Справа № 1-161

        2007 рік

                                                                          В И Р О К

                                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23  жовтня  2007 року                                                                                    м. Деражня

            Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

                        головуючого - судді             Дідика М.В.

                        при секретарі                        Шушкевич Л.М.

                        з участю прокурора             Смакогуза І.А.

                        адвокатів                               ОСОБА_6

                                                                      ОСОБА_7                             

                        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражні матеріали кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки   та жительки  с. Маниківці Деражнянського району, українки, громадянки України, з освітою середньою спеціальною, не одруженої, не працюючої , не судимої,-

в скоєні злочину, передбаченого ст.121ч.2 КК України,-

                                                              В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 20.06.2007 року біля 20 години у власному будинку в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані необхідної оборони,  діючи з метою захисту особистого життя та майна  від нападу озброєного ножем, перебуваю чого в нетверезому стані  бувшого співжителя ОСОБА_2,  перевищивши межі необхідної оборони,  не маючи наміру на позбавлення потерпілого життя,  умисно, шляхом нанесення множинних ударів  дерев»яною палкою в область голови та тулуба, заподіяла  ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до смерті. Заподіяння потерпілому таких ушкоджень явно не відповідало небезпечності посягання та обстановці захисту.

            Підсудна  ОСОБА_1 вину свою у  умисному заподіянні тяжких тілесних пошкоджень  ОСОБА_2, що  спричинили смерть потерпілого не визнала. Вона показала, що  ОСОБА_2 раніше був її співжителем. У 1994 році він вбив її маму ОСОБА_5, за що був засуджений до 12 років позбавлення волі. Після повернення з тюрми постійно навідувався до неї. Як правило, завжди приходив п»яний,  неодноразово погрожував розправою демонструючи ножа. Намагаючись себе захистити,  часто зверталася з приводу поведінки ОСОБА_2 до  сільського голови, сусідів, в міліцію. Знаючи що він зробив з її мамою, завжди боялася реалізації його погроз.

В той день, 20 червня 2007 року  п»яний ОСОБА_2  в обідню пору знову прийшов до неї, коли вона поралася на городі. Почала його проганяти, він постійно повторював, що я тобі зроблю як мамі, а також сказав, щоб  підготувала його речі, які залишалися в неї. Потім пішов з городу. Почуваючи себе погано біля 19 години  пішла в будинок і прилягла на ліжку. Прокинулася від того, що хтось зайшов в будинок. Побачила, що стоїть перед нею п»яний ОСОБА_2. Спитав, чи приготувала його речі. Відповіла, що так і сказала щоб він ішов геть. ОСОБА_2.  витягнув ножа з штанів і почав наближатися до неї, повторюючи, що зараз я тобі покажу. Дуже злякалася, перехопила ножа руками і вирвала його з рук ОСОБА_2. При цьому порізала руки. Відштовхнула його обома руками  в груди, він впав на стіл. Вибігла з хати і взяла штахетину.  Крім погроз у відношені неї, ОСОБА_2 також кричав, що спалить хату. Коли повернулася в будинок щоб вигнати ОСОБА_2, він був з ножем . Почала бити  Вибила  ножа палкою при цьому наносячи удари йому в голову, по тулубу. При цьому, як пам»ятає, він схопив був її за плече, вони боролися і коли впав ніж намагалися обоє ногами його підсунути до себе. Коли зайшла в хату з палкою, то уже на підлозі і подушці була кров. Можливо ОСОБА_2 і розбив голову коли вона його відштовхнула вириваючи ніж.

            Як ніж у неї опинився в руках , не пам»ятає. Після чого вибігла на вулицю. ОСОБА_2 направився за нею, потім впав. Вона побігла до сусідів. В руках був ніж і палка. Коли повернулася з сусідами ОСОБА_2 лежав на городі. На голові у нього була кров.

            Просить суд її виправдати, оскільки охороняла своє життя та майно. Наміру позбавляти життя ОСОБА_2 немала.

            Незважаючи на те, що підсудна не визнає себе винною, її вина у  умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони підтверджується доказами, які були розглянуті в судовому засіданні.

            Так, свідок  ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що проживає в сусідстві з  підсудною. До неї часто заходив ОСОБА_2, який повернувся з  тюрми після того як вбив її матір.  Він часто вчиняв  сварки, погрожував її розправою і вона навіть деколи ночувала у нього дома.  20.06.2007 року  біля 20 години до нього прибігла ОСОБА_1 в руках якої був ніж і  штахетина. У неї була порізана рука, кров була на хустці та обличчі. Остання пояснила, що на неї з ножем напав ОСОБА_2. Вона вихопила ножа та штахетиною почала його бити. Він з  дружиною направився з ОСОБА_1 до неї на господарство. В траві за хлівом побачив ОСОБА_2. Обличчя у нього було в крові. ОСОБА_1 побігла за сільським головою. Після чого  викликали швидку допомогу. Коли вона приїхала то ОСОБА_2 втік з того місця, де його попередньо бачили. Знайшли його уже за будинком.

            Аналогічні покази в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_3

            Свідок ОСОБА_4, сільський голова, показав, що 20.06.2007 року підвечір підсудна прийшла до нього додому з штахетиною в руках. Була дуже перелякана і нічого не могла толком пояснити. Коли  прийшов до неї додому, то побачив у кімнаті сліди крові.  ОСОБА_1 сказала, що на неї з ножем напав ОСОБА_2. Останнього побачив за  хлівом в траві. Він попересувався сам, дуже  матюкався. Додає, що підсудна часто  зверталася  в міліцію і до нього з приводу того, що ОСОБА_2 її погрожує.

            Згідно протоколу огляду місця події від 21.06.2007 року, в одній з кімнат будинку ОСОБА_1 на дверях, підлозі, ліжку знайдено сліди схожі на кров (  а.с. 4-10).

            Як відмічено в протоколі огляду, у ОСОБА_1 з господарства було вилучено ніж та  штахетину ( а.с. 11). Вказані речові докази оглянуті та приєднані до справи.

            З протоколу відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 28 -  36) видно те, що підсудна під час проведення слідчої дії на місці детально розповіла та показала, як здійснювала захист та наносила удари потерпілому ОСОБА_2.

            Обставини відтворення обстановки та обставин події підтверджуються   переглядом у судовому засіданні відеозапису  вказаної слідчої дії.

             Згідно висновків експерта,  причиною смерті ОСОБА_2 явилася тупа травма голови, тулуба, кінцівок: забійні рани голови, підочної ділянки зліва, множинні крововиливи тулубу, кінцівок, що ускладнилась крововтратою, геморагічним шоком. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмету продовгастої форми, яким могла бути дерев»яна штахета( крім різаної рани 2-го пальця лівої китиці, яка виникла від дії ріжучої частини клинка ножа) і по своєму характеру відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в клінічному перебігу та знаходяться в прямому причинному зв»язку з настанням смерті. В крові потерпілого було виявлено 1,84 промілє етилового алкоголю ( а.с. 77-86).

            Як видно з висновку судово - імунологічної експертизи (а.с.89-92) на дерев»яній штахетці знайдено кров, яка може належати потерпілому.

            В ході судово-медичного обстеження ОСОБА_1 у неї виявлені тілесні пошкодження у вигляді поверхневих ран вказівних пальців обох кистей, що могли утворитися від гостро-ріжучого предмету, крововиливи правого плеча, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень ( а.с. 93).

            Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а.с. 95-96), ОСОБА_1 відносно скоєного можна вважати осудною. В період скоєння злочину могла  усвідомлювати  значення своїх дій та керувати ними. В стані сильного душевного хвилювання не знаходилася, примусових заходів медичного характеру не потребує.

            Як видно з копії вироку  потерпілий ОСОБА_2  був засуджений Деражнянським районним судом  8.04.1994 року до 12 років позбавлення волі за вбивство ОСОБА_5.

            Оцінивши зазначені докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід  кваліфікувати  за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони. Суд прийшов до такого висновку, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності.

Так, об»єктивно встановлено, що підсудна  перебувала в стані необхідної оборони здійснюючи захист життя та майна від протиправного посягання ОСОБА_2. Проте,  остання перевищила її межі, заподіявши потерпілому тяжкої шкоди, яка явно не відповідає обстановці захисту. При цьому суд враховує характер небезпеки, що загрожувала ОСОБА_1, адже  вона, вирвавши ніж у ОСОБА_2 та відштовхнувши його, могла уникнути подальшої сутички, не повертаючись в будинок. Крім того,  суд враховує обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема, раптовість нападу, готовність до його відбиття, фізичні дані нападника. Враховуючи, що потерпілий перебував в стані алкогольного сп»яніння ,  необхідності  у завданні йому значної кількості ударів в область голови, тулуба, в ході того як він був з ножем, та після того, як він був вибитий у нього з рук,  у потерпілої не було. Крім того, підсудна повернувшись в будинок з штахетиною, маючи намір вигнати потерпілого, була готова до нападу, який втратив фактор  раптовості.

Ці обставини підтверджуються показами підсудної та матеріалами кримінальної справи.

Таким чином,  виходячи з встановлених судом фактичних обставин, і враховуючи те,  що інших доказів, які б спростовували показання підсудної і ставили під сумнів їх правдивість, по справі не зібрано, суд приходить до висновку про те, що в ситуації яка склалася, у відношенні до ОСОБА_1 була реальна загроза заподіяння її шкоди, але вона діяла з перевищенням меж необхідної оборони, і заподіяла ОСОБА_2  тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони.

Призначаючи вид та міру покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

            Скоєний підсудною злочин класифікується як злочин невеликої тяжкості.

            За місцем проживання та попередньої роботи ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно. Раніше до кримінальної  відповідальності не притягувалася, хворіє  епілепсією, з»явилася із зізнанням та активно сприяла розкриттю злочину, вчинила злочин під впливом погрози. Вказані обставини суд визнає такими,  що пом”якшують покарання.

             Обставин, що обтяжують покарання підсудної не встановлено.

            Враховуючи наведене в  сукупності, суд вважає доцільним призначити підсудній покарання у вигляді обмеження волі, з застосування ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробовуванням,  враховуючи можливість виправлення засудженої без відбування покарання.

            З ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по справі в сумі 181, 33 гривні за проведення судово-криміналістичної експертизи

            Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

                                                                       З А С У Д И В:

            ОСОБА_1  визнати винною  за ст. 124  КК України і призначити її покарання  у вигляді  обмеження волі строком на два  роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробовуванням, встановивши її іспитовий строк на 1 рік.

            Стягнути з ОСОБА_1 181,33 гривні судових витрат за проведення експертизи ( одержувач платежу - Управління Держказначейства Хмельницької області Р\Р № 35228001000040, МФО 815013, код № 25575309 для зарахування НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області на рахунок № 100105022034 - 23 із приміткою «за дослідження»)

            Речові докази: кухонний ніж,  дерев»яна дошка, - знищити.

            Міру запобіжного заходу  ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити попередню -  підписку про невиїзд.

            На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                             Дідик М.В.