Справа № 2-1330\10

  РІШЕННЯ

Ім”ям  України

29 жовтня 2010 року                                                                 Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                    Дніпропетровської області

У складі: головуючого – судді Дунай Л.В.

                                    при секретарі – Зубачевській О.А.

За участю адвокатів ОСОБА_1 Та ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в місті  Верхньодніпровську цивільну  справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про стягнення аліментів на дружину  ,-

                                                      Встановив:

До суду звернулася позивачка з позовом  про стягнення  аліментів  з відповідача на своє утримання , посилаючись на наступне:

  25 грудня 2009 року вона вступила до шлюбу з відповідачем. Від сумісного  проживання мають малолітню дитину- доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р народження. З липня 2010 року  вони з відповідачем припинили подружні відносини та сумісне проживання.

Дитина залишилася проживати з нею, знаходиться на її утриманні.  У зв»язку з тим, що  вона доглядає малолітню дитину, то не має можливості працювати .Відповідач  не працює, добровільно не надає допомоги на утримання доньки, у зв»язку з чим вона звернулася до суду з позовом простягнення аліментів на дитину. Вона також потребує матеріальної допомоги на своє утримання. Від надання  у добровільному порядку коштів на її утримання відповідач відмовляється. Відповідач має гарний стан здоров»я , на утриманні у нього немає нікого.

Прохає стягнути з відповідача на її утримання  1\4 частину від усіх видів  доходу відповідача щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку.

        У судовому засіданні  позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, указала,що проживає у родині батьків, склад родини становить сім чоловік, одержує грошове утримання з Управління праці та соціального захисту населення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення віку трьох років, навчається на заочному відділенні інституту, перебуває на утриманні батьків, які кормлять, одягають її, а також оплачують її навчання.Вважає, що відповідач має можливість виплачувати їй 1.4 частину свого доходу до досягнення дитиною віку трьох років.

        Відповідач у  судовому засіданні позовні вимоги  визнав не визнав і пояснив,що влаштувався на роботу ,де має заробіток, що виплачується на руки у сумі 970грн на місяць, працює позмінно, близько 19 днів на місяць, у іншому населеному пункті, проїзд до роботи та з роботи коштує близько 10 грн.Крім того, він палить і витрачає в день по 9 грн на пачку сигарет.  На роботі він обідає у заводській столовій, витрачаючи кожного разу близько 15 грн за обід, крім того, за домовленістю з батьками, з якими проживає сумісно, він оплачує 50% комунальних послуг , купляє за свої кошти одяг дитині ,іграшки. Тому  вважає,що з наявного у нього доходу він не має змоги на утримання дружини. Як буде одержувати більшу платню, він буде надавати допомогу і дружині.

  Вислухавши осіб, приймавших участь у справі,показання свідка,  суд прийшов до висновку, що  позовні  вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

      Матеріалами справи встановлено, що 25 грудня 2009 року сторони по справі вступила до шлюбу , зареєстрованого виконкомом Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області , актовий запис за № 9.

  Від сумісного  проживання мають малолітню дитину- доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р народження. З липня 2010 року  вони припинили подружні відносини та сумісне проживання.

Дитина залишилася проживати з позивачкою, знаходиться на її утриманні.  У зв»язку з тим, що  вона доглядає малолітню дитину, позивачка не має можливості працювати .

Згідно довідки, виданої  Управлінням праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської РДА 12.10.2010року за №12, ОСОБА_3 Знаходиться на обліку  та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ,непрацююча. За сім  місяців нею одержано 7006,03 грн допомоги.

  З наданої позивачкою довідки про склад сім”ї, виданої 12.10.2010року Боровківською сільською радою, встановлено, що вона проживає у сім”ї батьків, всього у квартирі батьків разом з нею та дитиною проживає сім чоловік , з них 4 дорослих людей.

  З наданої відповідачем довідки,виданої  ТОВ» Вільногірське скло» 08.10.2010року встановлено, що він працює у ТОВ з 7.09.10р машиністом упаковочних машин, з його слів- одержує заробіток 970 грн.

З  довідки-записки, виданої 28.102010року, наданої суду відповідачем, встановлено, що вартість обіду  становить 14,90 грн.

  З довідки , виданої Водянською сільською радою 27.10.2010року, встановлено,що  відповідач проживає у сім”ї  батьків, мають склад сім”ї чотири чоловіки, з них три чоловіки- дорослі люди.

  З показань допитаного у судовому засіданні у якості свідка  батька відповідача,ОСОБА_6, встановлено,що ін з літа не працює, попав під скорочення штату на заводі, працює його дружина та син, з ними проживає також мати дружини, пенсіонерка,та неповнолітня дочка. Син допомагає сплачувати за комунальні послуги у розмірі 50%,доки він не працює, у нього є земельний пай, який він віддає у оренду за 1500грн на рік. Син їздить на роботу автобусом ,квиток вартістю 5 грн в один кінець.

  З наданого відповідачем квитка на проїзд автосполученням з  міста Вільногірська до села Водяне за 11.10.2010року встановлено,що вартість проїзду в один кінець становить 5,24 грн.

    З пояснень сторін у судовому засіданні встановлено, що на утримання малолітньої дитини з відповідача за рішенням суду стягнуто аліменти у розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку чи іншого доходу.

        У відповідності до статті 84 Сімейного кодексу України  дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років .

  Матеріальне становище  відповідача  не досить значне, але воно дає йому змогу на  виплату  позивачці як дружині,що здійснює догляд за дитиною до досягнення віку трьох років, на утримання частки свого доходу.

  Однак, з врахуванням тієї обставини,що відповідач одержує мінімальну заробітну плату, має необхідність у витратах на поїздку до місця роботи, на своє утримання, суд  прийшов до висновку про те,що частка , яку він повинен згідно з законом  виплачувати  у вигляді аліментів на утримання дружини- повинна бути визначена у 1\6 частині його заробітку чи іншого  доходу .

      Тому  суд, прийнявши до уваги  надані позивачкою та відповідачем докази, прийшов до висновку про те, що  її позовні  вимоги підлягають  частковому задоволенню.

  Керуючись ст. 84 Сімейного кодексу України , ст.ст.10,137,179 ЦПК України , - суд  

Вирішив:

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,уродженця села Діденкове Верхньодніпровського району Дніпропетровської області,  на користь дружини, ОСОБА_3 ,аліменти  на її утримання  у  розмірі 1\6 частки від усіх видів доходів щомясяця  на термін до досягнення  донькою, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  трирічного віку , тобто до 19 березня  2013 року , починаючи з 30 серпня 2010 року.

  В іншій  частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

  Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові  витрати у сумі 51 грн та  витрати на інформаційно- технічне забезпечення  розгляду справи у сумі 120грн.

Рішення  суду може бути  оскарженим    протягом 10 днів з дня  проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

  Головуючий: