Справа №2-4807/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
Головуючого - судді Луганського В.І.
при секретарі - Поповій М.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи четверта Луганська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, третіх осіб Четверта Луганська Державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 та просить визнати за ним право на спадщину після померлої матері ОСОБА_6 та на усі права та обов’язки, що входять до складу спадщини, визначити йому, ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини відкритої ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті спадкодавця ОСОБА_6 в два місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_6. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді 1/2 квартири АДРЕСА_2 яка до теперішнього часу є відкритою та не прийнята ним з поважної причини. Причиною пропущення строку для прийняття спадщини є те що Свідоцтво про смерть померлої матері (підтвердження місця відкриття спадщини) було отримано лише 1 липня 2010 року. Раніше отримати вказаний документ він не міг оскільки згідно запису акта про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, а у свідоцтві про його народження, що підтверджує факт родинних відносин, у графі «Батьки» вказано – ОСОБА_7.
Представник позивача позов підтримала та надала аналогічні пояснення.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав повністю.
В своїх заперечення представник Відповідача, зокрема, посилався на той факт, що причина пропуску строку для прийняття спадщини позивачем не може вважатися поважною, оскільки відповідно до пунктів 110-111 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року №18/5, яка діяла на час відкриття спадщини не вимагала від заявника, який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини обов’язок пред’являти свідоцтво про смерть спадкодавця. Також зазначив, що після смерті ОСОБА_6 спадкове майно прийнято Відповідачем ОСОБА_2, оскільки вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Від відповідача ОСОБА_3 надійшла письмова заява про можливість слухання справи у його відсутність, з позовними вимогами ознайомлений, позов не визнав.
Третя особа Четверта Луганська Державна нотаріальна контора на судове засідання не з’явилася, до суду надала письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Третя особа ОСОБА_5 на судове засідання не з’явилася, до суду надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, про задоволення позову заперечувала.
Суд, вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представленими сторонами доказів. У ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, що підтверджується Свідоцтвом про смерть (повторне) від 01.07.2010 р. Після її смерті відкрилася спадщина.
За життя померла ОСОБА_6 не залишила заповіту.
Позивач є сином померлої ОСОБА_6, що підтверджується Рішенням Ленінського районного суду м. Луганську по справі №2 «о»-113/08 від 26 листопада 2008 р про встановлення факту родинних а саме того, що ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 доводиться рідною матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Частиною 3 ст.61 ЦПК України, передбачено, що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з відповіді Четвертої Луганської Державної нотаріальної контори після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 спадкова справа не заводилась, за прийняттям спадщини спадкоємці не звертались.
Доводи представника відповідача, про те що Відповідач ОСОБА_2, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживала на протязі 6 місячного строку після смерті спадкодавця в квартирі, частка у якій належала померлої ОСОБА_6 та інше, суд не приймає до уваги. Відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження факту прийняття спадщини. Крім того, в матеріалах справи мається відповідь ОАБ УМВС України (а.с.9) в якій вказано, що ОСОБА_2 з 20.06.1978 року зареєстрована за іншою адресою, а саме АДРЕСА_1.
Таким чином суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми цивільного кодексу, який набрав чинності з 2004 року.
Згідно до п.5 перехідних та заключних положень правила книги 6 цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, порядок спадкування має здійснюватися за законом особами, які визначені у ст.ст. 1261-1265.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається від дня відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає, що позивач пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини. Такою причиною пропуску строку на прийняття спадщини явилося те, що у Позивача були відсутні документи що підтверджують факт родинних відносин.
Крім того, відповідно до п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03 березня 2004 року №20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за №283/8882 станом на 26.03.2010 р. (далі-Інструкція) яку слід застосовувати до даних правовідносин, письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Відповідно до п.п.2 п.212 вказаної Інструкції факт смерті та час відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця. Однак, Позивач отримав Свідоцтво про смерть померлої ОСОБА_6 лише 01.07.2010 року, оскільки рішення Ленінського районного суду м. Луганську по справі №2 «о»-113/08 від 26 листопада 2008 р про встановлення факту родинних а саме того, що ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 доводиться рідною матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ним було отримано тільки 30.06.2010 р.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 259 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Наведені обставини підтверджуються наявними та зазначеними вище письмовими доказами, які є в матеріалах справи.
З урахуванням усіх обставин справи суд вважає, що достатнім додатковим строком для подання заяви про прийняття спадщини є 2 (два) місяця від дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
Відповідно до ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав и інтересів є визнання права. Такий спосіб захисту цивільного права заявлений у позові, тому суд не має підстав не приймати рішення з цього питання та не має підстав відмовити у задоволенні цієї вимоги.
Виходячи з цього, з урахуванням невизнання відповідачами позовних вимог в повному обсязі, вимога ОСОБА_1 щодо визнати за ним право на спадщину після померлої матері ОСОБА_6 та на усі права та обов’язки, що входять до складу спадщини є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, статтями 1223, 1261-1272 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину після померлої матері ОСОБА_6 та на усі права та обов’язки, що входять до складу спадщини.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини відкритої ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті спадкодавця ОСОБА_6 в два місяця з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 державне мито у сумі 8 грн. 50 коп. та інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у сумі 37 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя:
В.І. Луганський