П О С Т А Н О В А                       Справа № 2-а-4121/10

                                    Іменем  України

    28  жовтня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого         Кунцьо С.В.,

з участю секретаря     Музики О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язати провести нарахування та виплату недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги,-

                                                     в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання провести нарахування та виплату недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги за 2009 – 2010 роки, посилаючись на те, що вона, будучи учасником війни, згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на одержання щорічно до 05 травня разової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Однак у 2009 році вона отримувала таку допомогу у розмірі 70 грн., а в 2010 році – 120 грн., тобто не в повному обсязі, визначеному законом. При виплаті їй щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», в якій зазначено, що в 2009 році особам із статусом учасника війни розмір згаданої допомоги виплачується у розмірі 70 грн. Що стосується 2010 року, то відповідач також керувався вказаною постановою, однак за конституційними нормами, при визначенні розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасників війни підлягала застосуванню ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою суду від 17.09.2010 року залишено без розгляду позов в частині вимог зобов’язання провести нарахування та виплату недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік на підставі ст.100 КАС України. Таким чином підлягає до розгляду позов в частині вимог нарахування та виплати позивачу недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2010 рік.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача – управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, проте надіслав письмове заперечення на позовну заяву ОСОБА_1, в якому позов не визнав та в його задоволенні просить відмовити, а справу слухати у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до переконання, що позовна заява в частині нарахування та виплати позивачу недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2010 рік підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається із посвідчення серія НОМЕР_1, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області 01.07.2002 року ОСОБА_1 є учасником війни, а тому має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників війни.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів та гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога учасникам війни у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 р. (вступив в силу з 01.01.2008 р.) внесено зміни до ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», ч. 5 ст. 14 даного Закону викладена в новій редакції, а саме: «Щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Постановою Кабінету Міністрів України № 299 від 07 квітня 2010 року визначено розмір разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», а саме визначено, що разова допомога здійснюється для учасників війни у розмірі 120 грн.

Однак, згідно рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 3 пункту 20 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, що і передбачено в самому рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Законодавчими актами зміни до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2008 року по день постановлення рішення не вносилися, тому з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року діють і підлягають до застосування норми зазначеної статті з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність у редакції вказаного закону до 01.01.2008 року.

Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд приходить до висновку, що з 22.05.2008 року діє ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону станом до 01.01.2008 року, а тому позивач має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом України рішення щодо неконституційності п. 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню.

Разом з тим, у 2010 році позивачу виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 120 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 299 від 07 квітня 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, виходячи із засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що виплата позивачу разової грошової допомоги згідно положень постанови Кабінету Міністрів України є безпідставним та таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.

Згідно ст. 52 ЗУ «Про Державний бюджет на 2010 рік» визначено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня – 706 гривень.

Таким чином, сума недоплаченої позивачу ОСОБА_1 разової грошової допомоги за 2010 рік становить 1 998 грн. (2118 грн. – 120 грн.)

Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату до 05 травня в розмірах передбачених статтями 12-16 цього Закону здійснюють органи праці і соціальної політики через відділення зв’язку або через установи банків.

Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органів влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань не може бути прийняте судом до уваги.  

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових відносин.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п. 60).

Таким чином, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог позивача та вважає, що вони підлягають до задоволення, оскільки  в даному випадку мають місце порушення прав позивача, причиною чого стали протиправні дії Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області в частині невиконання в 2010 році вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни, та які підлягають поновленню шляхом зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області провести нарахування та виплату позивачу передбаченої ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2010 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної аб. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум.  

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2, 99, 100, 158, ч. 3 ст. 160, 163 КАС України, суд,-      

          п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язати провести нарахування та виплату недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2010 року - задовольнити.

    Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області щодо невиплати позивачу ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, призначеної аб. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» протиправними.

    Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2010 р. в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної аб. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий         С.В. Кунцьо

Копія вірна:

Суддя                                         С.В. Кунцьо