Україна

Апеляційний суд Житомирської області

10008, м.Житомир-8, вул. 1-го Травня, 24, тел. 47-26-44

УХВАЛА

Іменем   України

------------------------

08 листопада 2010 року.                                                                                       м. Житомир.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

                                головуючого – судді Романова О.В.          

                                                   суддів: Гузовського О.Г. і Ткача С.О.    

                                                   з участю прокурора Грищенка Ю.В.  

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову судді Баранівського районного суду від 21 жовтня 2010 року,

встановила:

Постановою слідчого прокуратури Баранівського району Семенька В.М. від 25 липня 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 365 КК України відносно працівників ВБНОН в Житомирській області ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та працівників СБНОН Новоград-Волинського МВ УМВС в Житомирській області, за відсутністю в їх діях складу злочину. Прийняте рішення слідчий прокуратури мотивував тим, що факт проведення працівниками міліції незаконного обшуку 01 грудня 2007 року у домоволодіннях ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в місті Баранівка, не знайшов свого підтвердження  /а. с. 2/.

Розглянувши скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи,   суддя  залишив її без задоволення, а постанову   без зміни. Прийняте рішення мотивував тим, що факт проведення несанкціонованого обшуку мав місце. Однак закон дозволяє працівникам міліції у невідкладних випадках  провести обшук житла без постанови судді із зазначенням в протоколі причин, що обумовили проведення такого обшуку. (а. с. 12-13).

В апеляції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять   скасувати постанову судді, матеріали направити прокурору Баранівського району для порушення кримінальної справи. Мотивують тим, що   суддя розглядаючи скаргу на постанову слідчого, визнав факт проведення обшуків працівниками органів дізнання без належного дозволу, за межами компетенцій, передбачених ст. 103 КПК України. Зазначене свідчить про те, що працівники дізнання двічі перевищили свої повноваження, так як взяли на себе обов’язки слідчого та провели обшуки без дозволу.

Заслухавши доповідача, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши   матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

-------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа  № 10 - 392                                                                               Головуючий у 1 інстанції – Головня В.П..                                                                                                                        

                                                                                Доповідач у другій інстанції - Ткач С.О.  

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, суддя розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної  справи повинен  перевірити, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України.

У даному випадку ці вимоги закону, суддя належним чином не виконав, рішення прийняв всупереч фактично встановленим обставинам справи.

Розглядаючи скаргу щодо  законності прийнятого слідчим рішення, суддя не звернув уваги на повноту перевірки доводів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про вчинення противоправних дій працівниками міліції. При наявності суперечностей, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, вони залишились не з’ясованими.

З постанови слідчого прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи слідує, що відмовлено у порушення справи проти працівників ВБНОН в Житомирській області ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та працівників СБНОН Новоград-Волинського МВ УМВС з тих підстав, що не встановлено факт проведення обшуків (а. с. 2-4).

У своїй постанові, суддя посилаючись на письмові докази дійшов висновку, що обшуки працівниками міліції у домоволодіннях ОСОБА_3 і ОСОБА_2  були проведені без відповідного дозволу і складання  протоколів. Однак це не є порушенням, так як проведення несанкціонованого обшуку дозволено ст. 177 КПК України (а. с. 12-13). У той же час суддя не звернув уваги на той факт, що працівники міліції провівши несанкціонований обшук без оформлення матеріалів, не виконали своїх службових повноважень, а слідчим питання про порушення кримінальної справи за ст. 367 КК України, не вирішувалось.

Таким чином слідчий прокуратури приймаючи рішення про відмову у порушенні кримінальної справи керувався одними підставами, а суддя залишаючи постанову слідчого встановив інші обставини, однак їм належної оцінки не дав.

Суддя також не звернув увагу на те, що слідчий не вирішив, у діях яких конкретно осіб СБНОН Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області відсутній склад злочину (а. с. 4).

За наведених обставин, внаслідок однобічності і неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, постанову судді  не можна вважати законною, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи слід повно і всебічно перевірити доводи скаржників, усунути всі суперечності та прийняти законне і мотивоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382  КПК України, колегія суддів –

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати постанову судді Баранівського районного суду від 21 жовтня   2010 року, про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури Баранівського району від 25 липня 2010 року, про відмову у порушенні кримінальної справи, справу направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.

Судді апеляційного суду: