Справа №2- 107/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2007 року        Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

у складі головуючого   - судді Лігус С.М.

при секретарі               - Міняйло В.В.

адвоката                        - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах малолітньої особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування Орджонікідзевського райвиконкому, служба у справах неповнолітніх Орджонікідзевського району м. Харкова, приватний нотаріус ОСОБА_4, агентство нерухомості „Город", про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з позовом в інтересах малолітньої особи, де зазначив, що 3 лютого 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2  був укладений договір купівлі - продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ця квартира  перейшла у  власність ОСОБА_2, який сплатив за неї 45900  гривень. Відповідно договору купівлі-продажу ОСОБА_3діяла особисто від себе, як власника АДРЕСА_1 квартири та як представник свого малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, як власника АДРЕСА_1 спірної квартири. Вказаний договір купівлі - продажу квартири в порушення закону було складено без дозволу органів опіки та піклування, чим порушено права та інтереси малолітнього ОСОБА_1, тому прокурор просить розірвати вказаний догрів купівлі-продажу АДРЕСА_1 квартири та повернути у власність ОСОБА_1 АДРЕСА_1 квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свій позов.

Відповідач ОСОБА_2 з позовом не згоден, про що його представники дали пояснення в судовому засіданні та зазначили, що відповідач не має юридичної освіти, повністю покладався на нотаріуса та агентство нерухомості „Город", через яке він купував квартиру.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник з позовом згодна та вказала, що продала свою квартиру АДРЕСА_1, щоб купити будинок та поліпшити свої та сина ОСОБА_1 житлові умови, але будинок купити їй не вдалося та вона з сином не мають в теперішній час житла.

Представники органа опіки та піклування та служби у справах неповнолітніх Орджонікідзевського району м. Харкова вважають, що при здійснені договору купівлі-продажу спірної квартири необхідно була згода органів опіки та піклування, але відвідач ОСОБА_3 не зверталася з цього приводу до органу опіки та піклування Орджонікідзевського району, чим було порушено інтереси малолітньої особи ОСОБА_1

Треті особи - приватний нотаріус ОСОБА_4 та представник агентства нерухомості „Город" у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили та судом ухвалено слухати справу у їх відсутності.

Суд, вислухав представника позивача, представників відповідачів, відповідача ОСОБА_3 представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років   (малолітня особа)має право самостійно вчиняти дрібні побутові   правочини.

Відповідно до п.З ч.  1  ст. 71   ЦК України - опікун не має права без дозволу органа піклування укладати договори , що підлягають нотаріальному посвідченню і

2

державній реєстрації, у тому числі договори, чи поділ, обмін житлового будинку, квартири.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України від 26 квітня 2001 року "Про охорону дитинства" - батьки або особи, які їх  заміняють не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори,   які    підлягають    нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст.224 Цивільного Кодексу правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування, є нікчемним.

Судом встановлено, що 3 лютого 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2був укладений договір купівлі - продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ця квартира  переходила у  власність ОСОБА_2, який сплатив за неї 45900  гривень. Відповідно договору купівлі-продажу ОСОБА_4 діяла особисто від себе, як власника 1/2 квартири та як представник свого малолітнього сина ОСОБА_1, як власника 1/2 спірної квартири. ( а.с.8).

Вказаний договір купівлі - продажу квартири в  було складено без дозволу органів опіки та піклування.( а.с 8).

На час складення вказаного договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 був малолітнім, йому було 13 років (а.с. 10).

На момент продажу квартири ОСОБА_1 на праві власності належало 1/2 частина спірної квартири (а.с. 13).

Оскільки, договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала малолітньому ОСОБА_1 від З лютого 2005 року в порушення закону був укладений без дозволу органів опіки та піклування, то суд діючи в межах позовних вимог вважає, що договір купівлі-продажу 1/2 частини спірної квартири треба визнати недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тому ОСОБА_4 повинна повернути ОСОБА_2 вартість Уг частини спірної квартири, що складає 22 950 гривен, які вона отримала от ОСОБА_2 по договору купівлі-продажу спірної квартири.

В порядку ст.88 ЦПК України з відповідача стягуються судові витрати на користь держави. На підставі викладеного та керуючись ст..31,32, п.3 ч.  1 ст. 71  , ч.1 ст.216, ч.1 ст.224 ЦК України, ч.3 ст. 17 Закону України від 26 квітня 2001 року "Про охорону дитинства" ст.ст. 10, 11, 60,212,209,215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 від 3 лютого 2005 року , згідно якого ОСОБА_3, ОСОБА_1 передали у власність вказану квартиру ОСОБА_2 за 45 900 гривен, затверджений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 151.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 22 950 гривен , а ОСОБА_2 повернути у власність ОСОБА_1 1/2 частини квартири.

Визнати право власності   1/2 квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Стягнути з відповідачів держмито в сумі 115 гривен з кожного на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.