Справа № 22-2276/2007р.                                                 Головуючий в 1 інстанції Шуляк Л.В.

Категорія 16                                                                        Доповідач Стельмах Н. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С.,                                  

суддів Звягінцевої О.М., Денисенко ЛЛ.*; Т при секретарі Андрусь B.C., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом комунального підприємства „Сєвєр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати витрат по утриманню будинку та прибудинкової території і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено вказаний позов, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, оскільки висновок суду про надання відповідачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території не відповідає обставинам справи.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив про її задоволення, скасування судового рішення ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, а представник КП „Сєвєр" ОСОБА_2 заперечувала проти доводів скарги і просила про її відхилення та залишення судового рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

З березня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП „Сєвєр" і зазначав, що відповідач незаконно нарахував йому заборгованість з оплати витрат по утриманню будинку та прибудинкової території, оскільки не надавав відповідних послуг.

Крім того, між ними не укладено договір про надання таких послуг, оскільки текст запропонованого йому для підпису договору не відповідає чинному законодавству.

Тому він відмовився підписати такий договір, а відповідач відмовився внести до його змісту необхідні зміни.

Тому позивач просив визнати незаконним нарахування відповідачем йому заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території і зобов'язати відповідача її скасувати та укласти з ним належний договір про надання

2

відповідних послуг, а також стягнути на його користь з відповідача 2000 грн. у відшкодування спричиненої йому вказаними незаконними діями моральної шкоди.

22 квітня 2005 року КП „Сєвєр" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 (а.с. 34), в якому ставилося питання про стягнення з нього на користь підприємства 377,29 грн. в рахунок заборгованості, яка утворщіася в період з 1.10.2002 р. до, 1.03.2005 р. за неоплата ним витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

В додатковій заяві (а.с. 119) КП „Сєвєр" просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за період з 1.10.2002 р. до 1.07.2005 р. в сумі 795,70 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від27 грудня 2006 року вказані позови роз'єднано з виділенням позову ОСОБА_2 в окреме провадження (а.с. 306-307).

Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 грудня 2006 р: позов КП „Сєвєр" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП „Сєвєр" 795,70 грн. заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 жовтня 2002 року до 1 липня 2006 року.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов, який приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

За таких обставин, суд законно і обгрунтовано прийняв до розгляду зустрічний позов КП „Сєвєр", але в наступному безпідставно з посиланням на ст. 126 ЦПК України ухвалою від 27 грудня 2006 р. роз'єднав їх і ухвали рішення лише за зустрічним позовом .

Разом з цим, задоволення зустрічного позову КП „Сєвєр" повністю виключає задоволення первісного позову ОСОБА_2, оскільки судове рішення містить висновки, які прямо спростовують підстави цього позову.

3

Таким чином, суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути

усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що відповідно

до вимог п.5 ч.І ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування

судового рішення та повернення справи на новий розгляд.                        

Керуючись ст. ст. 307, 311, 314 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:                                                 

апеляційну ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 грудня 2006 року СКАСУВАТИ, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.