г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/533/21

Номер провадження 2-др/213/3/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Князєвої Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюзадоволено.

13 вересня 2021 року на адресу суду надійшла заява про постановлення додаткового рішення у зазначеній цивільній справі, також до вказаної заяви надано копію договору з додатками про надання правничої допомоги, копію акта виконаних робіт та товарний чек, що є доказами понесених позивачем витрат за надання правничої допомоги. У вказаній заяві позивач та її представник зазначають, що до постановлення рішення адвокатом Мірошніченко М.В. як представником позивача ОСОБА_1 було надано заяву про те, що докази понесених позивачем витрат за надання правничої допомоги будуть надані суду у порядку, передбаченому ст.141 ч.8 ЦПК України, тому враховуючи надані розрахунки витрат на правничу допомогу просять ухвалити додаткове рішення у справі №213/533/21, номер провадження 2/213/752/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат, понесених ОСОБА_1 за надані адвокатом послуги з правничої допомоги у сумі 4500 грн.

Під час розгляду зазначеної цивільної справи відповідачем було надано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому представник відповідача зазначає про недоведеність розміру витрат на правничу допомогу, а також вказує що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №15/02 від 12.02.2021 року, копію додаткової угоди №15/02 від 12.02.2021 року, акт виконаних робіт від 10.09.2021 та товарний чек №1/09 від 10.09.2021 про сплату адвокатських послуг у сумі 4500 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також доводи та заперечення відповідача викладені у клопотаннні про зменшення витрат на правову допомогу суд приходить до висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, у вказаній цивільній справі, яка підлягає стягненню з відповідача буде обґрунтовано становити 2500 грн.

Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд,-

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі №213/533/21, номер провадження 2/213/752/2 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачену суму за надання правничої допомоги у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н. В. Князєва