П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1068/10

16 вересня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Янжули С.А.

    при секретарі Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ для обслуговування м. Першотравенська Дніпропетровської області в особі інспектора ДПС Свинарьова Віталія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

15.04.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділення ДАІ для обслуговування м. Першотравенська Дніпропетровської області в особі інспектора ДПС Свинарьова В.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування свої позовних вимог посилається на те, що 08.04.2010 року він рухався власним автомобілем «ВАЗ-2109» НОМЕР_1 по вул. Чайковського. Під’їхав до свого гаража (гаражне товариство «Нове»), вийшов із машини. Слідом під’їхала машина ДПС. До нього підійшов інспектор ДПС, який представився, як старшина Свинарьов В.А. Як вияснилося, причиною зупинки за думкою інспектора стало порушення ним вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України при виїзді на головну дорогу з другорядної (біля 700 метрів позаду його руху від міста зупинки), за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.122 КУпАП.

На його заперечення стосовно того, що він не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, що рухався відповідно до цих Правил, відповідач потребував надання посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль та страховий поліс, потім повернувся до свого службового автомобіля та в ньому склав протокол серії АР №187734 про адміністративне правопорушення від 08 04 2010 року. При складанні протоколу йому не роз'яснялись права та обов'язки відповідно до ст.63 Конституції України (254к/96-ВР) та ст.268 КУпАП, а лише було запропоновано розписатися в тому місці протоколу, де зазначалось місце та час розгляду справи, тим самим було порушено п.4.1. розділу ІV «Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженного Наказом Міністерства внутрішніх справ № 77 від 26.02.2009 року «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Враховуючи вищевикладене вважає, що посадовою особою, яка винесла постанову не було оцінено докази з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, рішення було прийняте одностороннє, таке, що суперечить закону, тим самим порушено ст.252 КУпАП. До того ж, при розгляді справи, порушено його процесуальні права, не надано можливість надати пояснення по суті. Внаслідок порушення зазначеної норми він був позбавлений можливості давати по справі особисті пояснення, заявити клопотання про залучення свідків та про витребування доказів, у зв’язку з чим оскаржувану постанову не можна вважати законною.

В подальшому, врахувавши свої думки достатніми для визначення наявності обставин, які свідчать про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, інспектор ДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Першотравенськ старшина міліції Свинарьов В.А. прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень та виніс постанову серії АН №636049 в справі про адміністративне правопорушення від 08.04.2010 року. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

1) він не порушував Правил дорожнього руху України, у момент його наближення та проїзду перехрестя транспортних засобів на ньому не було. Вони знаходилися на значній, безпечній відстані. Машина ДПС їхала на великій відстані від перехрестя і воно знаходилося за полем зору співробітника ДАІ;

2) ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за дотриманням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вважає, що суб'єктивна думка, припущення та бажання інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню м. Першотравенська старшини Свинарьова Віталія Анатолійовича скласти протокол для «статистики», «звітності» або «галочки» не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення;

3) у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу, крім безпідставних звинувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним приладом, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом його вини, за таких обставин, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Просить суд скасувати постанову АН №636049 від 08 квітня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 гривень і закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, в письмовому провадженні, позовні вимоги не визнає і просить в задоволенні позову відмовити, вважає, що постанову складено на законних підставах.

Суд, вивчивши матеріали справи та перевіривши докази, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в публічно-правових відносинах, які врегульовані КАСУ.

Матеріалами справи підтверджується, що дійсно постановою АН №636049 від 08.04.2010 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 08 квітня 2010 року о 11.10 годині, керуючи автомобілем «ВАЗ-21093» д/н НОМЕР_1 в м. Першотравенську, виїжджаючи на головну дорогу, не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ-21099» д/н НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі по вул. Чайковського, порушивши правила проїзду перехрещення проїжджих частин, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в міський суд у порядку, визначеному КАС України.

Відповідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ч.6 ст.71 КАС України – якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Матеріалами справи обставини, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення, спростовуються.

Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Згідно пояснень позивача він проїхав перехрестя задовго до того, як до нього під’їхав інший автомобіль.

Відповідач ніяких доказів правомірності свого рішення суду не надав. У зв’язку з обов’язком відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, саме він повинен був прийняти заходи для забезпечення доказів. Тобто, повинен був встановити очевидців правопорушення та опитати їх у якості свідків, наприклад, водія того автомобіля, якому, начебто, не було надано переваги в русі, не прийняті до уваги показання самого позивача. Всього цього в ігнорування вимог чинного законодавства зроблено не було.

Окрім того, відповідачем порушено вимоги Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме: п.1.6., згідно якого вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Відповідачем порушені вимоги ст.256 та ст.283 КУпАП, оскільки ним не зазначено місце, де на його думку було скоєне правопорушення, не вказано назву вулиці, по якій рухався позивач при під’їзді до перехрестя з вул. Чайковського, м. Першотравенська.

Відповідно ч.3 ст62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідність п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АН №636049 від 08 квітня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 гривень, винесену інспектором ДПС Свинарьовим В.А., а адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП закрити в зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19 Конституції України, ст.7, 22, 122, 268, 276, 288, 289,293, 294 КУпАП, ст.ст. 6-11, 69, 71, 100, 104, 159-163 КАС України,- суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення ДАІ для обслуговування м. Першотравенська Дніпропетровської області в особі інспектора ДПС Свинарьова Віталія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії АН №636049 від 08 квітня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510 /п’ятисот десяти/ гривень, винесену інспектором ДПС Свинарьовим Віталієм Анатолійовичем, скасувати, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:                                             С.А. Янжула