Копія                                     Справа № 2-а- 1830/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    3 листопада   2010  року           Глухівський міськрайонний  суд Сумської області

        в особі  судді                               Моргун О.В.

    розглянувши  в порядку  скороченого провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у Глухівському районі Сумської області про визнання неправомірною  бездіяльності  Управління Пенсійного Фонду України в Глухівському районі щодо невиплати у встановленому розмірі   підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за періоди  з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,  та з 1 січня 2010 року по 1 липня 2010  року , -  

В С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2010  року позивач   ОСОБА_1  зверну в ся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він  має статус «дитини війни» і має право на пільги та гарантії, передбачені   Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі  ст. 6 вищевказаного  Закону йому  повинна виплачуватись відповідачем щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ,однак відповідач виплачував підвищення до пенсії як дитині війни у меншому розмірі, ніж встановлено законом. Просить суд  визнати незаконною бездіяльність відповідача і зобов’язати його нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 01січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року.

Заперечуючи проти позову відповідач надав письмові заперечення, пославшись на пропущення позивачем строку звернення до суду, відсутність законодавчого визначення величини мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення дітям війни, проведення таких виплат за рахунок коштів державного бюджету, що визначається  лише законом про Державний бюджет, визначення повноважень управління Пенсійного фонду в Глухівському районі як органу виконавчої влади і неможливість вийти за межі цих повноважень, керування в своїй діяльності постановою КМУ від 22.05.2008 року № 530 щодо розмірів виплат підвищення до пенсії дітям війни, відсутність  законодавчо визначеного механізму призначення та порядку фінансування підвищення до пенсії дітям війни.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши пропозиції сторін, суд вважає, що позов   позивача ОСОБА_1   підлягає задоволенню по слідуючим підставам:

З наданих позивачем та відповідачем письмових доказів вбачається, що позивач  має статус дитини війни і отримує пенсію за віком і перебуває на обліку  в управлінні  Пенсійного фонду України  в Глухівському районі , нарахування та виплату якої здійснює відповідач.

При розгляді справи, суд керувався наступними положеннями чинного законодавства:

- ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни повинна виплачуватися надбавка до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком;

- ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в яких зазначено, що мінімальний  розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- ст. 54 Закону України» Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», якими встановлено прожитковий  мінімум для осіб, що втратили працездатність, на відповідні роки;

- ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

- ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  зобов’язані діяти лише на підставі та в                                                            межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- ч. 4 ст. 9 КАС України, згідно якої у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу;

-  ч. 4 ст. 8 КАС України, згідно якої забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи  з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини;

- ч.7 ст.9 КАС України, згідно якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні  правовідносини ( аналогія закону);

- позицією Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть  якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Суд відхиляє посилання відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду, оскільки відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст.183-3 ч. 3, ст. 256 ч. 1 КАС України, постанова підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Законами України "Про державний бюджет» , ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. 87 ч. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , ст. ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19рп/2010 ст.ст. 8, 11, 94, 122, 160-163 , 183-2, 256 КАС України, -

                                            П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного  Фонду України в Глухівському районі Сумської області.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Глухівському районі Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру  мінімальної  пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за періоди з 01 січня 2009 року по 31 грудня  2009 року, та  з 01 січня 2010 року  по 01 липня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

 Постанова суду підлягає негайному виконанню.                                                

 На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського                                                    апеляційного  адміністративного суду через Глухівський міськрайонний суд  протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.                                                                

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і є  остаточною. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо  її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           СУДДЯ (підпис)

    Копія вірна

    СУДДЯ ГЛУХІВСЬКОГО

            МІСЬКРАЙСУДУ                           О.В. МОРГУН