Справа № 2- 1730/10

РІШЕННЯ

Іменем України

    21 червня  2010 року                                                           м. Бердичів  

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді  Замеги О.В., з участю секретаря Павліченко Т.В., позивача, представника відповідача, розглянувши в  попередньому судовому засіданні цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до БВК – 70 про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

          ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, і просить стягнути суму невиплаченої йому заробітної плати в розмірі 12267 гривень, та 100 гривень за надання юридичної допомоги. Свої вимоги  позивач мотивує тим, що він працював в Бердичівській виправній колонії № 70 з 05.06.2008 року.  З 31.03.2010 року був звільнений з посади на підставі ст..38 КЗпП України. В день звільнення з ним не був проведений повний розрахунок по належним йому сумам. Відповідно до довідки БВК № 70 від 27 травня 2010 року станом на 27.05.2010 року заборгованість по заробітній платі складає 12267 грн.. Незважаючи на його неодноразові звернення до адміністрації БКВ  - 70, в добровільному порядку відповідач відмовляється від виплати йому коштів, а тому він просить стягнути їх в судовому порядку.      

В попередньому судовому засіданні позивач позовні підтримав з підстав зазначених в позові.

В попередньому  судовому засіданні представник відповідач  позов визнала.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

             ОСОБА_1  був прийнятий на роботу та призначений на посаду сторожа Бердичівської виправної колонії № 70, наказ №  11 о/с  від 03.11.2006 року ( а.с. 2).

 31.03 2010 року він був звільнений з роботи відповідно до ст.38 КЗпПУ, що підверджується копією трудової книжки( а.с.2).

           На день звільнення відповідач не виплатив йому заробітну плату, і станом на 27.05.2010 року за ним( відповідачем) рахується заборгованість в розмірі 12267 грн( а.с.4).

          Відповідно до статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум що належала йому від підприємства, установи та організації, провадиться в день звільнення.

           Таким чином вимога позивача про стягення заборгованості по заробітній платі  в розмірі 12267 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

            Також підлягає задоволенню вимога відповідача про стягнення витрат на правову допомогу.

            У відповідності  до ч.3 ст.88 ЦПК України,  якщо позивача на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача  в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.  

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130 п.4, 174 п.4, 209, 214, 215, 223 ЦПК України, ст.116  КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до БВК – 70 про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.

Стягнути з Бердичівської виправної колонії № 70 на  користь ОСОБА_1  заборгованості по заробітній платі  в розмірі 12267 грн., а також 100 гривень на правову допомогу.

    Стягнути з Бердичівської виправної колонії № 70   в дохід держави судовий збір в сумі 122.67 грн., та  витрати за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

    Рішення може бути оскаржене до  апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: