АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №11а-171 2007р.                                   Головуючий у 1 й ін-т.: Остапчук Л.В.

Категорія: ст. 121 ч.2КК України                       Доповідач: Квятковський А.С.

27 березня 2007 року Колегіяя суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого: Омельяненка В.І

Суддів: Квятковського А.С, Сачука В.І.

З участю прокурора: Горбань О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією, засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду від 19 жовтня 2006 року

Цим вирокомОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новомильськ Здолбунівського району Рівненської області, українеь, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий

засуджений за ст.121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі,

Як визнав суд, 14 січня 2005 року близько 16-00 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_1, де проживав потерпілий ОСОБА_2, під час виниклого в ході розпиття спиртних напоїв конфлікту, умисно наніс останньому удар кулаком в область голови - лівого виска.

Внаслідок цього ОСОБА_2 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких наступила смерть потерпілого.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 повністю заперечує свою винність у навмисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень від яких наступила смерть потерпілого і доводить, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що він наніс ОСОБА_2 удар зап'ястям руки у вухо з метою привести до тями. Після цього ОСОБА_3привівОСОБА_2 на кухню, одягнув йому на голову каструлю і став бити по ній дерев'яною качалкою. Після всього цього

2

потерпілий був у нормальному стані. Згодом ОСОБА_3, виводячиОСОБА_2 з кухні штовхнув його і той впав, вдарившись головою в унітаз. Після падіння ОСОБА_2 скаржився на головний біль. Коли ОСОБА_2 знаходився у кімнаті, його лежачого бив держаком від лопати ОСОБА_3 Ці обставини підтвердили свідкиОСОБА_4 та ОСОБА_5, показання яких суд до уваги не взяв.

В доповненнях до апеляції зазначає, що від його удару у потерпілого не могла виникнути така травма, повністю заперечує факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння та визнання ним вини на слідстві, вказує, що в експертизі немає інформації про удар потерпілого головою об уніятаз, доводить, що суове слідство однобічне.

За цих обставин просить вирок його виправдати за ч.2 ст.121 КК, не позбавляти його волі, обрати легшу міру покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілогоОСОБА_2 відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Сам ОСОБА_1 в ході досудового слідства під час неодноразових допитів як підозрюваного (а.с.40) та обвинуваченого (а.с. 97, 129), де йому роз'яснювався зміст ст.63 Конституції України, - свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, і показав, що 14 січня 2005 року в будинкуОСОБА_2 під час конфлікту, який виник під час спільного розпиття спиртних напоїв він наніс потерпілому удари руками в область голови, зокрема лівого виска.

Колегія суддів вважає, що твердження ОСОБА_1 про те, що від його удару не могли виникнути тілесні ушкодження уОСОБА_2 у вигляді перелому лівої вискової кістки, як і його доводи, викладені в апеляції про відсутність умислу на позбавлення життя потерпілого, є необґрунтованими і спростовуються дослідженими судом доказами.

За показаннями потерпілогоОСОБА_2 в ході досудового і судового слідства його брат ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями і в його будинку постійно збирались такі ж як і він та розпивали спиртні напої.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ствердили, що міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт із-за того, щоОСОБА_2 сам випив залишки горілки. За це ОСОБА_1 вдарив його кулаком у вухо. Після цього потерпілому одягли на голову каструлю і по ній ОСОБА_3бив качалкою.

Ці показання підтвердила в суді свідок ОСОБА_5

3

Показання засудженого,, свідків узгоджуються з протоколом огляду місця події, з якого убачається, що АДРЕСА_1виявлено трупОСОБА_2 (а.с.9-10).

Судово - медичною експертизою встановлено, що смерть потерпілогоОСОБА_2 наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми, ускладненої переломом кісток черепа та крововиливами під оболонки головного мозку (а.с.134-135).

Зазначений висновок у судовому засіданні повністю підтвердив судово-медичний експерт Крамар В.І. Крім того експерт ствердив, що з таким ушкодженням потерпілий міг вчиняти цілеспрямовані дії, а при наданні кваліфікованої медичної допомоги міг залишитись живим. Отримання зазначених тілесних ушкоджень при падінні потерпілого - заперечив.

За висновком комісійної судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у потерпілого у вигляді перелому лівої скроневої кістки і крововиливи під оболонки головного мозку у лівій скронево - тім'яній ділянці виникли не менш як від однієї травматичної дії твердим тупим предметом, що можливо при нанесенні удару кулаком із значною силою в ліву скроневу ділянку (ділянку лівого вуха).

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що показання ОСОБА_1 про те, що він не міг спричинити таких ушкоджень потерпілому, - є спосіб захисту підсудного, що має на меті пом'якшити відповідальність за скоєне, про що докладно виклав у вироку.

Дії засудженого за ст.121 ч.2 КК України суд першої інстанції кваліфікував вірно.

Всупереч твердженню, викладеному в апеляції засудженого, матеріали даної кримінальної справи містять достатньо належних і допустимих доказів, які свідчать про заподіянняОСОБА_1 умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2.

Характер і механізм спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень вказують, що ОСОБА_1 діяв цілеспрямовано, активно, з умислом, направленим на протиправне заподіяння потерпілому тілесного ушкодження з неприязних відносин, виниклих під час конфлікту.

Нанесення тілесного ушкодження в життєво важливий орган у лівий висок голови потерпілого, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 усвідомлював небезпечний характер своїх дій, передбачав і свідомо припускав настання таких наслідків.

Необгрунтованими є й наведені в апеляціях твердження про однобічність судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Як видно з протоколу судового засідання та вироку суду, були досліджені всі обставини, що мали значення для правильного й об'єктивного вирішення справи.

Не встановлено й інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які згідно із законом тягнуть скасування вироку.

Докази, якими суд обгрунтував свій висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено є належними, допустимими, достатніми і достовірними.

4

Покарання засудженому призначено відповідно ст.65КК України і є справедливим.

Керуючись ст..ст..365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.