Справа №2-А-148/2010 року                                                                                                                    

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року                                                                                                        м.Звенигородка

                                 Звенигородський районний суд Черкаської області

                        в складі: головуючої судді                   Гончаренко Т.В.

                                        при секретарі                         Блискавці А.С.

                        з участю:позивача                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Звенигородка цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення  адміністративного стягнення ,-

В С Т А Н О В И В:

         Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови інспектора ДПС м. Немирів сержанта міліції  Тіхона Л.В. серії АВ №162755 від 31.07.2010 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України, як незаконної. Даною постановою гр-на ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.33.3.34 ПДР України – порушення вимоги дорожнього знаку «Зупинка заборонена»  з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

          В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і пояснив, що 31.07.2010 року біля 15 хвилин на першу ночі, він керував автомобілем «Шевролет-АВЕО», державний номер НОМЕР_1, з м. Звенигородка Черкаської області в м. Вінниця, на 433 км + 900 метрів, сполученням Стрій-Тернопіль – Кіровоград - Знам’янка, він зупинився на правій стороні проїзної частини дороги, за суцільною лінією, оскільки у нього раптом двигун автомобіля зменшив обороти та перестав працювати. За м. Немирів Вінницької області дійсно з правої сторони проїзної частини стояли знаки «Рух прямо» та  «Зупинка заборонена». Від дорожнього знака «Зупинка заборонена» він проїхав більше 900-1000 метрів, населений пункт «Немирів» закінчився давно, інших населених пунктів не було. Коли він зупиняв автомобіль, то показав правий поворот. Позаду нього їхали працівники міліції. Коли він зупинився за суцільною лінією на правій стороні проїзної частини дороги, із машини вийшли співробітники міліції та спитали в чому справа і попросили пред’явити документи. Він відповів, що мотор автомобіля раптово зменшив обороти та зупинився. Співробітник міліції сказав йому, що він порушив ПДР, які виражалися в тому, що був поданий звуковий сигнал в забороненому місці під час їзди. Проте він відповів, що знака, який би забороняв подавати сигнал не бачив, та сам сигнал він не подавав, бо в цьому не було потреби. Тоді працівник міліції повідомив йому , що він порушив вимоги заборонного знака  «Зупинка заборонена», і склав на нього протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення в вигляді штрафу в сумі 260 грн. Він наполягав, щоб протокол складався в присутності свідків, але працівник ДАІ йому в цьому відмовив. Коли він підняв капот машини, щоб подивитися, що ж сталося із двигуном, то виявилось, що дійсно злетів наконечник свідки, і зупинка була вимушена.

Потім йому на руки видали копію протоколу про адміністративне правопорушення та копію постанови. Інспектором ДАІ не було наведено жодного доказу, на підставі якого він прийшов до висновку, що було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому враховуючи вищевикладене просить скасувати постанову, як незаконну, а дану справу провадженням закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення..                                                

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.                                                                      

       Вислухавши пояснення позивача,дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.                                                    

          Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

           Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

            Представник відповідача в судове засідання не з’явився  без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується повідомленням про отримання повістки, яке зберігається в матеріалах справи.

             На підставі ч.4 ст.128 КАСУ  суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.

             В судовому засіданні встановлено наступне: із постанови АВ №162755 від 31.07.2010 року вбачається, що 31.07.2010 року о 00.10 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Шевролет» , д.н. НОМЕР_1 на автодорозі М-12, 433 км+800 м,  порушив вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив п.33.3.34 ПДР України. Гр-н. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КпАП України.

              Інших доказів порушення Правил дорожнього руху суду не надано.

              Згідно ст. 258 КпАП України якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення  особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення ,що на неї накладається,то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 КпАП України. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах,один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.                                

            Оскільки інших доказів вчинення правопорушення суду не надано, то притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснене на підставі неналежних доказів його вини.

           Відповідно до ст.ст.251, 252, 280 КпАП України наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчиненні особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення,підлягають доказуванню передбаченими законом способами,оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному,повному і об’єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності та на законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення поряд з іншим, підлягає з’ясуванню, чи було вчинене адміністративне правопорушення  і чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності,постанова у справі повинна бути законною та обґрунтованою.

           Постанова інспектора ДПС м. Немирів сержанта міліції  Тіхона Л.В. серії АВ №162755 від 31.07.2010 року, не відповідає вимогам ст.283 КпАП України, а саме не повно викладено опис обставин: не зазначено на якому відрізку дороги, також не зазначено юридичну адресу органу, який розглянув протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, не зазначено, яким документом встановлено особу ОСОБА_1, не вказані свідки.                    

            Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає  на громадський порядок, права і свободи громадян,на встановлений порядок управління за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.                                              

          Враховуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 не містять в собі ознак адміністративного правопорушення, оскільки не були протиправними та винними, не посягали на громадський порядок,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління.

             Враховуючи фактичні обставини справи, за якими в діях  ОСОБА_1  не вбачається події і складу адміністративного правопорушення, оскаржувана ним постанова  інспектора ДПС м. Немирів сержанта міліції  Тіхона Л.В. серії АВ №162755 від 31.07.2010 року, підлягає скасуванню з одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ст.247 п.1 КпАП України.

                  На підставі ст.ст.247 п.1, 284, 288 КпАП України та керуючись ст.ст.6, 10-12, 17, 18, 70, 71, 86, 104, 158-163 КАС України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволити повністю.  

           Постанову у справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС м. Немирів сержанта міліції  Тіхона Л.В. серії АВ №162755 від 31.07.2010 року, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ст.122 ч.1 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень - скасувати.

           Копію постанови направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня її ухвалення..

           Провадження в даній справі про адміністративне правопорушення закрити.                                              

  Постанова оскарженню не підлягає.

                       Суддя