення нею повноліття. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 та ОСОБА_12 в цій частині відмовити за безпідставністю.

Що стосується завданих моральних збитків, то судова колегія вважає, що в даній частині цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_13С, ОСОБА_12 підлягають частковому задоволенню в розмірі по 30 тис. грн. кожному, а позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої сестри ОСОБА_11 в повному обсязі на суму 150 тис. грн. Відповідно ч. 2 ст. 1168 ЦК Колегія суддів бере до уваги характер та обсяг душевних страждань, яких зазнали позивачі у зв’язку з позбавленням життя їх матері та доньки в такий жахливий спосіб, наслідків, які сталися. Разом з тим, бере до уваги і вік підсудного, його матеріальне становище та можливість відшкодування вказаного цивільного позову. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, у відповідності до ст. 65 КК України при призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні ОСОБА_4 виду та міри  покарання судова колегія враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема те, що скоєний злочин згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким і свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи.

Обставинами, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_4 колегія суддів визнає те, що він позитивно характеризується, кається у скоєному.

Приймаючи до уваги особливу суспільну небезпечність скоєного ним злочину, колегія вважає, що виправлення та виховання ОСОБА_4 має проходити в ізоляції від суспільства, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Речові докази, відповідно до ст. 81 КПК України, речі підсудного ОСОБА_4 та вилучені з огляду місця події - знищити, особисті речі ОСОБА_5, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 – залишити їй по приналежності. СD диск із записом слідчих дій та зошит з записами ОСОБА_4 - залишити зберігати при кримінальній справі.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-325 КПК України, колегія суддів,  -  

З а с у д и л а:

ОСОБА_4  визнати винним у скоєнні злочину  передбаченого ст. 115 ч.2 п.п. 4,6  КК України і призначити йому покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Міру запобіжного заходу залишити - утримання під вартою. Строк відбуття покарання обчислювати з 14.11.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 41 824,40 грн. завданих матеріальних збитків та 30 тис. грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої сестри ОСОБА_11 709,50 грн. щомісячного утримання у зв’язку з втратою годувальника до досягнення ОСОБА_11 18 річного віку та 150 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по 30 тис. грн. завданих моральних збитків.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертиз в сумі 3003,48 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області (т.1 а.с. 57,71,87).

Речові докази по справі, які знаходяться на зберіганні в Глибоцькому РВ УМВС України в Чернівецькій області (т.1 а.с.124) - знищити. Речі потерпілої ОСОБА_5 передані на зберігання ОСОБА_3 залишити їй по приналежності. СD диск із записом слідчих дій та зошит з записами ОСОБА_4 - залишити зберігати при кримінальній справі.

Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Чернівецької області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк і порядок з моменту вручення копії вироку.

 Головуючий суддя                         Станковська   Г.А.

Суддя                                 Дембіцька О.О.

Народні засідателі:                         Боричевський В.І.

                                     Ісак А.Ф.  

                                      Хорошенюк І.І.