Справа № 11 – 522/10 Головуючий по першій інстанції Чишій С.С.
Категорія: ч. 3 ст. 305, Доповідач Оксентюк В.Н.
ч. 3 ст. 307 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 05 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Оксентюка В.Н.,
суддів: Бешти Г.Б., Лозовського А.О.,
з участью прокурора: Смолюка Б.С.,
засуджених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
захисника засудженого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4,
захисника засудженого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_5,
перекладача де ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4 на вирок Любомльського районного суду від 19 серпня 2010 року, яким ,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1 голландець, підданий Королівства Нідерланди, з середньою освітою, працюючий підприємцем, одружений, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 3 ст. 305 КК України на 9 (дев’ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на приватній власності майна та конфіскацію 269, 5937 грама амфетаміну;
- за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 (дев’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначено до відбування ОСОБА_3 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Бердичів Житомирської області, без постійного місця проживання, українець, громадянин України, з вищою освітою, непрацюючий, розлучений, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 3 ст. 305 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на приватній власності майна та конфіскацією 269, 5937 грама амфетаміну;
- за ч. 3 ст. 307 КК України на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначено до відбування ОСОБА_2 9 (дев’ять) років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженим залишено попередній – утримання під вартою
Строк відбування покарання ОСОБА_3 визначено з часу його затримання – 13 липня 2009 року, засудженому ОСОБА_2 з 12 липня 2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з кожного по 601 ( шістсот одній ) гривні судових витрат в доход держави.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати , –
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за те, що 12 липня 2009 року, діючи умисно за попередньою змовою між собою групою осіб вчинили злочинні дії, пов’язані з незаконним обігом 269,5937 грама обмеженої для обігу психотропної речовини - амфетаміну, котра містилась у пастоподібній речовині масою 1922,73 грама, при наступних обставинах.
Приблизно 07.07.2009 року ОСОБА_3 вступив із ОСОБА_2 у змову щодо незаконного придбання, зберігання і перевезення з метою збуту амфетаміну із Королівства Нідерланди в Україну.
Для виконання спільного злочинного плану 10.07.2009 року ОСОБА_3 разом з громадянами України ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не були обізнані з його злочинними намірами, виїхав з міста Вінниця в Королівство Нідерланди мікроавтобусом марки «Мерседес-Спринтер», державний номерний знак НОМЕР_1, орендованим ОСОБА_3 у ОСОБА_7 нібито для перевезення власних речей.
На автостоянці в місті Ош Королівства Нідерланди ОСОБА_3 незаконно придбав за 3000 євро у невстановленої слідством особи пастоподібну речовину білого кольору масою 1922,73 грама, поміщену в два поліетиленові пакети, достовірно знаючи, що вона містить в своєму складі амфетамін. Дану психотропну речовину з метою незаконного перевезення та збуту в Україні та утруднення її виявлення під час проходження митного контролю на польсько-українському кордоні ОСОБА_3 помістив під верхню кришку пральної машинки марки «AEG», яку завантажив в багажне відділення мікроавтобуса «Мерседес-Спринтер» разом з іншою побутовою технікою. Після цього, ОСОБА_3, незаконно зберігаючи таким чином амфетамін серед своїх особистих речей, перевіз його вказаним мікроавтобусом на автостоянку в місто Ярослав Республіки Польща. Звідти, за вказівкою ОСОБА_3, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, котрим про наявність в даному транспортному засобі амфетаміну нічого відомо не було перемістили вказаний автомобіль через державний кордон Республіки Польща до митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці. В телефонному режимі ОСОБА_3 повідомив про це ОСОБА_2, який згідно їх попередньої домовленості мав зустріти вказаний мікроавтобус на митному посту «Ягодин» Ягодинської митниці, перемістити його, особисті речі ОСОБА_3 та амфетамін через митний кордон України і доставити їх в місто Вінницю.
12.07.2009 року два пакети з пастоподібною речовиною масою 1922,73 грами, яка містила 269,5937 грама амфетаміну, були переміщені через митний кордон України на територію митного поста «Ягодин» з приховуванням від митного контролю у пральній машинці «AEG» мікроавтобусом «Мерседес-Спринтер», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_10, не обізнаного із наявністю психотропної речовини.
11 липня 2009 року, ОСОБА_2, на виконання єдиного з ОСОБА_3 злочинного наміру на контрабанду та перевезення з метою продажу в Україні психотропної речовини – амфітаміну прибув залізничним транспортом з м. Вінниця до митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці. Там він, під виглядом проведення розмитнення товару ОСОБА_3 та перевезення його в місто Вінниця, отримав дозвіл на перебування в митній зоні даного митного поста де став очікувати прибуття автомобіля «Мерседес-Спринтер».
12.07.2009 року після прибуття вказаного автомобіля на митну територію України, ОСОБА_2, перебуваючи на території вказаного митного поста, повідомив інспектора Ягодинської митниці ОСОБА_11 про намір провести митне оформлення товарів, які ввезені мікроавтобусом «Мерседес-Спринтер», номерний знак НОМЕР_1, і попросив пришвидшити процедуру митного оформлення, однак отримав відмову. В процесі митного огляду мікроавтобуса працівниками Ягодинської митниці спільно із співробітниками УСБУ у Волинській області та військовослужбовцями Державної прикордонної служби прихована ОСОБА_3 у пральній машинці у двох поліетиленових пакетах психотропна речовина була виявлена та вилучена.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат ОСОБА_4 просять вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Апеляцію мотивують тим, що вина ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах не доведена, під час досудового слідства на нього чинився психологічний тиск та не було забезпечено професійного перекладача, а тому він змушений був визнати вину у вчиненні злочинів, яких не вчиняв. Ніякої домовленості між засудженими про ввезення в Україну амфетаміну не було.
У доповненні до апеляції ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 просять вирок скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору для проведення додаткового розслідування з підстав порушення права ОСОБА_3 на захист.
Засуджений ОСОБА_2 у поданій апеляції посилається на те, що доказова база по даній справі побудована лише на інформації, яка була отримана з каналів зв’язку і міститься у фонограмах телефонних розмов. Досудовим слідством і судом не встановлено кому саме належать наявні ці голоси. У цих фонограмах взагалі відсутня попередня змова. Досудовим слідством і судом не встановлено ряд обставин, а саме де, коли і в кого була придбана вказана психотропна речовина та кому вона була призначена. Він не був присутній при поглибленому огляді мікроавтобуса. При написанні явки з повинною у нього не було захисника. Жодні докази того, що його дії були направлені на збут даної психотропної речовини у справі відсутні.
В доповненні до апеляції вказує на те, що вину у вчиненому визнає повністю та щиро розкаюється. Прохає врахувати, що на утриманні він має малолітнього сина. Вважає, що призначене йому покарання є надто суворим Прохає вирок в частині призначеного покарання скасувати, застосувати ст.. 69,75 КК України та пом’якшити покарання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, засудженого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_5, які свою апеляцію підтримали та просили пом’якшити призначене ОСОБА_2 покарання, засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, які свою апеляцію також підтримали, просили вирок скасувати, а справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування, міркування прокурора, який поданих апеляцій не визнав і просив вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів судової палати прийшла до висновку, що апеляції до задоволення не підлягають.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав правильну юридичну оцінку. Дії засуджених кваліфікував за ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України, тобто як контрабанда психотропних речовий, вчинена за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин обіг яких обмежено, вчинених за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах і така кваліфікація їх дій є правильною.
Винність засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у даних злочинах стверджується зібраними та перевіреними судом першої інстанції доказами, а саме:
Показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які на досудовому слідстві та у суді пояснили, що у процесі своєї службової діяльності до них надійшла інформація про існування злочинного угрупування, яке займається незаконним ввозом ( контрабандою) психотропних речовин з Нідерландів в Україну. В ході проведення оперативних заходів стало відомо на причетність до контрабанди підданого Королівства Нідерландів ОСОБА_3 та громадянина України ОСОБА_2 Також була отримана інформація, про незаконний ввіз в період з 11 по 12 липня 2009 року даними особами на територію України психотропних речовин автомобілем «Мерседес-Спринтер», реєстраційний номер НОМЕР_2. В ході проведеної на території Ягодинської митниці 12 липня 2009 року операції психотропні речовини були виявлені у пральній машинці, яка знаходилась у вантажному відсіку вказаного автомобіля і вилучені.
Допитана на досудовому слідстві та у суді у якості свідка головний інспектор Ягодинської митниці ОСОБА_11 пояснила, що 12 липня 2009 року від СБУ у Волинській області надійшла інформація про можливий ввіз на територію України автомобілем НОМЕР_3 психотропних речовин. Громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які знаходились у вказаному автомобілі заповнили митні декларації, в яких вказали, що заборонених предметів не перевозять. В цей час до неї підійшов ОСОБА_2 і повідомив, що саме він буде проводити розмитнення товару, який знаходився у автомобілі «Мерседес-Спринтер» та попросив її пришвидшити вказану процедуру. При поглибленому огляді автомобіля, під кришкою однієї з пральних машин, було виявлено два прозорі поліетиленові пакети з речовиною білого кольору, яка і була вилучена.
Факт виявлення та вилучення вказаних пакетів з речовиною білого колоьру стверджується показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
Показання вказаних свідків об’єктивно підтверджуються протоколом огляду місця події від 12 липня 2010 року та фото таблицями до нього з яких вбачається, що у процесі огляду автомобіля «Мерседес-Спринтер» працівниками правоохоронних органів під кришкою однієї з пральних машин було виявлено два поліетиленові пакети з речовиною білого кольору ( т. 1 а.с. 22-32 ).
Згідно висновку судово-хімічної експертизи у двох вилучених поліетиленових пакетах виявлено амфітамін загальною масою 269.5937 гр., який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. ( т. 1 а.с. 275-276 ).
Винність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчинених злочинах також стверджується визнавальними показаннями останніх, які вони дали в ході досудового слідства, а саме:
Явкою з повинною ОСОБА_2, в якій він визнав факт контрабанди психотропних речовин через митний кордон України з метою продажу їх на території України за попереднім зговором та у групі з ОСОБА_3 ( т. 1 а.с. 71 ). Аналогічні показання він дав і при допиті його у якості підозрюваного ( т. 1 а.с. 82-84) та у якості обвинуваченого ( т. 1. а.с. 93-94 ).
Явкою з повинною ОСОБА_3 з якої вбачається, що він у зговорі з ОСОБА_2, на протязі 2009 року, неодноразово вчиняв контрабанду психотропних речовин ( амфітаміну) з Нідерландів в Україну та займався його збутом в Україні. 10.07.2009 року, у зговорі зі ОСОБА_2, переправляв наступну партію психотропних речовини, яку, як завжди, приховав у пральній машинці. Вказані психотропні речовини на Ягодинській митниці мав зустріти ОСОБА_2 і завести для реалізації у м. Вінницю (т. 1 а.с. 103), Але на Ягодинській митниці під час митного контролю дані психотропні речовини були виявлені та вилучені.
Такі ж показання він дав 13 липня 2009 року у присутності свого захисника при допиті його в якості підозрюваного, а 16 липня 2009 року при допиті у якості обвинуваченого (т. 1 а.с. 123 – 124, 134-135 ).
Про попередню домовленість зі ОСОБА_2 на контрабанду амфітаміну через митний кордон України та його збут в Україні також свідчать показання ОСОБА_3 дані ним при допиті як обвинуваченого 28 жовтня 2009 року (т. 1 а.с. 190-193), в яких він визнав свою вину у контрабанді психотропних речовин за попередньою змовою з ОСОБА_2 та її збуті на території України громадянці на ім’я ОСОБА_9 та іншим невстановленим досудовим слідством особам.
Винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинених злочинах також стверджується протоколами розшифровки фонограм їх телефонних розмов, приєднаних до справи на 2-х СД дисках, які отримані БНОН УМВС у Волинській області. Вказані телефонні розмові свідчать про те, що у період підготовки контрабанди психотропних речовин останні постійно підтримували між собою контакти, в завуальованій формі узгоджували свої протиправні дії, що свідчить про їх попередній зговір у даних злочинах.
Як вбачається з протоколів допиту ОСОБА_2 ( т. 1 а.с. 172-174 ) та ОСОБА_3 ( т. 1 а.с. 190-191 ) на досудовому слідстві визнавали ці розмови та давали їм пояснення підтверджуючи, що мова іде про незаконну діяльність по перевезенню психотропних речовин і збуту їх в Україні.
Суд першої інстанції дав оцінку вказаним доказам і прийшов до висновку, що наведена сукупність досліджених і перевірених у суді доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 охоплювались єдиним умислом і були направлені на контрабанду психотропних речовин на територію України та їх збуту в Україні.
Суд першої інстанції дав оцінку показанням засуджених, які вони дали у судовому засіданні про їх непричетність до інкримінованих їм злочинів, визнав ці показання недостовірними, навівши мотиви такого рішення та докази, якими спростовується ці показання.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, стверджуються сукупністю зібраних та перевірених доказів і є правильними.
Посилання засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх апеляціях на непричетність їх до вказаних злочинів повністю спростовується наведеними вище доказами.
Доводи засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що визнавальні показання щодо себе на досудовому слідстві дали під психічним тиском працівників служби безпеки України перевірялись судом першої інстанції і не знайшли свого підтвердження.
Перед допитом ОСОБА_2 у якості підозрюваного та обвинуваченого йому роз’яснялось право на захист ( т. 1 а.с. 78-80, 89-91 ). Він добровільно відмовився від участі захисника, а тому посилання ОСОБА_2 на порушення його права на захист є безпідставні.
Обвинувальний висновок ОСОБА_3 вручено на англійській та нідерланській мові, ( т.2 а.с. 256-295, т. 3 а.с. 196-227 ). Слідчі та судові дії з ним вчинялись з участю захисника та перекладача. З матеріалами справи ОСОБА_3 також знайомився зі своїм захисником та у присутності перекладача. Жодних клопотань про порушення його прав на захист при провадженні досудового слідства та ознайомленні з матеріалами справи ОСОБА_3 та його захисник не заявляли ( т. 2 а.с. 219-220). На досудовому слідстві у суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_3 давав показання на рідній мові та розумів суть перекладу. Відводів перекладачу де ОСОБА_6 не заявляв. Крім того, матеріалами справи встановлено, і цього факту не заперечує засуджений ОСОБА_3, що він неодноразово, та на протязі тривалого часу перебував в Україні, без жодного перекладача спілкувався з ОСОБА_2 та іншими громадянами України, а тому доводи ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про порушення права ОСОБА_3 на захист не заслуговують на увагу.
Засуджені у судовому засіданні погоджувались з тим, що на приєднаних до справи фонограмах записані їх розмови, клопотань про призначення фонографічної експертизи не заявляли, а тому доводи засудженого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про не проведення судом такої експертизи є також надумані.
Досудове та судове слідство по справі проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону усі докази по справі здобуті законним шляхом. Покладені в основу обвинувального вироку докази є належними і допустимими.
Призначаючи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України покарання, суд врахував характер та підвищену суспільну небезпечність і особливу тяжкість вчинених злочинів, відношення підсудних до вчиненого та конкретні обставини справи.
З врахуванням цих обставин прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання засуджених можливе лише у місцях позбавлення волі і такі висновки є правильними.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції врахував склад його сім’ї, а також ті обставини, що вихованням неповнолітнього сина займається дружина засудженого.
Призначене засудженим покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України є необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Вирок суду є умотивованим.
Підстав для скасування вироку і повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування чи зміни вироку і пом’якшення засудженим покарання з обставин, наведених у апеляціях, колегія суддів судової палати не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Любомльського районного суду Волинської області від 19 серпня 2010 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцї ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4 – без задоволення.
Головуючий
( підписи )
Судді
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області В.Н. Оксентюк.