ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2006 р. Справа № 20/326-нА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Щепанської Г.А.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець,
ОСОБА_2 - адвокат (договір про подання правової допомоги
від 09.01.2006р.),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Старокостянтинівської міської ради
(м.Старокостянтинів Хмельницької області)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "10" березня 2006 р. у справі
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(м.Старокостянтинів Хмельницької області)
до Старокостянтинівської міської ради (м.Старокостянтинів Хмельницької області)
про визнання протиправним та скасування рішення Старокостянтинівської міської ради щодо розірвання договору на перевезення пасажирів і зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_1 подав до господарського суду Хмельницької області позов про визнання протиправним і скасування рішення Старокостянтинівської міської ради щодо розірвання договору №2 від 15.01.2005р. на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування.
Заявою від 31.01.2006р. підприємець ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги і просив зобов'язати відповідача як замовника перевезень пасажирів по місту Старокостянтинів внести зміни в п.5.1 договору №2 від 15.01.2005р., а саме: зазначити, що термін дії даного договору три роки - до 15.01.2008р. (т.1 а.с. 68).
Постановою господарського суду Хмельницької області від 10.03.2006р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Старокостянтинівської міської ради щодо розірвання договору №2 від 15.01.2005р. на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, оформлене листом № 174 від 10.11.2005р. в частині права на обслуговування маршрутів №3 та №5а.
Зобов'язано виконком Старокостянтинівської міської ради не пізніше одного місяця з дня набрання чинності постанови суду продовжити строк дії договору №2 від 15.01.2005р., укладеного між підприємцем ОСОБА_1та виконкомом Старокостянтинівської міської ради, до 15.01.2008р. в частині права на обслуговування маршрутів №3 та №5а.
Стягнуто з Держаного бюджетного України на користь підприємця ОСОБА_1 державне мито в розмірі 3,40грн.
В апеляційній скарзі, підписаній Старокостянтинівським міським головою, ставиться питання про скасування постанови суду та прийняття нової постанови про відмову в позові (т.2 а.с. 37 - 38).
Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на неповне дослідження судом обставин справи, неправильне застосування норми матеріального права.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про автомобільний транспорт" пасажирському перевізнику забороняється відмовлятися від перевезення пільгових категорій громадян, крім випадків, передбачених законом. Впродовж жовтня - листопада 2005 року перевізник ОСОБА_1 обмежував кількість перевезення пільгової категорії громадян, чим систематично порушував вимоги укладеного договору та Закону України "Про автомобільний транспорт".
Тому, листом міськвиконкому від 10.11.2005р. №174 розірвано договір по маршрутах №3 та №5-а. Перевізник ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання маршрутів №3, №2, №3-а. Це потягнуло розірвання договору в цілому.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу від позивача не надійшло.
Суд відхиляє клопотання виконкому Старокостянтинівської міської ради про відкладення розгляду справи на іншу дату із-за перебування представника у відпустці.
Відповідач двічі не направляв свого представника в судові засідання, хоч під розписку був повідомлений про розгляд справи.
Згідно з ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача і його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п. 10 п."а" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту загального користування незалежно від форм власності.
Статтею 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що замовником перевезень автобусними маршрутами загального користування на міських автобусних маршрутах загального користування є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Згідно з ч.3 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, зокрема, організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами.
Отже, належною стороною у спірних правовідносинах є виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради, повноважним представником якого є міський голова.
Фактично відповідачем у справі був виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради, представники якого приймали участь в судових засіданнях (т.1 а.с. 70, т.2 а.с. 8).
15 січня 2005 року між виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради та підприємцем ОСОБА_1як переможцем конкурсу укладено договір №2 на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №2, №3, №3 (графік №18), №3а (кільцевий), №5а в м.Старокостянтинові строком на один рік. Від імені органу місцевого самоврядування договір підписано Старокостянтинівським міським головою (т.1 а.с. 5 - 7).
В пункті 2.1.5 договору визначено обов'язки замовника (міськвиконкому) здійснювати компенсацію витрат за перевезення пільгових категорій громадян через головного розпорядника коштів - управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету міської ради за рахунок і в межах субвенції з державного бюджету.
При надходженні скарг від населення про неналежне виконання обов'язків, а саме: грубе поводження з пасажирами, відмова від перевезення пасажирів пільгової категорії Замовник має право зменшити виплату нарахованої субвенції за кожну отриману скаргу у розмірі 5% (пункт 4.2 договору).
04.11.2005р. підприємець ОСОБА_1 подав на ім'я Старокостянтинівського міського голови заяву про відмову з 10.11.2005р. від обслуговування маршрутів №3 (графік №18), №2 (графік №28), № 3"А" (кільцевий), у зв'язку із заниженим тарифом на перевезення, подорожчанням пального та мізерним відшкодуванням витрат за перевезення пільгових категорій населення (т.1 а.с. 8).
Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради в листі від 10.11.2005р. №174, підписаному міським головою, повідомив ОСОБА_1 про намір з 17.11.2005р. розірвати договір на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, укладений 15.01.2005р., в частині права на обслуговування маршрутів №3 та №5-А відповідно до п.4.2 договору (систематичне порушення на протязі календарного року законодавства про автомобільний транспорт та відмова від перевезень пасажирів пільгових категорій (встановлення обмеженої кількості посадочних місць - від 2 до 4 для перевезення цієї категорії пасажирів).
Далі в листі йдеться про те, що з врахуванням заяви ОСОБА_1 від 04.11.2005р. договір від 15.01.2005р. про перевезення пасажирів на маршрутах загального користування розривається з 17.11.2005р. (т.1 а.с. 10).
Отже, спірні правовідносини виникли щодо правомірності розірвання замовником перевезень договору №2 на перевезення пасажирів від 15.01.2005р. в частині права підприємця ОСОБА_1 на обслуговування маршрутів №3 та №5-А в м.Старокостянтинові.
Підстави для зміни або розірвання договору встановлені ст.651 ЦК України.
Згідно з частинами 1 і 3 статті 651 Цивільного кодексу (частиною 2 передбачені умови розірвання або зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Пункт 4.2 договору №2 від 15.01.2005р. містить умови розірвання (припинення) договору в односторонньому порядку і зокрема.
Замовник має право в односторонньому порядку припинити дію договору в частині права обслуговування певного маршруту, повідомивши про це перевізника за 5 днів у наступних випадках:
- виконання перевізником регулярності руху автобусів на маршруті протягом місяця менше 85%;
- зміни маршруту руху, розкладу руху автобуса без погодження з відповідними органами;
- систематичного порушення на протязі календарного року законодавства про автомобільний транспорт з оформленням відповідних документів контролюючими органами та застосуванням фінансових санкцій, адмінштрафів.
При невиконанні умов даного договору він може бути розірваним в частині окремих маршрутів за ініціативою однієї із сторін з письмовим повідомленням другої сторони, якщо інше не передбачене даним договором (пункт 5.2 договору).
Про розірвання договору №2 від 15.01.2005р. за ініціативою підприємця ОСОБА_1 в частині обслуговування маршрутів №2 (графік №28), №3 (графік №18), №3-А (кільцевий) міськвиконком погодився, про що свідчить зміст листа від 10.11.2005р. №174.
Стосовно розірвання цього ж договору в односторонньому порядку за ініціативою міськвиконкому в частині маршрутів №3 і №5-А, то місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про протиправність дій виконавчого комітету міської ради, виходячи з наступного.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів наявність умов, необхідних для розірвання договору, а саме: про зміну підприємцем руху чи розкладу автобуса без погодження з відповідними органами, виконання регулярності руху автобусів на маршруті протягом місяця менше 85%.
Обмежене перевезення пасажирів пільгових категорій не є такими обставинами.
З листа управління праці та соціального захисту населення виконкому Старокостянтинівської міської ради від 09.03.2006р. видно, що коефіцієнт регулярності руху по пасажирських перевезеннях на маршрутах підприємця ОСОБА_1 становили в січні-листопаді 93-96% ( т.2 а.с.4).
Посилання міськвиконкому на відмову підприємця від перевезень пасажирів пільгових категорій як на несистематичне порушення протягом календарного року законодавство про автомобільний транспорт не є достатньою підставою для розірвання договору від 15.01.2005р. №2 в частині обслуговування маршрутів №3 і 5-А, так як згідно з п.4.2 договору необхідною умовою в цьому випадку має бути оформлення відповідних документів контролюючими органами та застосування фінансових санкцій, адміністративних штрафів.
В матеріалах справи відсутні документи про притягнення підприємця ОСОБА_1 до відповідальності за названі дії.
Заяви і скарги пасажирів, а також акти про перевезення обмеженої кількості пасажирів, які мають право на пільговий проїзд, за певних умов можуть бути використані для зменшення виплати нарахованої субвенції.
Правильно по суті вирішивши спір в цій частині, суд першої інстанції помилково вважав лист виконавчого комітету від 10.11.2005р. №174 про розірвання договору рішенням Старокостянтинівської міської ради, тому резолютивна частина постанови підлягає зміні.
Суд правильно зобов'язав виконком Старокостянтинівської міської ради продовжити строк дії договору №2 від 15.01.2005р. до 15.01.2008р., оскільки відповідно до ч.6 ст.47 Закону України " Про автомобільний транспорт" строк договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування не може бути меншим як три роки.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Старокостянтинівської міської ради задовольнити частково.
Постанову господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2006 року змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови в такій редакції:
"Визнати протиправними дії виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради щодо розірвання договору №2 на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування від 15 січня 2005 року, висловлені в листі від 10.11.2005 р. №174, в частині права на обслуговування маршрутів №3 та №5а."
В решті судове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції з дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 3 прим.
1-до справи
2-відповідачу (виконкому Старокостянтинівської міської ради)
3-в наряд
друк. Кравчук Н.В.