ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"29" серпня 2006 р. | Справа № 28/146-06-3902 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: Гладка Н.О., паспорт серія КК № 013897, дата видачі : 23.04.98;
Рябченко І.Б., довіреність б/н, дата видачі : 21.04.06;
від відповідачів Місюра О.В., довіреність б/н, дата видачі : 21.08.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Фірма „Гомер”
на рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2006 року
по справі № 28/146-06-3902
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Овен”
до відповідачів: Фірми „Гомер” Дочірнє підприємство
Товариства з обмеженою відповідальністю „Іскойл”
про визнання недійсними договорів оренди
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року ТОВ „Овен” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсними та неукладеними договорів оренди майнового комплексу АЗС № 11/1 та № 22/2 від 29.12.04 року, укладених між Фірмою „Гомер” Дочірнє підприємство та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іскойл”.
Позовні вимоги обґрунтовані ст. 237 Цивільного кодексу України та ст. ст. 17, 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців”.
Заявою про уточнення позовних вимог на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України /вхідний № 15155 від 14.07.06 року/ позивач уточнив позовні вимоги, виклавши їх в редакції: „визнати договір оренди майнового комплексу АЗС за № 11/1 від 20.12.04 року, укладений між Дочірнім підприємством Фірмою „Гомер” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іскойл” та додаткову угоду № 1 до договору оренди майнового комплексу АЗС за № 11/1 від 29.12.04 року недійсними; визнати договір оренди майнового комплексу АЗС за № 22/2 від 29.12.04 року, укладений між Дочірнім підприємством Фірмою „Гомер” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іскойл”, та додаткову угоду № 1 до договору оренди майнового комплексу АЗС за № 22/2 від 29.12.04 року недійсними.”
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.07.06 року по справі № 28/146-06-3902 /суддя Гуляк Г.І./ позов задоволено, визнано недійсними: договір оренди майнового комплексу АЗС за № 11/1 від 29.12.04 року, укладений між Дочірнім підприємством Фірмою „Гомер” та ТОВ „Іскойл”, та додаткову угоду № 1 до договору оренди майнового комплексу АЗС за № 11/1 від 29.12.04 року; - договір оренди майнового комплексу АЗС № 22/2 від 29.12.04 року, укладений між Дочірнім підприємством Фірмою „Гомер” та ТОВ „Іскойл”, та додаткову угоду № 1 до договору оренди майнового комплексу АЗС за № 22/2 від 29.12.04 року.
Судове рішення мотивоване наступним: в матеріалах справи відсутні докази, крім копій контракту та наказу, які б свідчили про наявність у громадянина Загороднього С.І. повноважень на укладення оспорюваних договорів; ТОВ „Овен” не призначало Загороднього С.І. на посаду директора ДП Фірма „Гомер”, і з останньою в трудових стосунках Загородній С.І. не перебував; проведеною в рамках кримінальної справи експертизою встановлено, що наявні на наданих на експертизу документах відбитки печатки нанесені не печаткою з текстом: „Україна Овідіопольський район с. Прилиманське Одеської області Фірма „Гомер” Дочірнє підприємство № 21030465”; суд дійшов висновку про укладення оспорюваних договорів оренди з порушенням ст. 207 Господарського кодексу України, тому визнав їх недійсними.
Не погодившись з рішенням суду від 14.07.06 року, ДП Фірма „Гомер” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим підлягає скасуванню. Скаржник вказує, що суд дійшов невірного висновку щодо того, що належними доказами на підтвердження повноваження директора ДП Фірми „Гомер” мають бути акт приймання - передачі штампів та печаток ДП Фірма „Гомер” та первинні бухгалтерські документи; з урахуванням вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, що підтверджують повноваження директора ДП Фірма „Гомер” , має бути трудовий контракт, укладений між засновником (ТОВ „Овен”) та фізичною особою, а також наказ, підписаний уповноваженою особою; позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, чи є печатка, що знаходилась у Гладкої Н.О., саме тією печаткою, яка була видана ДП Фірма „Гомер” дозвільною системою МВС України; судом не прийнято до уваги подальше схвалення укладених договорів оренди юридичною особою, а саме прийняття ДП Фірма „Гомер” грошових коштів, сплачених на виконання договорів № 11/1 та 22/2 від 29.12.04 року.
ТОВ „Іскойл” відзиву на апеляційну скаргу не надало, в засіданні суду апеляційної інстанції представник підтримав доводи апеляційної скарги.
Як вже зазначалось вище, судом апеляційної інстанції розглядається апеляційна скарга ДП Фірма „Гомер” , однак в листі до Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.06 року /вхідний № 2318/ Н.О. Гладка вказує, що ТОВ „Овен” та Фірма „Гомер” ДП апеляційну скаргу ТОВ „Іскойл” не визнають та просять в її задоволенні відмовити в зв’язку з тим, що Фірма „Гомер” ДП не була стороною в оспорюваних угодах.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінивши всі фактичні обставини справи, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 29.12.2004 року між Дочірнім підприємством Фірма „Гомер” (далі Фірма „Гомер”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іскойл” укладено договір № 11/1 оренди майнового комплексу АЗС, відповідно до умов якого Фірма „Гомер” здає, а ТОВ „Іскойл” приймає в оренду майновий комплекс АЗС, розташований за адресою: Одеська область Овідіопольський район с. Прилиманське, провулок Нижній, 112.
Згідно п. 1.2 договору в оренду передано майно: будівля АЗС, що складається з одинадцяти приміщень; ємкості у кількості шести штук; паливнороздатні колонки - чотири штуки; продуктопровід; інженерні мережі, а також інше майно, що розташовано в майновому комплексі та на його території.
Відповідно до п.п. 2.1.1 Фірма „Гомер” зобов’язалась у триденний строк з дня підписання даного договору надати ТОВ „Іскойл” майно, передбачене у п.1.2 договору за актом приймання-передачі. Строк оренди встановлено на 49 років. Розмір орендної плати визначено на підставі додаткової угоди № 1, яка є невід’ємною частиною договору, згідно якої визначені додаткові умови виконання розділу 3 договору оренди майнового комплексу АЗС № 11/1, а саме: Фірма „Гомер” зобов’язалась вподальшому укласти з ТОВ „Іскойл” договір купівлі-продажу (п.2.1 додаткової угоди), орендна плата, що підлягає сплаті Орендарем –ТОВ „Іскойл”, складає 6 123 грн. на рік, 1 530, 80 грн. у квартал (п.3.1 додаткової угоди).
29.12.2004 року між Дочірнім підприємством Фірма „Гомер” (Орендодавець) та ТОВ „Іскойл” (Орендар) укладено договір № 22/2 оренди майнового комплексу АЗС, відповідно до умов якого Орендодавець здає, а Орендар приймає в оренду майновий комплекс АЗС, розташований за адресою: Одеська область Овідіопольський район, 12 км автодороги Одеса – Іллічівськ.
Згідно п. 1.2 договору в оренду було передано: будівля АЗС з семи приміщень, ємкості у кількості шести штук, паливнороздатні колонки –дві штуки, продуктопровід, інженерні мережі та інше майно, що знаходиться в майновому комплексі та на його території.
Відповідно до п. 1.3 договору строк оренди встановлено на 49 років. За вищевказаним договором Орендодавець зобов’язався у триденний строк з дати підписання договору надати Орендарю майно, перелічене у п. 1.2 договору, за актом приймання –передачі.
29.12.2004 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору оренди майнового комплексу АЗС № 22/2, пунктом 3.1. якої встановлено, що орендна плата складає 6 123 грн. на рік, 1 530,80 грн. у квартал.
Судом апеляційної інстанції встановлено також наступне.
Відповідно до Статуту Фірми „Гомер” Дочірнє підприємство /скорочена назва –Фірма „Гомер”/, нова редакція якого зареєстрована Овідіопольською районною адміністрацією 11.03.1999 року за номером 04057209Ю0010108, його засновником є Товариство з обмеженою відповідальністю „Овен”, директор Гладкий О.А.
Відповідно до п.6.2 Статуту до виключної компетенції Засновника відноситься, зокрема, призначення та звільнення з посади директора, який є виконавчим органом Фірми „Гомер” та призначається на роботу за контрактом строком до п’яти років. Пунктом 6.3 Статуту передбачено, що до компетенції директора віднесено представництво підприємства у відносинах з будь-якими, у тому числі іноземними, юридичними та фізичними особами, укладення в Україні та за її кордоном угод, договорів від імені Дочірнього підприємства, а також видача довіреностей на здійснення таких угод. Відповідно до п. 6.4. Статуту директор має право розпоряджатися майном Дочірнього підприємства, зокрема його грошовими коштами згідно зі Статутом ДП.
З наявного в матеріалах справи Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Овен”, зареєстрованого рішенням № 721 виконавчого комітету Приморської районної ради народних депутатів м. Одеси 24.04.92 року, вбачається, що його учасниками є громадяни Гладкий О.А., Гладка Н.О., яким належать 98% та 2%, відповідно, статутного фонду.
Докази внесення в установленому законом порядку змін до Статуту ТОВ „Овен” відносно складу його учасників та розміру часток в статутному фонді товариства в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 7.1. Статуту ТОВ „Овен” встановлено, що вищим органом управління ТОВ є збори учасників товариства. Згідно з пунктом 7.9. Статуту збори учасників є правомочними, якщо на них присутні учасники, які мають в сукупності більше ніж 60% голосів.
17.03.2003 року на загальних зборах засновників (учасників) ТОВ „Овен”, на яких був присутній Гладкий О.А., було вирішено звільнити з 01.09.2004 року з посади директора Фірми „Гомер” Мавріна Ф.О. та призначити на посаду директора Фірми „Гомер” Загороднього С.І. з дорученням останньому здійснення всіх необхідних дій та формальностей по оформленню заміни директора Фірми „Гомер”.
Як свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія контракту на управління підприємством, 17.03.2003 року між ТОВ „Овен” в особі власника - директора Гладкого О.А. та Загороднім С.І. було укладено контракт, за умовами якого Загодордній С.І. як керівник Фірми „Гомер” зобов’язався здійснити поточне управління Підприємством з 01.09.2004 року. Пунктами 1.2, 9.1 контракту передбачено, що він є трудовим договором, термін дії контракту з 01.09.2004 року до 01.09.2009 року.
Згідно ст. 24 Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла на дату укладення контракту –17.03.2003 року) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема, при укладені контракту.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, висновок місцевого господарського суду відносно відсутності доказів на підтвердження призначення директором Фірми „Гомер” Загороднього С.І. є хибним і не відповідає обставинам справи.
Як вже зазначалось раніше, умовами трудового контракту з Загороднім С.І. передбачено, що він зобов’язаний здійснити поточне управління підприємством з 01.09.2004 року.
Згідно з частинами 2, 3, 4, 5 ст. 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи документальних доказів на підтвердження правомірності дій відповідно до установчих документів засновника Фірми „Гомер” з питання призначення директора цього підприємства, висновок суду першої інстанції про відсутність у Загороднього С.І. повноважень на укладання оспорюваних договорів № 11/1 та 22/2 від 29.12.2004 року з додатковими угодами зроблений за неповно з’ясованими обставинами, що призвело до безпідставного застосування судом ст. 207 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частини перша –третя, п’ята та шоста ст. 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З огляду на викладене, прийняття місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Овен” про визнання недійсними договору оренди майнового комплексу АЗС № 11/1 від 29.12.04 року, укладеного між Дочірнім підприємством Фірмою „Гомер” та ТОВ „Іскойл” та додаткової угоди № 1 до цього договору; договору оренди майнового комплексу АЗС № 22/2 від 29.12.04 року, укладений між Дочірнім підприємством Фірмою „Гомер” та ТОВ „Іскойл” та додаткової угоди № 1 до цього договору є неправомірним результатом вирішення спору, який мав місце при ухваленні оскаржуваного рішення.
Також, судова колегія зазначає, що висновок місцевого господарського суду про призначення Гладкої Н.О. директором Фірми „Гомер”, з зазначенням, що вона при цьому керувалась нормами чинного законодавства, спростовується положеннями Статуту ТОВ „Овен”, відповідно до якого (п.7.9) збори учасників є правомочними, якщо на них присутні учасники, які мають в сукупності більше ніж 60% голосів. Отже, протокол № 1 від 29.07.04 року зборів засновників ТОВ „Овен” про призначення Н.О. Гладкої, якій належить 2 % долі в статутному фонді підприємства, є таким, що суперечить пункту 7.9 Статуту ТОВ „Овен”.
Посилання суду першої інстанції на заборону Київським місцевим судом м. Одеси проведення дій по відчуженню майна ТОВ „Овен” та Фірми „Гомер” ДП; наявність порушеної кримінальної справи по факту шахрайства та використання підробних документів по ст. 190 ч. 2, ст. 385 ч. 1 Кримінального кодексу України взагалі позбавлені будь-якого правового навантаження, оскільки перевірка правоохоронними органами здійснюється виключно на предмет наявності чи відсутності у діях посадових осіб (громадян) ознак діянь, що переслідуються у кримінальному порядку, і в її межах не повинні розглядатися питання, що віднесені до виключних повноважень суду.
Наведені вище обставини виключають правомірність задоволення позовних вимог і зумовлюють скасування ухваленого 14.07.06 року господарським судом Одеської області судового рішення.
А також, наведені обставини є підставою для відмови в задоволенні заяв, підписаних Н.О. Гладкою від імені Фірми „Гомер” (вхідний № 22318 віл 22.08.06 року).
На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга Фірми „Гомер” ДП підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 14.07.06 року –скасуванню з покладанням усіх судових витрат по справі на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101,103-105 ГПК України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
1)Апеляційну скаргу Фірми „Гомер” Дочірнє підприємство - задовольнити.
2)Рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2006 року по справі № 28/146-06-3902 –скасувати.
3)У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Овен” –відмовити повністю.
4) Стягнути з ТОВ „Овен” на користь Фірми „Гомер” Дочірнє підприємство 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк