Справа № 2-1006/2010 р.

        Р І Ш Е Н Н Я

                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                              (заочне)

22 жовтня  2010 р.                             Ренійський районний суд Одеської області

У складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -     при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики – 205 168 грн. 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

           Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судові засідання які призначалися на 29.09.2010 р. та на 10.10.2010 р., будучи сповіщені належним чином, не з’являлися, про причину неявки, суд не сповістили, були попереджені що на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки справа буде розглянута у їх відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи.  

            У зв’язку із цими обставинами суд прийняв рішення про подальший заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

    Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності від 10.06.2010 р., проти заочного розгляду справи не заперечував, на задоволені позовних вимог наполягав, просив справу розглянути у його відсутності.  

    В ході розгляду справи були досліджені наступні докази: копія розписки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.07.2010 р.; заява про забезпечення позову ОСОБА_1 від 06.08.2010 р.; копія ухвали Ренійського районного суду від 09.08.2010 р. про накладення арешту на майно та гроші, які належать відповідачам, у межах суми позовних вимог; виконавчі листи Ренійського районного суду від 09.08.2010 р. по справі № 2-1006/2010 р. на ім’я відповідачів; постанови відділу державної виконавчої служби Ренійського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.09.2010 р. на ім’я відповідачів.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 26.07.2010 р. позивач позичив відповідачу ОСОБА_2 кошти в сумі 26 000 доларів США. Фактично між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики. Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачем була видана позивачу розписка від 26.07.2010 р., яка посвідчує передання відповідачу ОСОБА_2 позивачем грошової суми в розмірі 26 000 доларів США. В зазначеній розписці окрім підпису відповідача ОСОБА_2, також мається підпис його дружини, відповідачки по справі ОСОБА_3 Це означає, що грошові кошти отримувались ОСОБА_2 з відома та в присутності його дружини ОСОБА_3 Також, це підтверджує той факт, що гроші позивались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спільні сімейні цілі, тобто в інтересах сім’ї. Таким чином, виходячи з положень ст. 73 СК України, стягнення може бути накладено не лише на особисте майно ОСОБА_2 та на його частку в спільній сумісній власності подружжя, але і на спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Розпискою були передбачені умови та строк повернення позики. Отже, грошові кошти в розмірі 26 000 доларів США відповідачі зобов’язалися повернути позивачу в строк до 31 липня 2010 р. Однак, до теперішнього часу відповідачі не виконали своїх зобов’язань належним чином, у зв’язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду із вищезазначеними вимогами. Офіційний курс долара США на час звернення до суду, тобто на 06.08.2010 р. складає 7,8911 грн. за 1 долар США. Таким чином, борг відповідача складає 26 000 доларів США х 7,8911 грн./дол.США = 205 168 грн. 60 коп.          

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позивальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Так, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позивальника або інший документ, який посвідчує передання  йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей ( ч. 2 ст. 1047 ЦК України), що відповідачами й було зроблено – 26.07.2010 р. відповідач ОСОБА_2 видав позивачу розписку, якою зобов’язався у строк до 31.07.2010 р. повернути позивачу позичені у нього гроші в сумі 26 000 грн. Цей факт підтвердила своїм підписом в розписці й дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_3 Судом було встановлено, що грошові кошти отримувались ОСОБА_2 з відома та у присутності його дружини ОСОБА_3 на спільні сімейні цілі, тобто в інтересах сім’ї, а тому, виходячи з положень ст. 73 СК України, стягнення може бути накладено не лише на особисте майно ОСОБА_2 та на його частку в спільній сумісній власності, але і на спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Умови повернення позики, які передбачені розпискою, відповідачами були порушені, у строк до 31.07.2010 р. позичені гроші відповідачами повернуті не були. Відповідачі до теперішнього часу не виконали своїх зобов’язань належним чином (ст. 610) ЦК України.

 Уклавши фактичний договір позики, між сторонами виникли правовідносини грошового зобов’язання. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Як відомо суду, відповідачі уникають будь-яких зустрічей з позивачем, не відповідають на телефоні дзвінки позивача. Вказані дії свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагаються уникнути обов’язку повертати позивачеві позичені грошові кошти. Ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.                

Таким чином, позовні вимоги позивача  є правомірними і законними, виходять із  грошових зобов’язань договору позики.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 224-225  ЦПК України, ст.ст.  526, , 610, 625, 1046-1047, 1049  ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

1.   Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2.   Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, солідарно  на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 205 168  (двісті п’ять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 60 коп.

3.   Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, солідарно  на користь ОСОБА_1 - 2 071 грн. 20 коп.  держмита, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 123 грн. 00 коп.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                        Суддя: підпис                                                              В.І. Дудник

                 Копія вірна: суддя

                Секретар

    Рішення суду набрало законної сили  «____» «____________» 2010 року.

                Суддя