Копія:
Справа № 2-1597-2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2010 року Уманський міськрайонний суд,
Черкаської області
в складі: головуючої-судді Бурлаки В.І.
при секретарі Шаповал Н.В.
з участю адвокатів ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані справу за позовом ОСОБА_4 до Уманського професійного ліцею про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом та зустрічний позов Уманського професійного ліцею до ОСОБА_4 про втрату права на користування житлом, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про вселення в кімнату АДРЕСА_1, посилаючись на те, що в грудні 2001 року, по клопотанню фірми „Іванна”, де він працював, він був поселений в гуртожиток ліцею, а в січні 2002 року був зареєстрований. В січні 2007 року адміністрація ліцею самочинно виселила його з кімнати і на неодноразові звернення поселити його в гуртожиток, адміністрація відмовилась. Адміністрація Уманського професійного ліцею подала заяву про втрату його права на житло в даному гуртожитку, посилаючись на те, що угода, яка була укладена з ОСОБА_4, на проживання в гуртожитку, діяла до грудня 2005 року, в подальшому ОСОБА_4 в гуртожитку не проживав, мав борг по несплаті за користування житлом. В січні 2007 року, було прийнято рішення про виселення ОСОБА_4 з гуртожитку, дане рішення було опротестоване прокурором, але і після скасування наказу про його виселення, ОСОБА_4, угоду з ліцеєм на проживання не укладав, в даний час відсутня можливість надати житло, так як це студентський гуртожиток і кімнати заселені студентами.
Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав, зустрічний позов не визнав та пояснив, що в гуртожиток ліцею він був поселений коли перебував в трудових відносинах з підприємством „Іванна”, після звільнення він тимчасово працював в м. Києві, про те, що необхідно продовжувати угоду на новий термін проживання в гуртожитку, він не знав. В січні 2007 року його було виселено з гуртожитку без попередження, а речі з кімнати винесені. Він неодноразово звертався до адміністрації ліцею, але його не поселили, хоч наказ про його виселення був скасований.
Представник Уманського професійного ліцею позов не визнав та пояснив, що гуртожиток по АДРЕСА_1, являється студентським гуртожитком. Адміністрація ліцею, при наявності вільних місць в гуртожитку ліцею, надає тимчасово житло для працівників ліцею або працівників інших підприємств за клопотанням адміністрації. ОСОБА_4 було надано місце в гуртожитку за клопотанням адміністрації „Іванна”, де він працював і договір з ним був продовжений на проживання в гуртожитку до грудня 2005 року. ОСОБА_4 плату за користування кімнатою в гуртожитку не вносив в зв’язку з чим адміністрація зверталася про стягнення коштів в примусовому порядку. В січні 2007 року кімната, в якій проживав ОСОБА_4, в зв’язку з його відсутністю, несплатою за користування житлом комунальних послуг та не продовженням угоди на користування кімнатою, ОСОБА_4 було виселено з гуртожитку, а в кімнату були поселені інші особи. В 2007 році, за протестом прокурора, наказ про виселення ОСОБА_4 було скасовано, але із заявою про вселення в гуртожиток, він звернувся тільки у 2009 році, можливості поселити ОСОБА_4 в гуртожиток не має, оскільки відсутні вільні місця.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено, що гуртожиток по АДРЕСА_1, являється студентським гуртожитком Уманського професійного ліцею, перебуває на балансі ліцею і призначений для проживання учнів ліцею. ОСОБА_4 був поселений в кімнату АДРЕСА_1, даного гуртожитку, на підставі розпорядження адміністрації ліцею за клопотанням приватного підприємства „Іванна”, а в січні 2002 року був зареєстрований за даною адресою. Після звільнення з підприємства, з ОСОБА_4 було укладено угоду на право проживання в раніше наданій кімнаті до 1 грудня 2005 року, що підтверджується угодою від 1 грудня 2004 року. Факт несплати ОСОБА_4 житлово-комунальних послуг за користування житлом в гуртожитку підтверджується рішенням Уманського міського суду від 9 квітня 2003 року та попередженням, які направлялися адміністрацією ліцею про сплату боргу та виселення з гуртожитку за 2004-2007 роки. З 2006 року ОСОБА_4 в гуртожитку не проживає.
Відповідно положенню про студентські гуртожитки в гуртожитках поселяються іногородні студенти, учні, аспіранти на підставі ордера, який їм видається адміністрацією навчального закладу та профспілковим комітетом на період навчання, а також при наявності вільних місць, працівникам даного навчального закладу.
Відповідно до ст.ст. 127, 129 ЖК України, єдиним документом, який дає підстави для користування гуртожитком є ордер, а як встановлено в судовому засіданні та не заперечували сторони, що ордер на вселення ОСОБА_4 в кімнату АДРЕСА_1, не видавався, а укладалася з позивачем угода на тимчасове користування кімнатою в гуртожитку. В трудових відносинах позивач з відповідачем не перебував і не перебуває, з підприємства, яке зверталося з клопотанням про його поселення в гуртожиток ОСОБА_4 звільнився.
Посилання позивача, що його не мали права виселяти з гуртожитку, безпідставні, оскільки житло йому надавалося в гуртожитку тимчасово, без видачі документа, тобто ордера, який дає право на проживання та користування гуртожитком, даний гуртожиток призначений для проживання студентів ліцею, крім того, ОСОБА_4 тривалий час не проживав у виділеній йому кімнаті та не сплачував кошти за користування кімнатою. Позивач не відноситься до категорії працівників, які відповідно ст. 125 ЖК України, не можуть бути виселені з гуртожитку. ОСОБА_4 звертався до прокуратури м. Умані, із заявою про незаконне його виселення з гуртожитку, прокурором було внесено протест про скасування наказу № 29, від 25 січня 2007 року, але по питанню щодо вселення в гуртожиток, ОСОБА_4 до адміністрації ліцею звернувся тільки в серпні 2009 року, доказів, які б свідчили про поважність причини щодо тривалого не звернення до адміністрації ліцею про вселення не надав. Адміністрацією ліцею на час звернення в 2009-2010 роках, була дана відповідь про відсутність вільних місць в гуртожитку.
Таким чином, суд вважає, що оскільки гуртожиток по АДРЕСА_1, є студентським гуртожитком, а позивач не являється студентом ліцею, не перебував в трудових відносинах, був поселений в гуртожиток ліцею з дозволу адміністрації ліцею, тимчасово, законних підстав для видачі ордера на постійне проживання позивача в гуртожитку не має, строк угоди про користування кімнатою закінчився в грудні 2005 року, а сама реєстрація не дає підстав для збереження житлової площі по місцю реєстрації, тому позов ОСОБА_4 про вселення не підлягає задоволенню.
Позов адміністрації Уманського професійного ліцею щодо втрати права користування житлом, тобто кімнатою АДРЕСА_1, по АДРЕСА_1, підлягає задоволенню, так як термін дії договору відповідача на користування кімнатою в гуртожитку закінчився в грудні 2005 року, в подальшому договір на новий термін не укладався, ОСОБА_4 плату за дане житло не вносив, можливості надати житло в студентському гуртожитку ОСОБА_4 в даний час адміністрація ліцею не має, в кімнаті АДРЕСА_1, гуртожитку по АДРЕСА_1, яку раніше займав ОСОБА_4, проживають студенти Уманського професійного ліцею.
Відповідно ст.ст. 125, 127-129, 132 ЖК України, керуючись ст. 10, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд, –
в и р і ш и в:
В задоволені позову ОСОБА_4 до Уманського професійного ліцею про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом відмовити.
Позов Уманського професійного ліцею до ОСОБА_4 про втрату права на користування житлом задоволити.
Визнати ОСОБА_4 втратившим право на користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1, гуртожитку Уманського професійного ліцею, розташованого по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуюча-підпис
З оригіналом згідно:
суддя В.І.Бурлака