№ 969/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

     15 червня 2010 року                                                                     м.Бердичів                                                            

           Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді  Замеги О.В., при секретарі – Павліченко Т.В., з участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, визнання права власності на жилий будинок по спадщині,-

В С Т А Н О В И В :

          Позивачка просить суд встановити факт родинних відносин про те, що ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її матір»ю та визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

          Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 Однак в її свідоцтві про народження неправильний запис про матір без запису її по – батькові. Запис – ОСОБА_2. Внести зміну та доповнення до актового запису про народження, а саме доповнити по – батькові матері на «ОСОБА_2» неможливо з причин відсутності підтверджуючих документів.

           Вона з матір»ю проживали разом та зареєстровані в АДРЕСА_2.

           В даний час у позивачки виникла необхідність визнати право власності на жилий будинок по спадщині, тому їй необхідно встановити родинні відносини з матір»ю та факт прийняття спадщини після її смерті.

          Вона є єдиною спадкоємицею після смерті матері, прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим правом. Привела будинок в порядок, користувалась присадибною ділянкою, до неї перейшли речі матері. Ці дії вона провела в шестимісячний строк після смерті матері.

          При житті мати не встановила право власності на будинок, не зареєструвала його, тому їй Бердичівське МБТІ надало довідку про те, що правовстановлюючі документи на жилий будинок по АДРЕСА_2 не зареєстрований, але був складений технічний паспорт на вказаний будинок 21.10.2009 року.

          Будинок був збудований матір»ю, будівництво було розпочато у 1960 році, а здано в експлуатацію у 1988 році. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,15 га, яка не приватизована.

          Вона звернулась до державного нотаріуса з проханням видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після смерті матері ОСОБА_2, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок.  

         У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю.

        Представник відповідач в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, свідків, перевіривши матеріали справи, перевіривши матеріали справи, вважає, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

           Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, яка є бабусею позивача (а.с.5).

            ОСОБА_4 проживав на день смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.13).

            Згідно копії рішення виконкому Бердичівської міськради № 656 від 14.10.1976 року ОСОБА_3 виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво загальною площею 600 кв.м. по АДРЕСА_4 (а.с.9) та на підставі договору від 22.02.1977 року р.№1-296 їй надано в безстрокове користування дану земельну ділянку для будівництва житлового будинку (а.с.11).

       За рішенням реєстратора від 23.03.2008 року позивачу відмовлено в реєстрації, оскільки будинок не зданий в експлуатацію і на померлих документи не видаються (а.с.12).

З копії довідки ВЖРЕП № 6 від 06.04.2009 року вбачається, що заявниця проживала з померлим ОСОБА_5 з 2002 року до дня його смерті – листопад 2008 року (а.с.10).

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили факт спільного проживання та ведення спільного господарства заявниці та померлого ОСОБА_5

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 02.11.1998 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_5 (а.с.9).

Відповідно до повідомлення Бердичівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 зверталася ОСОБА_9

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів факт спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_9 з ОСОБА_5 з 1979 року по день його смерті – листопад 2008 року.

      Згідно  ст.1258 ЦК України спадкоємці  за  законом  одержують  право  на  спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує  право на  спадкування  у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування,  неприйняття  ними  спадщини або відмови від її прийняття. Стаття 1264 ЦК України передбачає, що до кола спадкоємців за законом четвертої черги входять особи,  які  проживали  зі  спадкодавцем  однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

         Суд вважає, що визнання права власності за позивачем в частині визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, не порушить прав інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обоснованними і такими,   що  підлягають  задоволенню.

      На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1220, 1221, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 208, 214, 215, 218, 224 - 226   ЦПК  України,   суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду в Житомирській області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

        Головуючий: