ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

                                                            С П Р А В А № 2-а-4042/2010 р.

ПОСТАНОВА

                                                                і м е н е м     У к р а ї н и

«26» жовтня 2010 року   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області   в складі:

 головуючого:     Кунцьо С.В.,

 з участю секретаря: Музика О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу

                                            за позовом: ОСОБА_1

                                            до:  ВДАІ УМВС України в Тернопільській області

про: визнання незаконною та скасування постанови у справі про

адміністративне правопорушення,-

                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 159859 від 10.09.2010 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора ВДАІ УМВС м. Тернопіль Рябія І.М. від 10 вересня 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 255 грн. Відповідно до даної постанови 10.09.2010 року біля 15 год. 00 хв., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Живова, здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, чим порушив вимогу п. 15.9 (г) ПДР України. З даною постановою не згідний, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на його пояснення про те, що перед здійсненням зупинки він переконався у відсутності дорожніх знаків, які забороняють зупинку та наявності пішохідного переходу та здійснив її поблизу пішохідного переходу, на відстані, дозволеній правилами дорожнього руху, не були взяті до уваги працівником ДАІ при винесенні спірної постанови та належним чином в ній не спростовані.      

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просить скасувати постанову серії ВО № 159859 від 10.09.2010 року у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Також до матеріалів справи додав фотокартки, з яких вбачається, що відстань від знаку «Зупинка заборонена» до пішохідного переходу складається із шести секцій огорожі, довжина кожної з яких становить 1,9 м. Позивач вказує, що зупинив транспортний засіб поза шостою секцією огорожі та вважає, що вказана відстань становить більше 10 метрів до пішохідного переходу.

Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, оскільки він, здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 009189 від 10 вересня 2010 року, на підставі якого інспектором ВДАІ УМВС м. Тернополя Рябія І.М. від 10 вересня 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 255 грн.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 10.09.2010 року біля 15 год. 00 хв. була пасажиром транспортного засобу марки «Шевроле Авео», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухаючись в м. Тернополі по вул. Живова, здійснив зупинку автомобіля таким чином, що його права фара знаходилася навпроти стовпчика між п’ятою та шостою секціями огорожі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається із постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10 вересня 2010 року серії ВО № 159859, 10.09.2010 року біля 15 год. 00 хв., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Живова, здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, чим порушив вимогу п. 15.9 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно постанови серії ВО 159859 від 10.09.2010 р. інспектора ВДАІ УМВС м. Тернопіль Рябія І.М. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.

Вказану постанову серії ВО № 159859 від 10.09.2010 р. і просить скасувати позивач.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року № 306, а саме пунктом 15.9 (г) встановлено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Згідно ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил зупинки тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 10 вересня 2010 року серія ВО1 № 009189, 10.09.2010 року біля 15 год. 00 хв., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Живова, здійснив зупинку ближче 10 м до пішохідного переходу, чим порушив вимогу п. 15.9 (г) ПДР України .

Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року № 306, а саме п. 1.4 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протокол про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 009189 від 10.09.2010 р., на підставі якого інспектор ВДАІ УМВС м. Тернопіль Рябій І.М.  виніс постанову серія ВО № 159859 від 10.09.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.      

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Скаржником в судовому засіданні не представлено жодних належних доказів правомірності своїх дій, крім того, суд критично оцінює його пояснення про те, що зупинку транспортного засобу він здійснив таким чином, що відстань від знаку «Зупинка заборонена» до пішохідного переходу була більшою 10 м. Крім того, пояснення ОСОБА_1 повністю спростовуються наданими в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_3 та доданими до матеріалів справи фотокартками, з яких вбачається, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу менше ніж 10 м до дорожнього знаку «Зупинка заборонена» (1,9 м * 5 = 9,5 м). Тому суд розцінює заперечення позивача як намагання ухилитися від притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, спростовані відповідачем в судовому засіданні та такими, що не підлягають до задоволення. Будь-яких достатньо належних доказів в доведеність протилежного сторонами не подано та судом не здобуто.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163, 171-2  Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 253, 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання незаконною та касування постанови по справі про адміністративне правопорушення -  відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуючий                               С.В. Кунцьо        

          Копія вірна:

          Суддя      С.В. Кунцьо