Справа № 22ц 6710/10 Головуючий першої інстанції – Андрощук В.В.
Категорія: 31 Суддя-доповідач апеляційного суду – Шаманська Н.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Данилової О.О.,
суддів – Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі – Голубкіній О.О.,
за участю: позивачки – ОСОБА_2, відповідача – ОСОБА_3 та його представника – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2010 р., ухваленого за позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_3
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що 18 листопада 2006 р. в районі СВТ «Бугзьке» між нею та відповідачем виникла сварка в процесі якої останній наніс їй удар металевим прутом по голові. За даним фактом у відношенні ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 125 КК України, яку 27 листопада 2007 р. постановою апеляційного суду Миколаївської області закрито, а відповідача звільнено від кримінальної відповідальності в зв’язку з актом амністії.
Посилаючись на те, що внаслідок отриманих ушкоджень вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Миколаївської міської лікарні № 4 та на обстеження та лікування нею було витрачено 1075 грн., позивачка просила стягнути з відповідача на її користь 1075 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2010 р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1075 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди. Розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на те, що суд не перевірив причинний зв’язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, та не дав належної оцінка наданим позивачкою доказам, просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Так, судом встановлено, що 18 листопада 2006 р. в районі СВТ «Бугзьке» між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, в процесі якої останній наніс позивачці удар металевим прутом по голові, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
За даним фактом у відношенні ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 125 КК України, яку 27 листопада 2007 р. постановою апеляційного суду Миколаївської області закрито, а відповідача звільнено від кримінальної відповідальності, в зв’язку з актом амністії.
Внаслідок отриманих ушкоджень, позивачка знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 22 листопада по 6 грудня 2006 р., а також в обласній лікарні в неврологічному відділені з 18 грудня по 31 грудня 2006 р. На обстеження, медичні препарати нею було витрачено 1075 грн., що підтверджується квитанціями про придбання ліків та витягами з історії хвороби.
Протиправні дії відповідача завдали позивачці також і моральних страждань, які виразились у втраті нормальних життєвих зв’язків і вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що протиправними діями відповідача позивачці завдано матеріальну та моральну шкоду. А тому, відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, вірно стягнув з відповідача на користь позивача 1075 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
Доводи апелянта про те, що придбані позивачкою ліки не пов’язані з завданою відповідачем шкодою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з історії хвороби вбачається, що придбані позивачкою ліки відповідають рекомендаціям лікаря, зазначеним в історії хвороби( а.с. 8-10).
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити , а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: