Справа № 2-а-4149/10                          

                                                                    П О С Т А Н О В А

                                                                     Іменем   України

12 жовтня 2010 року             Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:                                              головуючого              Дзюбича В.Л.,

                                                 з участю секретаря   Франчук Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області, інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Рівненській області – Онищука Олександра Валерійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

                                                                      в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів УДАІ УМВС України в Рівненській області, інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Рівненській області – Онищука О.В. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВК № 152299 від 04.09.2010 року, якою його визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП за порушення вимог п.14.6 (г) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн., посилаючись на те, що підставою для винесення оскаржуваної постанови був телефонний дзвінок невідомої особи до інспектора ДПС Онищука О.В., яка повідомила про ніби-то скоєне позивачем порушення, а саме здійснення обгону на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю. ОСОБА_1 стверджує, що при розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, відсутні свідки події з боку інспектора ДАІ, а наявність правопорушення не зафіксовано належним чином, оскільки адмінправопорушення ОСОБА_1 не вчиняв. Із оскаржуваною постановою позивач не згідний, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та просить оскаржувану постанову скасувати, як незаконну, а провадження у справі закрити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, однак подав суду письмову заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

    Представник відповідача УДАІ УМВС України в Рівненській області та інспектор ДПС Онищук О.В. в судове засідання не з’явилися з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У відповідності до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності та вирішення справи на підставі наявних у справі доказів.    

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

              Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВК № 152299 від 04.09.2010 року, ОСОБА_1 04.09.2010 року о 07 год. 30 хв. на 374 км. автодороги Київ-Чоп поблизу с.Панталія Дубенського району Рівненської обл. керуючи транспортним засобом, марки "Міцубісі", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив п.14.6 (г) ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі 450 грн.

              Відповідно до п.14.6 (г) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 року, обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ч.1 ст.258 цього Кодексу, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.

          Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.

Аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази та норми чинного КУпАП, суд приходить до переконання, що при виявленні правопорушення, працівник ДАІ зобов'язаний припинити правопорушення шляхом зупинки винної особи і тільки у випадку незаперечення нею вчиненого, може винести постанову про накладення адміністративного стягнення, а в іншому разі зобов'язаний скласти протокол про вчинення адмінправопорушення, один екземпляр якого під розписку вручити ОСОБА_1 Виходячи із принципу рівності учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає позов ОСОБА_1 підставним та таким, що підлягає до задоволення, оскільки відповідачем не представлено достатньо належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову - заявлений позов слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

            На підставі викладеного, керуючись п.14.6 (г) ПДР України, ст.ст.33, 122, 247, 251, 289, 293 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18, 71, 128, 158-163, 186 КАС України, суд,-

                                                                    п о с т а н о в и в:

          Позов задовольнити.

          Постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВК № 152299 від 04.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 450 (чотириста п’ятдесят) гривень – скасувати, а провадження у справі закрити.

         Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                 В.Л. Дзюбич