Cправа № 2–а–181/10
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
28 жовтня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого – судді Верьовочнікова В.М.
при секретарі – Росовській О.Ю.
із участю - позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області та інспектора ДПС УДАІ м.Вінниці Левінського Сергія Анатолійовича про оскарження дій та рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 03.09.2010 року звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 27.08.2010 року о 21 годині 40 хвилин інспектором ДПС УДАІ м.Вінниці прапорщиком міліції Левінським С.А., відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, за те, що він керував автобусом «ПАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, без посвідчення водія, за результатами розгляду якого 24.08.2010 року інспектором ДПС УДАІ м.Вінниці прапорщиком міліції Левінським С.А. була винесена постанова серії АВ № 141459, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. Аргументуючи, що вказаним автобусом 27.08.2010 року він не керував, а лише проводив його ремонт на прохання свого роботодавця – приватного підприємця ОСОБА_3, в якого він працює водієм, поки останній ходив до себе до дому за запчастинами, просив визнати дії інспектора ДПС УДАІ м.Вінниці Левінського С.А. неправомірними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 141459 від 24.08.2010 року, закривши провадження у справі, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що вважає протиправними дії та рішення інспектора ДПС Левінського С.А. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КупАП, та притягнення його до адміністративної відповідальності, обґрунтовуючи свої доводи тим, що він не керував 27.08.2010 року автобусом «ПАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, а лише проводив його ремонт на прохання приватного перевізника ОСОБА_3, який у той час пішов за запчастинами до автобуса. Його пояснення з цього приводу, до уваги інспектором ДПС Левінським С.А. прийняті до уваги не були. Коли ж ОСОБА_3, який був дійсним водієм автобуса повернувся, то намагався пояснити інспектору Левінському С.А. ситуацію, яка склалася, але його пояснення взяті до уваги не були. Однак, не заперечує проти того, що на момент складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, посвідчення водія при собі не мав. Зазначи. Що залишаючись біля несправного транспортного засобу один, не пересвідчився у належному обладнанні місця стоянки знаком аварійної зупинки. Вважає, що інспектор ДПС УДАІ м.Вінниці Левінський С.А. діяв неправомірно. Невідповідність власного викладення подій своїм поясненням у протоколі про адміністративне правопорушення обґрунтувати не зміг. Просив задоволити позов.
Відповідач – інспектор ДПС УДАІ м.Вінниці прапорщик міліції Левінський С.А., належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, заперечень позову чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не представив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Представник відповідача – управління ДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, заперечень позову чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не представив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно змісту ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що 27.08.2010 року, керуючи в смт.Браїлів Жмеринського району по вул. Чайковського автобусом «ПАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого він є, був вимушений здійснити аварійну зупинку, так як автомобіль зламався. Оскільки самотужки відремонтувати автомобіль не зміг, зателефонував ОСОБА_1, який працює у нього водієм та викликав його до себе для того, щоб той допоміг відремонтувати автобус. Коли ОСОБА_1 прибув на вул. Чайковського в смт. Браїлів Жмеринського району, він залишив його біля транспортного засобу, а сам пішов додому за запчастинами. Коли ж повернувся, то інспектор ДПС вже складав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення. Його пояснення з приводу того, що ОСОБА_1 не був водієм автобуса інспектор ДПС до уваги не прийняв та виніс постанову, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зазначив, що до обсягу трудових обов’язків не входить ремонт транспортних засобів. Вказав, що залишаючи позивача біля автобуса він не показав тому встановлений свідком знак аварійної зупинки.
Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши інші докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо.
Ст. 69 КАС України відносить до доказів пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, показання свідків, письмові і речові доказі, висновки експертів.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, тощо; справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно вимог п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на
постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У відповідності до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред’явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст.222 КУпАП України органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення: у т.ч. за порушення правил дорожнього руху зокрема, частиною першою статті 126; від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною першою статті 126, - працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання.
В судовому засіданні встановлено, що постанова інспектора ДПС УДАІ м.Вінниці прапорщика міліції Левінського С.А. від 24.08.2010 року серії АВ № 141459, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. є обґрунтованою і винесена з дотриманням вимог чинного законодавства: в діях позивача є ознаки події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП за ознакою керування транспортним засобом без посвідчення водія, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ1 № 005690 від 24.08.2010 року (а.с.3).
Доводи позивача та пояснення свідка не спростовують висновків оскаржуваної постанови, оскільки їх посилання на те, що водієм транспортного засобу «ПАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, був ОСОБА_3, а не ОСОБА_1 нічим не доведені, позивач не є механіком у вказаного роботодавця, а, отже не уповноважений здійснювати ремонт, викладені позивачем обставини щодо виконання ним ремонтних робіт містять невідповідність їх застереження щодо загальних правил безпеки та Правил дорожнього руху, а тому не приймаються до уваги і розцінюються судом, як намагання позивача, за сприяння його роботодавця, уникнути адміністративної відповідальності.
Відповідно до вищевикладеного суд доходить до висновку, що оспорюване рішення суб’єкту владних повноважень, яке є предметом даного судового розгляду, постановлене з дотриманням вимог закону, є належно обґрунтованим, в судовому засіданні не встановлено доказів його неправомірності, у зв’язку з чим позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають за недоведеністю позову.
Керуючись ст.7, 9, 122, 222, 251, 252, 268, 280, 293 КпАП України, п.12.4. постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 "Про затвердження Правил дорожнього руху», ст. 3-5, 9, 14, 17, 18, 69, 71, 72, 96, 121, 128, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов залишити без задоволення, а постанову інспектора ДПС УДАІ м.Вінниці Левінського Сергія Анатолійовича серії АВ № 141459 від 24.08.2010 року – без змін.
Судові витрати віднести на рахунок держави .
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
С У Д Д Я