Судове рішення #11754293

                                                                                                                             Справа № 2-3597

                                                                                                                                                            2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 

01 вересня 2010 року Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області

                                     у складі: головуючого – судді     Алексєєнко І.П.

                                                     при секретарі -              Боднар О.С.

                              з участю представника

                                     позивача        -               Анісімової І.В.

                    з участю відповідача     -               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні в залі суду  м. Макіївки  справу за позовом  КП  «Макіївтепломережа»  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості  за надані послуги теплопостачання,

в с т а н о в и в :

У  червні 2010 року КП  «Макіївтепломережа» звернулось до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_2, який є членом сім’ї вибувшого власника - наймача квартири АДРЕСА_1,  ОСОБА_3, про  стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання за період з 01.04.1996 року по 01.05.2010 року в сумі  3734,55 гривень.

    В судовому засіданні  позивач  – представник  КП  «Макіївтепломережа» - Анісімова І.А, діюча за довіреністю, підтримала позов і пояснила, що відповідач є членом сім’ї вибувшої у  1992 році  ОСОБА_3 – власника квартири АДРЕСА_1. КП «Макіївтепломережа» надає комунальні послуги теплопостачання у будинок, в якому мешкає відповідач і він як член сім’ї попереднього власника - наймача квартири несе з ним рівні зобов’язання по комунальним послугам, у тому числі і за теплопостачання за лицевим рахунком НОМЕР_1, на який нараховуються суми оплати за споживчу теплову енергію, так як квартири у вказаному житловому будинку забезпечені централізованим опаленням. КП «Макіївтепломережа» виконує свої обов’язки по постачанню відповідачу теплової енергії, проте відповідач тривалий час в односторонньому порядку не сплачує комунальні платежі за теплову енергію і з 01.04.1996 року по 01.05.2010 року виникла  заборгованість за теплову енергію у сумі  6063,70 гривень. Добровільно заборгованість відповідачем не погашена,  просила позов  задовольнити і стягнути  з відповідача вказану суму на користь КП «Макіївтепломережа», а також стягнути сплачені ними витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

  Відповідач ОСОБА_2 позов КП „Макіївтепломережа” визнав частково, не заперечувала проти його задоволення. Згодна з сумою та періодом утворення заборгованості, пояснив, що поточні платежі не сплачував у зв'язку зі скрутним матеріальним станом. Просив застосувати позовну давність.  

    Суд, вислухавши пояснення  представника позивача, відповідача та дослідивши надані докази, вважає, що  позов  обґрунтований  і підлягає  задоволенню частково  з  наступних підстав.

Згідно  вимогам ст. 162 ЖК України власник житлового приміщення зобов'язан своєчасно вносити платню за комунальні послуги.

Згідно вимогам ст. 160 ЖК України члени сім'ї  наймача,  які  проживають  разом з ним у будинку (квартирі),  що  належить   громадянинові   на   праві   приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки,  що випливають з договору найму.  Повнолітні  члени сім'ї  несуть  солідарну  з  наймачем  майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до положень п. п. 1, 2, 4 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримування приватизованих квартир здійснюється за рахунок власників відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій. Власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утримуванням будинку й прибудинкової території. Державні комунальні підприємства по обслуговуванню й ремонту житла зобов’язані здійснювати обслуговування й ремонт приватизованого житла, робити жителям комунальні й інші послуги по державним розцінкам.

    Як вбачається з копії лицевого рахунку НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1, приватизована, наймачем  ОСОБА_3, 1951 року народження, вибувшої з квартири 16.12.1992 року, у квартирі залишився прописаним  син – відповідач по справі  ОСОБА_2

    Судом встановлено, що відповідач мешкає у квартирі  АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок, в якому розташована квартира відповідача забезпечений централізованим опаленням, яке надається КП “Макіївтепломережа”.

Відповідно до п.7 “Правил користування приміщеннями житлових будинків”, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач ( орендар ) квартири зобов’язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 20,32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року № 1875-1У, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.18 “Правил надання послуг з центрального опалювання, постачання холодної та гарячої води та водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів  від 21 липня 2005 року № 630,  розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

    Як встановлено в судовому засіданні КП “Макіївтепломережа” надає комунальні послуги теплопостачання у квартиру відповідача, письмовий договір між ними відсутній, але фактично існують договірні умови на опалення квартири відповідача, тому плату за послуги з теплопостачання відповідач зобов’язан був вносити  щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

    Як вбачається з наданої суду інформації КП «Макіївтепломережа», плата за відпущену теплову енергію відповідачем не провадиться з 01 квітня  1996 року по 01 травня 2010 року, в наслідок чого утворилась заборгованість в сумі 6063,70 грн., яка дотепер не сплачена. КП «Макіївтепломережа» забезпечувало безперервне постачання споживачу теплопостачання, що фактично не заперечується відповідачем. Претензій у споживача щодо якості наданих послуг з теплопостачання не надходило.

          Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок суми заборгованості по оплаті наданих послуг з централізованого опалення по спірній квартирі, який відповідає встановленим законодавством порядку і тарифам.  

Відповідач із заявою про незабезпечення нормативної температури повітря у приміщеннях квартири до КП „Макіївтепломережа” не звертався.  

Статтею 267 ГК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.  

Як встановлено судом, заборгованість у відповідача утворилася з 01 квітня  1996 року по  01 травня 2010 року, звернення позивача до суду мало місце  10 червня 2010 р., тобто частково за межами строку позовної давності. Відповідачем до винесення судом рішення зроблена заява про застосування позовної давності. Позивачем доказів поважності причин пропуску строку позовної давності за період з 01   квітня  1996 року по  01 травня 2007 року суду не надано.  

      У зв'язку з тим, що термін позовної давності по частині вимог пропущений і підстав для його відновлення немає, позов про стягнення суми заборгованості, що утворилася за період з  01 квітня  1996 року по  01 травня 2007 р. у розмірі  4651,04 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд визнає, що з вини відповідача порушено виконання зобов'язань з оплати використаних послуг з теплопостачання, внаслідок чого за період з 01.04.1996 року по 01.05.2010 року КП „Макіївтепломережа” заподіяно шкоду із несплати щомісячних платежів в сумі 6063,70 грн., яка підлягає стягненню частково, у  межах строку позовної давності, тобто з 01.05.2007 року по 01.05.2010 року в сумі 1412,66 грн.      

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень і стягнути на користь держави судові витрати у вигляді судового збору розміром державного мита 51,00 гривну.

      На підставі викладеного, ст.ст.  160, 162 ЖК України, ст.ст. 509, 815 ЦК України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, “Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України,

            в и р і ш и в :

    Позов КП  «Макіївтепломережа» до  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості  за надані послуги теплопостачання, задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_2, 1974 року народження на користь Комунального підприємства заборгованість за надану теплову енергію за лицевим рахунком НОМЕР_1 за період з 01.05.2007 року по  01.05.2010  року у сумі  1412,66 (одна тисяча чотириста дванадцять гривень) 66 копійок.

Стягнути  з  ОСОБА_2, 1974 року народження  на користь КП «Макіївтепломережа» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

    Стягнути  з  ОСОБА_2, 1974 року народження  судові витрати у вигляді судового збору розміром державного мита 51,00 гривну на користь держави.

      На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

                        С у д д я :    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація