Справа № 2-а - 1214 / 2010 року
ПОСТАНОВА
іменем України
2 листопада 2010 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Бутенка В.М.
при секретарі Єрданалян Т.А., судового розпорядника Гребенюк О.В.
за участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі адміністративну справу № 2-а-1214/2010р. за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.м. Ізюм БДПС у Харківській області Науменка Сергія Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року, -
в с т а н о в и в :
27 вересня 2010 року ОСОБА_2 подав до суду через поштове відділення зазначений позов до відповідача, в якому зазначає, що 15 вересня 2010 року він отримав листа від ВДВС Ізюмського МРУЮ де 16 вересня 2010 року він дізнався про відкрите на нього виконавче провадження за вказаним вище фактом та надано копію постанови в справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року.
Так, 2 квітня 2010 року він рухався на власному автомобілі СУЗУКИ реєстраційний номер НОМЕР_1 по 626 км автошляху Київ-Харків-Довжанський в місті Ізюмі, близько 14 години 00 хвилин, його зупинив інспектор ДПС взводу ДПС м.д.м. Ізюм БДПС у Харківській області Науменко С.С. за те, що він нібито виїхав на автодорогу з порушенням вимог знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України.
Не зважаючи на його заперечення та пояснення, інспектор ДПС взводу ДПС м.д.м. Ізюм БДПС у Харківській області Науменко С.С. виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року за порушення п. 8.4 Правил дорожнього руху України, а також призначив штраф в сумі 255 грн..
Вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, так як в його діях був відсутній склад будь-якого адміністративного правопорушення.
У зв’язку з наведеним позивач просить поновити йому строк для звернення до суду і визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року, а адміністративну справу закрити.
Відповідач – інспектор ДПС взводу ДПС м.д.м. Ізюм БДПС у Харківській області Науменко Сергій Сергійович (далі по тексту – інспектор ДПС) або його представник у судове засідання не прибув з поважних причин, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідач повідомив суд про причину неприбуття, але не надав суду письмових пояснень на позов, просить розглядати справу за його відсутності, з позовом не згоден (а.с. 13, 18).
У відповідності частини 4 статті 128 КАС України суд ухвалив розгляд справи не відкладати і справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської діяльності.
Відповідачем або його представником не надано суду доказів чи складався на місці протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до статті 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 року за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження по справі, чи вручався протокол під розписку позивачу, як це передбачено частиною 2 статті 254 цього Кодексу.
Згідно статті 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб’єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України та інше.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі переходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року інспектор ДПС розглянув на 626 км автошляху Київ-Харків-Довжанський матеріали про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 і встановив скоєння ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП., за те, що 2 квітня 2010 року, о 14 год. 00 хв., водій керуючи на власному автомобілі СУЗУКИ реєстраційний номер НОМЕР_1 на 626 км автошляху Київ-Харків-Довжанський в місті Ізюмі, не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. (а.с. 4).
Із постанови по справі про адміністративне правопорушення видно, що вона була складена відповідачем в той же день і час на місці зупинки автомобіля позивача (а.с. 4)
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином для винесення постанови не було зібрано належних доказів, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем, хоча перепон для цього в працівників ДПС не було, сам відповідач інспектор ДПС в судове засідання не з’явився, заперечує у задоволенні позову, але не пояснив, яким чином було спростовано пояснення позивача ОСОБА_2 стосовно того, що він на той час, 2 квітня 2010 року, о 14 год. 00 хв., керуючи на власному автомобілі СУЗУКИ реєстраційний номер НОМЕР_1 на 626 км автошляху Київ-Харків-Довжанський в місті Ізюмі, виїхав на автодорогу без порушенням вимог знаку дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», здійснивши рух на автодорогу з двома зупинками перед дорожнім знаком, та не порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України, заперечував про складання постанови по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. Йому інспектором ДПС на місці зупинки автомобіля копій протоколу і постанови не вручались, поштою не направлялись.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п’ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першої і другої статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев’ятою статті 131-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений розгляд справи на місці правопорушення за частиною 1 статті 122 КУпАП.
Згідно частини 1 статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в 15-денний строк з дня одержання органом (посадовою особою) правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення і інших матеріалів справи.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач – інспектор ДПС діяв поспішно при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_2, оскільки на місці вчинення правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення виноситься лише в випадках, зазначених в частині 1 статті 258 КУпАП, якою визначено перелік таких адміністративних правопорушень, серед яких відсутня частина 1 статті 122 КУпАП.
Відповідно до статті 257 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, а згідно статті 276 частини 2 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
В даному випадку, відповідач повинен був направити протокол до відділу ДАІ (БДПС) по обслуговуванню м. Ізюму та Ізюмського району ГУ МВС України в Харківській області, а в разі коли посадова особа – відповідач по справі, прийняв рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення, відповідно до частини 1 статті 276 КУпАП, то він повинен був провести підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідності до статті 278 КУпАП та дотриматись порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно статті 279 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання тощо відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП.
Вищевказані вимоги закону відповідачем порушені.
Суд вважає, що враховуючи поспішність дій посадової особи інспектора ДПС щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 за відсутності інших доказів, не можна надати перевагу лише протоколу та постанові по справі про адміністративне правопорушення, складених посадовою особою, про винність позивача та відхилити при цьому покази правопорушника, який заперечує факт вчинення порушень правил дорожнього руху та надав суду відповідні докази.
Згідно пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, винесена інспектором ДПС по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. а тому постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо нього за частиною 1 статті 122 КУпАП підлягає закриттю відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.
Із наданих суду постанови в справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року зазначається, що примірник постанови ОСОБА_2 на місці складання постанови не отримував, копію постанови не було відповідачем надіслано ОСОБА_2 рекомендованим листом (а.с. 4).
Із пояснень позивача та копії постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження від року встановлено, що про оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року, винесену інспектором ДПС про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП і накладення штрафу в сумі 255,00 грн. позивач дізнався із копії вказаної копії постанови, яку він отримав 16.09.2010 року у відділі державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції від старшого державного виконавця (а.с. 5-6).
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Адміністративний позов ОСОБА_2 подав до суду, у відповідності до поштового штампу, 27.09.2010 року – в межах строку звернення до суду за захистом своїх прав, свобод і інтересів (а.с. 7).
Судові витрати, які поніс позивач в розмірі 3 грн. 40 коп., які документально підтверджені, суд залишає за позивачем, так як позивач не вимагав стягнути їх з відповідного місцевого бюджету на свою користь (а.с. 1).
Керуючись статтями 10,11, 71, 99-100, 159, 160-163, 167 КАС України, статтями 9, 122, 247, 257, 258,276-279, 289, 293 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу ДПС м.д.м. Ізюм БДПС у Харківській області Науменка Сергія Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серія АХ № 151408 від 2.04.2010 року, винесену інспектором ДПС взводу ДПС м.д.м. Ізюм БДПС у Харківській області Науменко Сергієм Сергійовичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП і накладення штрафу в сумі 255,00 грн. та справу відносно нього про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя –
Постанова складена в повному обсязі 5 листопада 2010 року.