Справа № 22- 2838 / 2007 р.                                    Головуючий у 1 інстанції Гайдар А.В.

Категорія 21                                                              Доповідач Жданова B.C.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 березня 2007 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого Голубинського A.M.

Суддів : Жданової B.C.,  Прокопчук Л.М.

При секретарі Пометун С.М. За участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Вугледарі на рішення Вугледарського міського суду від 17 січня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального срахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Вугледарі про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 р. позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення одноразової допомоги у розмірі 19640 грн та моральної шкоди у розмірі 80000 грн, яку йому спричинено внаслідок професійного захворювання в період роботи на підприємствах вугільної промисловості. При цьому посилався на те, що висновком МСЕК 13.01.2004 р. р. йому встановлено 60% втрати працездатності первинно у зв"язку з професійними захворюваннями / 35% хронічна пояснично- крестцова радікулопатія, 25% хронічний бронхіт / та встановлено 3 групу інвалідності .25.052004 р.при повторному огляді у МСЕК встановлено 70% втрати працездатності / відповідно 45% та 25% / з встановленням інвалідності 2 групи.

Рішенням Вугледарського міського суду від 17 січня 2007 р. позов ОСОБА_1 задоволений частково , у зв"язку з ушкодженням здоров"я на його користь стягнуто моральну шкоду у розмірі 22000 грн., в частині стягнення одноразової допомоги 10640 грн відмовлено.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач продовж довгого часу працював на шахта в підземних умовах у зв"язку з чим отримав професійне захворювання на хронічну вертеброгенну пояснично-крестцову радікулопатію та хронічний обструктивний бронхіт . Висновком МСЕК від 13. 01.2004 р. за сукупністю встановлено втрату 60 % професійної працездатності з визнанням інвалідності 3 групи , а висновком МСЕК від 25.05.2004 р. встановлено втрату 70% професійної працездатності з визнаннім інвалідності 2 групи. Задовольняючи позов про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що наявність професійного захворювання вимагає від позивача докладання додаткових зусиль для організації життєвих стосунків, що відповідно до ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності „ є підставою для стягнення моральної шкоди. Відмовляючи у стягненні одноразової допомоги у розмірі 10640 грн. суд послався на те, що постановою Фонду від 26.01.2004 р. позивачеві нарахована одноразова допомога у розмірі 10640 грн, яка нарахована у сукупності за двома професійними захворюваннями на підставі первинного висновку МСЕК від 13.01.2004 р., тому підстав для нарахування одноразової допомоги повторно підстав не вбачається.

2

Позивач ОСОБА_1 просить частково змінити ухвалене судом першої інстанції рішення та стягнути на його користь одноразову допомогу у розмірі 10640 грн. , яка повинна виплачуватись у зв"язку з наявністю другого професійного захворювання.

Відповідач Виконавча дирекція Фрнду соціального страхування від нащасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у М. Вугледарі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що позивач не надав суду належних доказів того, що мав втрати немайнового характеру з причини моральних або фізичних страждань. Вважає, що суд не врахував вимоги ст. ст. 10,60 ЦПК України , та ч. 22 ст. 71 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік" , якою зупинено дію абзацу четвертого ст. 1, п.п. „є" п.1 ч.І ст.21.ч.З ст. 28 та ч.Зст.34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін , дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню,  рішення скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 309 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення одноразової допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що одноразова допомога була виплачена позивачу відповідно до висновку МСЕК від 13.01.2004 р. на підставі постанови Фонду соціального страхування від 26.01.2004 р. за сукупністю двох професійних захворювань, тому позивач на має права на повторну виплату одноразової допомоги.

З наданої суду виписки вбачається, що позивачу ОСОБА_1 13.01.2004 р. встановлено ступінь втарти професійної працездатності 60 % безстроково, 35 % по хронічній пояснично- крестцевій радукулопатії; 25 % - хронічному бронхіту. / а.с. 11 /

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що 26.01.2004 р. Фонд соціального страхування виплатив одноразову допомогу з урахуванням сукупності професійних захворювань, тому підстав для стягнення зазначеної суми повторно не вбачається.

З 1 січня 2006 р. набрав чинності Закон України „ Про державний бюджет України на 2007 рік", п. 22 ст. 71 розділу У! „ Особливі положення „ якого зупинив на 2007 р. дію абзацу 4 ст. 1, підпункту „є" п. 1 частини 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.З ст.34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку. Зупинення дії зазначеного закону не дає підстав для його застосуівання, але суд першої інстанції не звернув на це уваги і частково задовольнив зазначений позов.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що при вирішенні позову в частині стягнення моральної шкоди суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме, застосував норму, дія якої на час розгляду справи була зупинена, тому рішення суду від 17.01.2007 р. в частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні

3

позову напідставі п.22 ст. 71 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік".

Таким чином апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 307, 309 , 313, 316  ЦПК України , апеляційний суд,-

ВИРІШИВ   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещастних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вугледар    Донецької області задовольнити .

Рішення Вугледарського міського суду від   17.01.2007 р. в частині стягнення моральної шкоди скасувати.

Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні заявленого позову до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві І професійних захворювань України в м. Вугледарі про стягнення моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: