Судове рішення #11767833

                                                                                                                                      Справа № 2-3419/10    

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                     

02 листопада 2010 року                         Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді  Луганського В.І.

при секретарі: Поповій М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до Страхової компанії «ПРО 100», ОСОБА_3 про  відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди (ДТП), -

 

     В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтуванні якого зазначив, що 02 лютого 2009 року на перехресті вул. Магнітогорської – Котельникова у м. Луганську, відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем Дача Логан, державний номер НОМЕР_1, порушив ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мазда 6, державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу.

          Тому позивач просить суд стягнути на його користь страхову суму з компанії «Про 100» в результаті матеріального збитку у розмірі 4 304,00 грн., суму заподіяного збитку у розмірі 510,00 грн. з ОСОБА_3 та стягнути судові витрати солідарно з відповідачів.      

          В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

          Представник відповідача Страхової компанії «Про 100» у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав повідомлення з клопотанням про перенос слухання справи на іншу дату, не надавши відомості про поважність причин неявки до судового засідання.

          Відповідач  ОСОБА_3 у судове засідання з’явився, позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.

          Дослідивши матеріали справи, оцінив все в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що 02 лютого 2009 року на перехресті вул. Магнітогорської – Котельникова у м. Луганську, відповідач  - ОСОБА_3, керуючи автомобілем Дача Логан, державний номер НОМЕР_1, порушив ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Мазда 6, державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу, під керуванням у цей час ОСОБА_5 за довіреністю.

          11 листопада 2009 року Артемівським районним судом м. Луганська винесена постанова, згідно з якою в діях ОСОБА_5 був відсутній склад адміністративного правопорушення та згідно листа від 04 березня 2010 року № 11/18-П – 33 УДАІ  ГУМВС України в Луганській області, ДТП, яке мало місце 02 лютого 2009 року, було проведено додаткове авто - технічне дослідження, згідно з яким дії водія автомобіля Дача Логан, державний № НОМЕР_1, ОСОБА_3 не відповідають вимогам п. 12.1 ПДР України, та знаходилися у причинному зв’язку з дорожньо – транспортною пригодою.

          Згідно ст. 1166 ЦК України,  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

           Відповідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

              Вирішити ДТП мирним шляхом на підставі взаємної згоди в оцінці обставин пригоди позивачу не вдалося.

              Внаслідок ДТП позивачу завдана матеріальна шкода у вигляді вартості відновлювального ремонту, згідно з актом виконаних робіт від 26 березня 2009 року на суму 4 814, 00 грн.

          Однак, позивачем не було надано суду ні жодного доказу про наявність вини відповідача Страхової компанії  «ПРО 100», про відмову йому у страховій виплаті  суми відшкодування збитків, внаслідок ДТП, тобто не надано суду договору, укладеного між позивачем та Страховою компанією «ПРО 100», також не надано суду доказів, про те, що позивач письмово звертався до відповідача Страхової компанії  «ПРО 100»  з заявою про виплату страхового відшкодування.

          Тому в цієї частині позову суд вважає за необхідне відмовити позивачу за недоведеністю та необґрунтованістю.

           Відповідно ст. 1192 ЦК України,  з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

          Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

           У судовому зісіданні відповідач ОСОБА_3 був згоден з вимогами позивача про виплату відшкодування матеріальних збитків у сумі 510,00 гривен.

           Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_3 на його користь суму в відшкодування матеріальних збитків у розмірі 510,00 гривен обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на  користь позивача витрати зі сплаті державного мита в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн.

 На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 214-215, 224-226 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги  ОСОБА_1 – задовольнити частково.

            Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 510,00 гривень, та витрати на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 гривень, та державне мито у сумі 51 гривня.

             В задоволенні інших позовних вимог відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.  

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.    

             СУДДЯ:                                                                                     В.І. ЛУГАНСЬКИЙ

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація