Судове рішення #11778129

Справа № 2-с-4/2010 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О.І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

боржника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу наказного провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Семенівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2010 року щодо присудження з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Стягувачем, ОСОБА_2, подавалася до суду заява про видачу судового наказу відносно боржника, ОСОБА_1, у якій заявник просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її на користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 28 вересня 2010 року.    

Судовим наказом Семенівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 присуджені аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі до суду заяви, тобто з 28 вересня 2010 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Не погоджуючись із вказаним судовим наказом, боржник ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування судового наказу, у якій просить скасувати зазначений наказ та «розглянути заявлені стягувачем вимоги у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову». В обґрунтування вимог заяви про скасування судового наказу боржник у ній зазначив про те, що 17 жовтня 2010 року йому рекомендованим листом було вручено судовий наказ, виданий Семенівським районним судом Чернігівської області 01 жовтня 2010 року, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 28 вересня 2010 року. Він вважає, що даний судовий наказ підлягає скасуванню з наступних підстав. По-перше, в наказі указано, що він повинен сплачувати аліменти на утримання, як він розуміє, своєї дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак насправді його сина звати ОСОБА_6. По-друге при визначені розміру аліментів судом не було, як того вимагає ст. 182 Сімейного кодексу України, досліджено, а тому і враховано його матеріальне становище. Крім того, він вже біля шести років ніде не працює, займається присадибним господарством і тому має нерегулярний, мінливий дохід. Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України за таких обставин суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    У судовому засіданні боржник ОСОБА_1 повністю підтримав подану ним заяву про скасування судового наказу та висловив думку про те, що, на його погляд, подана ним заява підлягає задоволенню.

    Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, була повідомлена належним чином про час і місце судового засідання, поважні причини своєї неявки суду не повідомила, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, де вимоги боржника не визнала.

    Суд, вислухавши боржника, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши доводи заяви про скасування судового наказу та заяви стягувача, вважає за необхідне задовольнити заяву боржника повністю за наступних обставин.

    У заяві про скасування судового наказу боржником висунуті по суті вимоги про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі (ст. 184 Сімейного кодексу України), до яких положення про присудження аліментів на дитину в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України не застосовуються.

    За змістом п. 4 ч. 1 ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано лише у разі наявності однієї вимоги про присудження аліментів на дитину в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    Існуюча вимога боржника про присудження аліментів у твердій грошовій сумі вказує на спір про право, а отже, вона не може бути розглянута у порядку наказного провадження, оскільки підлягає розгляду тільки у позовному провадженні.

Керуючись п. 2 ч. 8 ст. 1051 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

                                                         

У Х В А Л И В :

    Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Семенівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2010 року щодо присудження з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів – задовольнити повністю.

    Судовий наказ Семенівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2010 року про присудження з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів – скасувати.

Роз’яснити ОСОБА_2, що заявлені нею вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову (при пред’явленні позову у даному випадку згідно вимог ч. 3 ст. 118, ч. 6 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви обов’язково мають бути додані копії цієї ухвали).

Копію ухвали надіслати ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. При постановленні ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:                                 О. І. Гнип

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація