Справа № 2а-2192/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Карпенко О.Л.
при секретарі – Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Новоукраїнського району лейтенанта міліції Білоуса Олександра Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВА № 128948 від 24 квітня 2010 року передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення посилаючись на те, що відповідачем винесено оскаржувану ним постанову, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає постанову необ’єктивною, незаконною, оскільки вона складена з порушенням норми ст. 280 КУпАП , а саме: він не скоював адміністративного правопорушення, відповідач не зупиняв його автомобіль та не складав у його присутності протокол про адміністративне правопорушення і не здійснював розгляд справи. Про оскаржувану постанову він дізнався з листа надісланого йому. Крім того в оскаржуваній постанові невірно вказано його по батькові.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю з підстав вказаних у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову не направлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
При розгляді справи суд виходить з того, що водій зобов’язаний виконувати Правила дорожнього руху і лише в разі порушення цих Правил, за наявності належних та допустимих доказів, водій може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
24 квітня 2010 року відповідачем по справі було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВА № 128948 якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 24 квітня 2010 року о 08 год. 15 хв. в м. Новоукраїнка по вул. Кірова водій ОСОБА_3 керував автомобілем «ВАЗ 2105» р.н. НОМЕР_1 та здійснив обгін на мосту.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Як вбачається з належного позивачу паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 виданого Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області 05 червня 2002 року, повне ім’я позивача ОСОБА_1, він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, зареєстроване місце його проживання за адресою Кіровоградська обл., АДРЕСА_2.
Згідно домової книги АДРЕСА_1 у цій квартирі проживає позивач по справі, але не зареєстровано проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.
Таким чином, відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення належним чином не встановив особу правопорушника.
Крім того, як вбачається із змісту оскаржуваної постанови розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копія постанови такій особі не вручалася, оскільки це не підтверджено підписом правопорушника у постанові. До того ж копію постанови було надіслано позивачу поштою.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб’єкта владних повноважень.
Відповідач не надав суду доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Статтею 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач по справі під час вирішення питання про притягнення позивача по справі до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. 7, 251 КУпАП а тому оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення не можливо визнати правомірною та обґрунтованою. У зв’язку з цим позов в частині скасування оскаржуваної постанови підлягає задоволенню.
Однак позов в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає так, як згідно ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративного стягнення, а отже адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову від 24 квітня 2010 року серія ВА № 128948 у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 2 КУпАП.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. Л. Карпенко