Справа № 2-а-143/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 листопада 2010 року                                                  

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого судді           Чепесюка О.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої щомісячної допомоги дітям війни, суд –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. Свої вимоги обгрунтовує тим, що набувши статусу дитина війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року. Цю надбавку до пенсії відповідач не виплачував, так як дія ст.6 вказаного  Закону в 2006-2008 роках щорічно зупинялася законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року і № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними норми законів про зупинення дії ст.6 Закону. Тому позивач просить стягнути недоотримані кошти за 2006 - 2009 роки в сумі 3891 грн. 90 коп., зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати  надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач також просить відновити пропущений ним строк для звернення в суд, оскільки бездіяльністю відповідача обмежено його конституційні права та інтереси шляхом прийняття неконституційних положень закону, відповідач про належні йому виплати не довів до його відома, а про порушення своїх прав він дізнався з преси.  

З представлених відповідачем заперечень, УПФ України в Борщівському районі позов не визнає. Зокрема зазначається, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, яку необхідно застосовувати для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлено статус «дитина війни», ще не вирішено у законодавчому порядку. З державного бюджету виділено кошти на виплату особам, які мають статус «діти війни», тільки в 2007 році у розмірі 50% від розміру надбавки встановленої для учасників війни тим «дітям війни», які мають інвалідність, та у 2008 році всім особам із статусом «діти війни» у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка відповідно становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Оскільки ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає фінансування державних соціальних гарантій з державного бюджету, тільки після прийняття відповідного законодавчого акту можна буде провести підвищення пенсій зазначеним особам за попередні роки. Також вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України, а тому в позові слід відмовити.

Ухвалою суду від 05.11.2010 року залишено без розгляду позов в частині вимог за період з 01.01.2006 року по 24.04.2010 року включно на підставі ст.100 КАС України. Таким чином підлягає до розгляду позов в частині вимог за період з 25.04.2010 року по день ухвалення судового рішення.    

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Позивач ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПФУ в Борщівському районі та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитина війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відповідною відміткою.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

     Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 2 п 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України".

     Відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р. мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.      

     Однак, з 01.10.2008 року по даний час, виплата підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" здійснювалась у розмірі 49,80 грн., тобто у розмірі, що не відповідає вимогам норм вказаної статті.

     Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, а питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного Фонду України, суд вважає, що вимоги забезпечити виплату підвищення до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, а тому відповідача слід зобов’язати здійснити нарахування позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вищевказані періоди.

Враховуючи вищевказане, вважаю необхідним визнати дії відповідача неправомірними щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період із 25 квітня 2010 року по день винесення рішення судом, а саме 05 листопада 2010 року з врахуванням здійснених раніше виплат.  

Вимога позивача зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати йому надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає до задоволення, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин.

На підставі ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009р.», ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», керуючись ст.ст. 69-71, 94, 183-2 КАС України, суд -  

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 25 квітня 2010 року по 05 листопада 2010 року - протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1, підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 25 квітня 2010 року по 05 листопада 2010 року з врахуванням здійснених раніше виплат.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Борщівський районний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: підпис.

З оригіналом згідно.

Примітка: постанова не набрала законної сили.

Голова Борщівського районного суду                         О.В.Чепесюк