Справа № 2-а-2798/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 жовтня  2010  року                         м.Білопілля

  Суддя Білопільського районного суду Сумської області Терещенко О.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Білопільському районі про перерахунок державної та додаткової пенсії як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, -

в с т а н о в и в :

    08.10.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії і перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Білопільському районі. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 50 цього Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірах: інвалідам третьої групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 4 ст. 54  Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках, не можуть бути меншими: по третій групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що з 01 листопада 2008 року основна державна пенсія як інваліду 3 групи і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, повинні йому бути призначені, нараховуватися і виплачуватися відповідно до вищевказаного законодавства. Однак, незважаючи на його неодноразові звернення, відповідач перерахунок належної йому до виплати основної і додаткової пенсії не зробив. А тому він звернувся до суду із адміністративним позовом про перерахунок державної та додаткової пенсії як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС в період з 1 листопада 2008 року по 31 березня 2010 року.

    15.10.2010 року до суду звернувся ОСОБА_1  з заявою про збільшення позовних вимог, якою просив здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС в період з 1 листопада 2008 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1  не з’явився, надавши суду письмову заяву про те, що на позові наполягає, просив розглянути справу без його участі в письмовому провадженні.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши суду письмове клопотання про слухання справи в його відсутність в письмовому провадженні, а також письмове заперечення проти позову, з якого вбачається, що ОСОБА_1  є   інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії з 06.07.2009 року.  Разом із цим управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі вважає, що  посилання позивача на ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення особам, віднесеним до категорії 1, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах, зокрема: інвалідам третьої групи – 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також на ст. 54 цього Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із захворювання, пов’язаним із Чорнобильською аварією, не може бути нижче, зокрема: по третій групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком – є необґрунтованими. Нарахування позивачу пенсії проводиться відповідно до ст. ст. 49, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом із цим, згідно ст. 54 зазначеного Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.  Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Разом із цим, ч. 3 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Ухвалою Конституційного суду України від 19 травня 2009 року по справі №2-25/2009 було роз’яснено: "непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні. Ця прогалина полягає  у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем". З 1 липня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" розмір пенсії (без урахування надбавок, підвищень додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) у інвалідів другої групи - одержувачів пенсій по інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим ніж 1090 грн. Положення  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою  чітко визначено розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою. Разом із цим відповідач у своєму запереченні також зазначає, що він діяв у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначений чинним законодавством України.

    Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в матеріалах справи доказами в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1  з 06.07.2009 року є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом третьої групи у зв’язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Сумською облдержадміністрацією від 04.08.2009 року та посвідченням  серії НОМЕР_2 від 07.10.2009 року (а. с. 10).

Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється, а тому на підставі ст. 72 КАС України доказуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по третій групі інвалідності, як 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобов’язання, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Offise (Case 47/74 van Duyn v. Home Offise), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку пенсії позивачці.

Статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлено, що інвалідам третьої групи призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

     Відповідно до ст. 67 зазначеного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", (статтю 67 доповнено частиною другою згідно із Законом N 231-V від 05.10.2006).  

Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп, а також від 22 травня 2008 року №10-рп зворотної дії в часі не мають, від так на період до 9 липня 2007 року, так само як і на період до 22 травня 2008 року, не поширюються. Рішення щодо аналогічних норм Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.  

Протягом 2007 року додаткова пенсія позивачу виплачувалась на підставі ст. 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який вступив у дію з 31 жовтня 2006 року, тобто з урахуванням визначеної законом величини прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Нарахування додаткової пенсії позивачу, починаючи із січня 2008 року, проводилось відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення п. 28 Розділу II зазначеного Закону, яким було  внесено зміни  до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення Конституційного Суду України має приюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.

Тим більше, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п.28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 року» втратило чинність 22 травня 2008 року.

Разом із цим судом встановлено, що з 22.05.2008 року позивачу  призначено пенсію  згідно постанови Кабінету Міністрів України  від 28.05.2008 року №530.

Що стосується вимог за 2009 рік та 2010 рік, то вони підлягають задоволенню з 06.07.2009 року, оскільки у 2009 році діяли норми ст. ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції 06.06.1996 року, згідно яких вихідним критерієм для обчислення пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, було визнано мінімальну пенсію за віком.

Законом України «Про Державний бюджет  України на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет  України на 2010 рік» положення ст. ст. 49, 50, 51, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ні зупинені, ні змінені не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позивач вправі отримувати пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах: інвалідам 3 групи – 50% мінімальної пенсії за віком з  06.07.2009 року.

Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужують обсяг передбачених законом прав позивача, а тому позовні вимоги з приводу зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню за період із 06.07.2009 року.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, враховуючи положення ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",   суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії позивачу ОСОБА_1  згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період із 06.07.2009 року, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.

Також суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі по не виконанню вимог ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період часу з 06 липня 2009 року ,  яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування і отримання державної та додаткової пенсії.

На підставі ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ст. ст. 159-163 КАС України,

в и р і ш и в  :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі щодо несвоєчасного перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1 внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України  в Білопільському районі Сумської області здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА_1 згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 06 липня 2009 року і провести відповідні виплати.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Білопільський районний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ:                                     підпис

Копія вірна:

Суддя

Білопільського районного суду                             Терещенко О.І.