Справа № 309/1943/20

Провадження № 2/309/1236/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Савицький С.А.

з участю секретаря судового засідання Мацунич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник  ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про стягнення на її користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяну їй матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири, у розмірі 15 109 грн. та стягнути 20 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди  та судові витрати по справі.

Заява мотивована тим, що позивачці на праві спільної власності з ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 17.08.2018 р. В належній позивачці квартирі проживає її чоловік та троє їхніх дітей.

З вини відповідачів квартиру ОСОБА_1 було затоплено 13.07.2020 р. З приводу затоплення квартири позивачка звернулась  до Стеблівської сільської ради та до Хустського відділення полії.

Відповідно до Акту депутата Стеблівської сільської ради складеного ОСОБА_6 від 15.07.2020 року, встановлено що в квартирі є ознаки підтоплення в кухні, коридорі та дитячій кімнаті.

У довідці  Хустського відділу поліції від 20.07.2020 р. вказано, що відповідачка ОСОБА_4 під час її опитування пояснила, що вказані факти в заяві позивачки  з приводу затоплення є неправдивими.

Внаслідок залиття квартира, яка належить позивачці на праві спільної власності з її чоловіком ОСОБА_5 , потребує проведення ремонту.

Висновком ПП «Алекс Хуст» від 16.07.2020 року було встановлено, що розмір матеріальної шкоди завданої затопленням квартири ОСОБА_1 становить 15 109,00 грн.

Внаслідок затоплення квартири порушився звичний спосіб життя позивачки, що викликало душевні страждання в останньої. ОСОБА_1 піддавалась постійному хвилюванню та нервуванню усвідомлюючи, що потрібно робити дороговартісний ремонт, який вона зробити не в змозі, так як має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

На підставі наведеного позивачка просить стягнути з відповідачів на її користь 15 109.00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири та стягнути з відповідачів 20 000 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди, а також  понесених судових витрат.

Позивач ОСОБА_7 в судове засідання  не з`явилася.  Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачки ОСОБА_2 подав заяву, у якій просить розгляд справи провести за відсутності його та позивачки, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін без фіксування судового процесу. Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Вимогами ст. ст.13,81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із договору купівлі-продажу від 17.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 6664 позивачці ОСОБА_1 є власником ? частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту депутата, складеного 15.07.2020 року, депутатом Стеблівської сільської ради Ігнат Вірою Василівною в присутності мешканців села ОСОБА_8 та ОСОБА_9 : «Є ознаки підтоплення в таких кімнатах: кухня, коридор, дитяча. В кухні пошкоджений стіл».

Висновком ПП «Алекс Хуст»  підтверджується, що розмір матеріальної шкоди, спричиненої затопленням квартирою АДРЕСА_3 , в якій проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розташованої поверхом вище, становить: 15 109 (п`ятнадцять тисяч сто дев`ять) гривень.

Представник відповідачів ОСОБА_10 надіслав до суду відзив на позовну заяву, яким стверджує, що квартиру ОСОБА_4 було підтоплено внаслідок підтікання даху будинку АДРЕСА_2 . Також представником відповідачів ОСОБА_10 надано суду клопотання, в якому просить приєднати до матеріалів справи акт обстеження та фотографії, які підтверджують підтоплення. Однак відповідачі та їх представник  не надали суду будь-яких доказів на спростування своєї вини в залитті квартири позивачки ОСОБА_1 , що розташована в АДРЕСА_4 .

Судом встановлено, що вирішити спір у добровільному порядку не вдалося, а тому позивачка була вимушена звернутися до суду.

За змістом ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Положеннями ст. 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на його власника.

Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Висновком ПП «Алекс Хуст», визначено розмір матеріальної шкоди, спричиненої затопленням квартирою АДРЕСА_3 , що розташована поверхом вище становить 15 109 грн.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами) роз`яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Тобто, з наведеного вбачається, що на користь потерпілої ОСОБА_1 слід відшкодувати витрати, які пов`язані з заходами, спрямованими на усунення пошкоджень внаслідок залиття водою її житла.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що залиття квартири позивачки, сталося з вини відповідачів, які проживають у квартирі розташованій на поверх вище та відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, несуть відповідальність за відшкодування позивачці заподіяних матеріальних збитків, у розмірі 15 109 грн.

Позивач також просить суд стягнути на її користь з відповідачів моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995 року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при заподіянні особі моральної шкоди обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи положення вищевказаних статей, суд приходить до висновку про заподіяння протиправними діями відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди позивачці, яка полягала у душевних стражданнях, яких остання зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна,  переживаннями, незручностями, пов`язаними із залиттям, порушенням звичного ритму життя, необхідністю звернення до суду.

За таких обставин, оскільки дійсно встановлено, що з вини відповідачів позивачці було заподіяна моральна шкода, однак заявлений позивачкою розмір 20 000 гривень моральної шкоди, суд вважає завищеним, та приходить до висновку про необхідність позов в цій частині задоволити частково, та стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму завданої позивачці моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень. При призначенні розміру суд враховує характер та обсяг заподіяних фізичних та моральних страждань їх тривалість, можливість відновлення попереднього стану, ступінь вини відповідачів та інші обставини справи, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.10-13,19, 235, 247,258, 259, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_5 та ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 мешканки АДРЕСА_6 (п`ятнадцять тисяч сто дев`ять) гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_5 та ОСОБА_4 мешканки АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 мешканки АДРЕСА_4 10 000 (десять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_5 та ОСОБА_4 мешканки АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_4 судовий збір в розмірі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

 районного суду:                                                                           Савицький С.А.