Справа № 2-А-1245/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 листопада 2010 року                        Бериславський районний суд Херсонської області

                         у складі:  головуючого – судді Захарчук В.В.

                         за участю секретаря        Соболь Г.А.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора  ДАІ Первомайської роти ДПС ДАІ м. Миколаїв Преподобного Володимира Васильовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд -

В С ТА Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДАІ Первомайської роти ДПС ДАІ м. Миколаїв Преподобного Володимира Васильовича про визнання незаконними дій відповідача по складанню постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВЕ № 051557 від 16.02.2009 року. Згідно оскаржуваної постанови, позивач, керуючи транспортним засобом, на 122 км. а/д Ул,янівка-Миколаїв перевищив допустиму швидкість руху 90 км./год..

       У судовому засіданні позивач визнав протиправність своїх дій та законність накладення на нього адміністративного стягнення у зв,язку з порушенням ПДР та просив суд у зв,язку з тим, що раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР та виходячи з обставин самого правопорушення його тяжкості, його особи, обмежитись мінімальним покаранням та поновити йому строк на звернення до суду. Поважність пропуску строку мотивував тим, що про дану постанову він дізнався тільки в вересні 2010р., яка йому була вручена в ДАІ м. Берислав. Працівники ДАІ його не зупиняли постанову на місці вчинення правопорушення йому не вручали та через поштову постанову від ДАІ він не отримував, а тому вважає, що строк звернення до суду ним пропущений не з власної вини.

          У судове засідання відповідач не з’явився, причин не явки суду не надано.

          Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач керуючи транспортним засобом, на 122 км. а/д Ул,янівка-Миколаїв перевищив допустиму швидкість руху 90 км./год..

         Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

           Підставою для складання постанови було порушення позивачем п.п. 12.6   Правил дорожнього руху.

           Суд вважає, що стягнення було накладено правомочною особою. В діях ОСОБА_1 дійсно вбачаються ознаки правопорушення, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність за ст.  122 ч.1. Стягнення  накладено в межах, встановлених  санкцією статті. Строк давності для застосування стягнення  закінчився.

          З урахуванням норм ч. 2 ст. 11 КАС України, у зв’язку з необхідністю повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та поновити позивачу строк звернення до суду з позовом.

          Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що особа відносно якої винесена постанова вправі оскаржити дану постанову на протязі 10 днів з дня її винесення при умові, що про винесення даної по станови особа знала отримавши її на руки на місці скоєння правопорушення, або через пошту.

       В даному випадку правопорушник постанову отримав в вересні 2010р. у ДАІ м. Берислав.

       Допитаний в судовому засіданні працівник ДАІ м. Берислав Дрига І.А. повідомив, що дана постанова ОСОБА_1 повинна була направлена Первомайським РДПС ДАІ. Чи отримав ОСОБА_1 постанову відмітки відсутні. 10.05.2009р. дана постанова для виконання була направлена в ДВС і про виконання її свідку нічого не відомо.

         Таким чином дані обставини дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з поважних причин, так як відсутні дані про те, що він постанову отримав в 2009р..

         Також , на думку суду, інспектором ДАІ не були враховані виключні обставини, які пом’якшують відповідальність правопорушника і дають підставу для застосування відносно нього ст. 22 КУпАП.

         Так, інспектором ДАІ не враховано, тяжкість самого правопорушення та настання наслідків, сама особа правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, адмінправопорушення  вчинив вперше та визнання правопорушення.

         Таким чином, діяння, вчинене позивачем, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбачено ст. 122 ч. 1 КУпАП, однак не заподіяло та не могло заподіяти істотної шкоди державним інтересам, не потягло за собою жодного негативного наслідку, то суд прийшов до висновку про його малозначність.

         Керуючись ст.ст. 100, 159-163 КАС України, ст. 22 КУпАП, суд –

                                                            П О С Т А Н О В И В:

       Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.

       Позов задовольнити частково. Постанову інспектора ДАІ Первомайської роти ДПС ДАІ м. Миколаїв Преподобного Володимира Васильовича про накладення адміністративного стягнення серії ВЕ № 051557 від 16.02.2009 року, змінити.

       Стягнення накладене на ОСОБА_1 постановою серії ВЕ № 051557 від 16.02.2009 року інспектора ДАІ Первомайської роти ДПС ДАІ м. Миколаїв Преподобного Володимира Васильовича у вигляді штрафу в розмірі 345 грн. - скасувати.

        Застосувати ст. 22 КУпАП і звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись, усним зауваженням.

        Провадження по справі закрити.

        Постанова оскарженню не підлягає.

       Суддя                                                     В. В. Захарчук