Справа № 2-а-138/10

У Х В А Л А

05 листопада 2010 року                                                  

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого судді           Чепесюка О.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої щомісячної допомоги дітям війни, суд –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УПФ України в Борщівському районі Тернопільської області, в якому просить визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною, стягнути з УПФ України в Борщівському районі на його користь суму невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни в період з липня 2007 року по 01 жовтня 2010 року та стягнути судові витрати, вказуючи, що відповідно до ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому, як особі, яка набула статусу «Дитина війни», повинна виплачуватися з липня 2007 року щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в 2007 році така допомога йому не виплачувалась, а у 2008, 2009 та 2010 роках виплачена не в повному обсязі, так як дія ст.6 згаданого вище Закону у 2007 році була призупинена законом про Державний бюджет на відповідний рік. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп2007 визнано положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», таким що не відповідає Конституції України. Про порушення прав йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.  

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач не подав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в позовній заяві вказує, що відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, тому строк позовної давності в даному випадку не застосовується.

Однак, стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, тому при вирішенні даного спору слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.

Ч.1 ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

З огляду на наведене позовну заяву ОСОБА_1 в частині визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з липня 2007 року по 24 квітня 2010 року слід залишити без розгляду.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України, суд -  

ухвалив:

        Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з липня 2007 року по 24.04.2010 року - залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п»яти днів з дня отримання її копії через Борщівський районний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

    Головуючий: