Справа № 2-378/2010р.

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М      У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Кутового Ю.С.,

при секретарі – Лашко Л.І.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1

за участю представника відповідача – Іваненка С.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_3 до управління пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

в с т а н о в и в:  

15 липня 2010 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою до управління пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області з вимогою визнати дії відповідача неправомірними щодо нарахування та виплати пенсії та зобов’язати провести їй перерахунок та виплату пенсії, як інваліду ІІІ групи, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, які передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22 травня 2008 року по час розгляду справи в суді. Також просить зобов’язати відповідача надалі нараховувати та виплачувати пенсію відповідно до збільшення прожиткового мінімуму.

В судовому засіданні представник відповідача позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши що позивачкою проігноровано норма зазначена в частині 3 ст. 28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка застерігає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом, таким чином обмежуючи застосування даної статті виключно в межах даного Закону. Таким чином стверджує, що спір ведеться не про визначення розміру призначуваної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсії, а про додаткову пенсію, яка передбачена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також пояснив, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. На рахунок Пенсійного фонду надходять кошти для фінансування даного виду виплат лише у розмірах передбачених Постановою КМУ № 530 від 23 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини в законодавстві, заповнення якої має здійснювати виключно законодавець. Послався на ч.2 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч.4 ст. 3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» якими закріплюють положення, згідно з якими кошти Пенсійного фонду України   не включаються до складу державного бюджету України, а тому стягнення даних коштів можливе лише з Пенсійного фонду України. Положення «Про Пенсійний фонд України» від 01 березня 2001 року, передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Також послався на сплив строків давності звернення до суду передбачених ст. 257 Цивільно-процесуального кодексу України.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав. По справі встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв’язку з реалізацією ОСОБА_3 права на отримання основної та додаткової пенсії, відповідно до Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ОСОБА_3 являється особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (перша категорія), є потерпілою від Чорнобильської катастрофи з встановлення третьої групи інвалідності та має право на пільги і компенсації, встановлені вищезгаданим Законом, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05 липня 1999 року, вкладкою до посвідчення НОМЕР_2 та довідкою серії НОМЕР_3 (а. с. 12, 13). Позивачка перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області. ОСОБА_3 зверталась до УПФУ в Корюківському районі з заявою про перерахунок пенсії у зв’язку з вищенаведеними обставинами, на що їй було відмовлено (а. с. 8, 9).

Суд дійшов висновку про невідповідність відмови вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних  виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 даного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54  ч.4  даного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до першої категорії та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для ІІІ групи інвалідності – 6 мінімальним пенсіям за віком.

Відповідно до ст. 50 даного Закону інвалідам ІІІ групи, дітям – інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виплата якої здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Як встановлено судом і як вбачається  з матеріалів, позивачка отримує пенсію як особа постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, її визнано інвалідом ІІІ групи, а тому відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  розмір її пенсії повинен дорівнювати 6 мінімальним пенсіям за віком з доплатою щомісячної додаткової пенсії у розмірі 50%  мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Стаття 64 Конституції України визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачений Конституцією України.

Згідно з положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.  

Відповідно до положень ч.4 ст. 8 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актам, при визначенні розміру пенсій позивачеві постанови Кабінету Міністрів України на які посилається представник відповідача істотно звужують обсяг встановлених законом прав та не підлягають застосуванню.

Тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, а тому відмова УПФ України у перерахунку пенсії позивачки є неправомірною.

Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік, ст. 58 Закону України  «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст. 54 Закону України  «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»  було встановлено мінімальні розміри пенсії за віком, які відповідач повинен був застосувати при проведенні перерахунку пенсій.

При цьому Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими пенсія у 2008 році повинна складати – 180 % від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність та 20 % відповідно.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищезгадані зміни були визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином у період з 01.01.2008 року по 22 травня 2008 року перерахунок пенсії не може бути здійснений.

Щодо вимог позивачки про зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 15 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім того, суду не надано доказів про можливе порушення, невизнання або оспорювання відповідачем права позивача в майбутньому щодо вказаний пенсій, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Строки позовної давності передбачені ст. 257 ЦПК України на думку суду не застосовуються щодо спірних правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем, оскільки дані правовідносини цивільним кодексом не регулюються, а тому і норми ЦК до них не застосовуються.

Судові витрати у вигляді витрат на ІТЗ сплачених позивачкою підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 19, 64, 46 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних з соціальними виплатами, ст. ст. 10, 15, 60, 212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:    

Позов ОСОБА_3 до управління пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати пенсії незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22 травня 2008 року по 09 вересня 2010 року включно.

В решті позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з УПФУ в Корюківському районі на користь ОСОБА_3 витрати понесені нею на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Корюківський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.                                                     

Суддя                                          Кутовий Ю.С.