ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів - Весельської Т. Ф.,
Гуріна М. І.,
Федорова М. О.,
Чумаченко Т. А.,
Юрченка В. В.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії посадових осіб Чернігівського обласного психоневрологічного диспансеру, за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 червня 2004 року, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2003 року ОСОБА_1у порядку провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, оскаржила до суду дії посадових осіб Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні та просила визнати неправомірними дії лікарні щодо направлення на адресу Чернігівського обласного управління охорони здоров'я листа від 24 квітня 2003 року за № 261, що містить конфіденційну інформацію про стан її здоров'я.
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 квітня 2004 року ОСОБА_1. відмовлено у задоволенні скарги.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 червня 2004 року рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 6 квітня 2004 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції у частині направлення справи на новий розгляд, оскільки у суду були всі підстави для прийняття у справі нового рішення про задоволення її скарги. Просила прийняти нове рішення про задоволення скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції при вирішенні справи не залучив до участі у ній належного суб'єкта оскарження - завідувача диспансерним відділенням психоневрологічної лікарні Біндюк Н. Д. Зазначене порушення процесуального права позбавило суд апеляційної інстанції можливості ухвалити нове рішення у справі, а тому справу було направлено на новий розгляд.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки при вирішенні даного спору Чернігівський обласний психоневрологічний диспансер не є належним суб'єктом оскарження у розумінні статті 2481 ЦПК України (у редакції 1963 року).
Відповідно до статті 307 ЦПК України (у редакції 1963 року), якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі, то ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд.
Отже, при постановленні оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, а тому підстави для скасування прийнятого ним рішення відсутні.
Доводи касаційної скарги правового значення не мають.
Відповідно до частини 3 статті 2201 КАС України, якщо підстави для скасування судового рішення відсутні, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись статтями 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Т. Ф. Весельська
М. І. Гурін
М. О. Федоров
Т. А. Чумаченко
В. В. Юрченко