Cправа № 2–а–303/10
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
28 жовтня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого – судді Верьовочнікова В.М.
при секретарі – Росовській О.Ю.
із участю : - позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області та інспектора ДПС ДАІ м.Вінниці Козачука Віктора Григоровича про оскарження рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 11.10.2010 року звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 08.09.2010 року при керуванні власним автомобілем «Міцубісі Паджеро», державний номерний знак НОМЕР_1, в м.Вінниці, при проїзді перехрестя Об’їзна дорога – вул. Хмельницьке шосе, щодо нього інспектором ДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниці прапорщиком міліції Козачуком В.Г. було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за ознакою виконання маневру - повороту ліворуч, здійсненого з другого ряду, із визначенням порушення п.10.4 Правил дорожнього руху та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №093012 від 08.09.2010 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 450 грн. Вважаючи неправомірним накладення на нього адміністративного стягнення за вказаними обставинами, з тих підстав, що при проїзді «Т» - подібного перехрестя на якому виїзд на вул. Хмельницьке шосе в м.Вінниці з Об’їзної дороги має три смуги руху, виконуючи поворот ліворуч з другого ряду він не перешкоджав попутним транспортним засобам, а тому мав право здійснити поворот ліворуч з середнього ряду, просив поновити йому пропущений з поважних причин строк на оскарження та скасувати вказану постанову серії АВ1 №093012 від 08.09.2010 року а провадження справі про адміністративне правопорушення закрити, в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги. Вказав, пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, оскільки з 08.09.2010 року по 08.10.2010 року знаходився у відрядженні, про що надав суду копію відрядження. При проїзді «Т» - подібного перехрестя на якому виїзд на вул. Хмельницьке шосе в м.Вінниці з Об’їзної дороги має три смуги руху, виконуючи поворот ліворуч проїхав перехрестя з другої смуги, але при цьому, не перешкоджав попутним транспортним засобам. Не заперечує проти того, що проїжджаючи перехрестя повернув ліворуч не з крайньої лівої смуги, як цього вимагають Правила Дорожнього Руху.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, причин своєї неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, заперечень позову не представили.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо.
Ст. 69 КАС України відносить до доказів пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, показання свідків, письмові і речові доказі, висновки експертів.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно вимог п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У відповідності до ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП п орушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповід-них стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1, ч.2 ст.222 КУпАП України органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення: у т.ч. за порушення правил дорожнього руху зокрема, частини перша і друга статті 122); від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою і другою статті 122, - працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання.
У відповідності до п.10.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в’їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою; в одій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
В судовому засіданні встановлено поважність пропуску позивачем десятиденного строку звернення до адміністративного суду, що було зумовлено тривалим службовим відрядженням позивача безпосередньо з дня винесення оспорюваного рішення від 08.09.20010 року по 08.10.2010 року, що підтверджується даними представленого посвідчення про відрядження (а.с.7), у зв’язку з чим йому слід поновити строк звернення до суду
Також судом з пояснень позивача встановлено, що постанова інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Вінниці – прапорщика міліції Козачука В.Г. від 08.09.2010 року серії АВ №253967 (а.с.4), якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. є обґрунтованою і винесена з дотриманням вимог чинного законодавства: в діях позивача є ознаки події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, за ознакою порушення правил проїзду перехресть, за вчинення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності; доводи позивача не спростовують висновків оскаржуваної постанови, будь-яких доказів на підтвердження своїх вимог позивачем не представлено; натомість винність ОСОБА_1 в вчиненні даного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ 253967 від 08.09.2010 року (а.с.5), а також його власними поясненнями в судовому засіданні щодо здійснення ним повороту ліворуч безпосередньо на перехресті, а не поза ним, у зв’язку з чим твердження позивача про можливість здійснення повороту ліворуч не з крайнього лівого положення за умови надання дороги іншим транспортним засобам, в даному конкретному випадку є безпідставними саме з причин виконання повороту не поза перехрестям; адміністративне стягнення накладено на позивача у межах мінімальної санкції, чим додержано достатню відповідність покарання тяжкості вчиненого проступку за відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, оспорювана постанова винесена повноважною службовою особою.
Відповідно до вищевикладеного та з урахуванням того, що правопорушнику попереднього були роз’яснені його права і обов’язки, що вбачається з його підпису у відповідному розділі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.4), суд доходить до висновку, що оспорюване рішення суб’єкту владних повноважень, яке є предметом даного судового розгляду, постановлене з дотриманням вимог закону, є належно обґрунтованим, в судовому засіданні не встановлено доказів його неправомірності, у зв’язку з чим позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.
Інших підстав, для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.7, 9, 122 ч.1, 222, 251, 252, 268, 280, 293 КпАП України, ст. 3-5, 9, 14, 17, 18, 69, 71, 72, 96, 121, 128, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду.
У задоволенні позову відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави .
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
С У Д Д Я