Судове рішення #11763980

Справа № 22ц-6243/10                                        Головуючий у 1-й інстанції: Яворська Ж.М.                                                                                                                    

                                                                  Доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23 вересня 2010 р.  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

             головуючого:   Данилової О.О.,

             суддів:   Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

             при секретарі: Величковській В.С.,

             за участю: позивачки – ОСОБА_2, відповідачки – ОСОБА_3 та її представника – ОСОБА_4,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Миколаєві  цивільну  справу

за   апеляційною  скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Центрального  районного суду м. Миколаєва від 16 квітня  2010 р., постановлену  за   позовом

ОСОБА_2

  до

ОСОБА_3

про стягнення сум за договором про спільну діяльність,

та зустрічним позовом    

ОСОБА_3

  до

ОСОБА_2

                                                про стягнення матеріального збитку,

в с т а н о в и л а :

В лютому 2009 р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення сум за договором про спільну діяльність.

Позивачка зазначала, що 14 травня 2007 р. між нею та відповідачкою було укладено  договір про спільну діяльність. Відповідно до п. 1 цього договору, сторони домовились про організацію спільної діяльності  для досягнення  господарських та комерційних цілей – будівництво, введення в експлуатацію та сама експлуатація об’єкту «Кухні швидкого харчування».

Посилаючись на те, що відповідачка не в повному обсязі виконували  умови договору про спільну діяльність, а саме не повністю сплатила кошти витрачені на будівництво «Кухні швидкого харчування» та встановлення обладнання, та прибуток від діяльності зазначеного об’єкту, позивачка просила стягнути з відповідачки  373809 грн. невиплачених за договором про спільну діяльність та  235211 грн. неотримааного прибутку            

В лютому  2010 р. ОСОБА_3 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_2  про відшкодування матеріальних збитків.

Посилаючись на те, що позивачка не виконала умови договору про спільну діяльність, а саме не повернула додаткові витрати, пов’язані з будівництвом  та введенням   в експлуатацію «Кухні швидкого харчування», а також чинила перешкоди в її  діяльності, відповідачка просила стягнути зі ОСОБА_2 на її користь 17044622 грн. 10 коп. завданої шкоди та 512020 грн. 88 коп. неотриманого прибутку.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2010 р.  справу направлено за підсудністю  до Березанського районного суду Миколаївської області.

    В апеляційній скарзі  ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм  процесуального права, просила ухвалу суду скасувати.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у судовому заcіданні, дослідивши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Направляючи справу за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області,   суд першої інстанції виходив з того, що   спір виник  з приводу нерухомого майна, яке розташовано в Березанському районі Миколаївської області.

    Між тим, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  виник спір з приводу невиконання сторонами умов договору про спільну діяльність, а саме  відносно розмірів фінансових внесків в спільну діяльність та  розподілу прибутку від діяльності «Кухні швидкого харчування». Жодних вимог щодо права власності, користування чи управління об’єктом нерухомості сторонами не заявлялось.

В суді апеляційний інстанції  сторони не заперечували проти розгляду справи Центральним районним судом м. Миколаєва.

За такого, висновок суду про те, що спір виник  з приводу нерухомого майна і повинен розглядатися за правилами  ч. 1 ст. 114 ЦПК України  є помилковим.  

Таким чином, ухвала суду про направлення справи за підсудністю до Березанського районного суду Миколаївської області постановлена з порушенням вимог процесуального закону, а тому відповідно до  п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.    

    Керуючись ст. ст. 307, 311, 315 ЦПК України, колегія cудів,

                                                           у х в а л и л а:  

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

    Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2010 р. скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація