2-596/07

      РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2007 року                                                                                       м.Донецьк

Київський районний суд м.Донецька у складі

Головуючого судді - Л.М.ПАВЛЕНКО

При секретарі           - В.В. ГАВРИЛОВІЙ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської районної у м. Донецьку ради, Донецької міської ради про надання житла згідно санітарним нормам або надання грошових коштів для придбання житла

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1звернувся до Київського районного суду м. Донецька із позовом до Київської районної у м. Донецьку ради, Донецької міської ради про надання житла згідно санітарним нормам або надання грошових коштів для придбання житла. В судовому засіданні ОСОБА_1 змінив свої позовні вимоги, підкреслив, що в позові йде мова про його право на пільгове отримання житла, як колишнього військовослужбовця-офіцера запасу, звільненого із лав Радянської Армії по скороченню штатів, по законодавству колишнього СРСР, але діючого по теперішній час.

В позові вказав, що у березні 1992 року, за скороченням штатів, він, кадровий офіцер був звільнений із Збройних Сил та повернувся із Росії в м. Донецьк - місце відкіля пішов на службу. Після повернення для одержання житла він став в чергу на квартирний облік в Київський райвиконком м.Донецька. Його порядковий номер був 108. Його сім'я складалася з чотирьох чоловік: дружина, 2 сина, і він. Зареєструвались вони за адресою: АДРЕСА_1 у двокімнатній квартирі загальною площею 50,4 кв.м. ;житловою площею- 29,4 кв.м., тобто 5,88 кв.м. житлової площі на кожного ч.1ена сім'ї - з урахуванням його матері ОСОБА_2 1922 р.н. - ветерана війни. Ця квартира його батьків, в якій він жив з 1954 по 1971 рік до виходу на військову службу.

Відповідно, до ст.45 «Правил обліку громадян які, потребують покращення житлових умов та надання жилих приміщень в Українській СРСР», Постанови ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 р. № 470 - вказаний документ не відмінено і він діє по теперішній час- «... офіцерам, які знаходились на військовій службі не менш 20 календарних років..., звільненими з військової служби за скороченням штатів, житлові приміщення надаються виконавчими комітетами міської ради народних депутатів у першу чергу, але не пізніше, чім в трьохмісячний термін з дня прибутгя до місця проживання».

Позивачем були виконані всі правила та надані в райвиконком необхідні документи. До теперішнього часу житло йому не надано. Уже більш 14 років вони з сім*єю проживають в квартирі з порушенням санітарних норм: так як його діти стали дорослими, мати, якій 84 роки не має можливості перебувати у одній кімнаті з сином, якому 18 років. їх черга на житло за 14 років просунулась ізАДРЕСА_1, а тому у нього за життя на одержання житла дуже малі шанси. Він неодноразового звертався в Київський РІК м. Донецька до голів виконкому Рибалко А.Т., Бешуле С.Г., до мерів м. Донецька - Рибаку В.В., Лукьянченко А.А., в облміськадміністрацію Донецької області - Януковичу В.Ф., в

національний коордінаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених в запас або відставку, до міністра оборони України Грищенко А., в Верховну Раду та до Президента України ОСОБА_3., але результатів ці звернення не дали. Звертався також позивач навіть до засобів масової інформації, але це теж нічого не дало. Вважає, що його сім*я нікому не потрібна, він є пенсіонером і його фінансові можливості якось придбати житло не мають сенсу. В Державі існує подвійний стандарт у відношенні офіцерів, звільнених зі Збройних Сил України та прибулих в Україну на постійне місце проживання із минулих республік СРСР. Закон України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців звільнених із служби у зв*язку з формуванням Збройних Сил України та ч.1енів їх сімей" № 1763-1У від 15.05.2004р. передбачає офіцеру з аналогічною вислугою як у позивача - надання квартири протягом 3-х років, тобто він зі своєю чергою в 14 років - віддаляється далі в кінець. Позивач вказав, що по суті отримає він квартиру чи ні, державу не це турбує.

Прийняті ж пільги радянською державою, тобто Постановою ЦК КПСС та Радою Міністрів СРСР від 21.03.1989р. №237-74 від 21.01.1960р. та постановою Ради Міністрів від 17.02.1981р. №193 для звільнених офіцерів не діють. Таким чином, вважає, що фактично у відношенні офіцерів, пенсіонерів та їх сімей, прибулих на постійне місце проживання до України провадиться дискримінація. Просить визнати за ним право на пільгове отримання житла як офіцера запасу та зобов*язати відповідачів негайно надати належне йому згідно санітарним нормам житло або виділити грошові кошти для самостійного придбання недостатніх квадратних метрів житла по санітарним нормам та стягнути з відповідачів моральну шкоду кожному ч.1ену його сім*ї по 1000 гривен.

Представник відповідача -Київської районної у м. Донецьку Ради про час розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить розписка про отримання повістки, але в суд не з»явився , про причину неявки суд не повідомив, із заявою про відкладання справи не звертався, а тому суд згідно ч.1 ст.169 ЦПК України розглядає справу у його відсутність.

Представник відповідача-Донецької міської ради позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнав та суду пояснив, що згідно зі ст. 45 „Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень у Українській РСР" затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 11.12.1984 року №470, ....офіцерам, які знаходились на військовій службі не менш двадцяти календарних років..., звільнених з військової служби за скороченням штатів, житлові приміщення надаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів в першу чергу, але не пізніше як в тримісячний строк з дня прибуття до місця мешкання". Для отримання житлового приміщення на пільгових умовах військовослужбовцю необхідно надати до житлового органу виконкому місцевої ради разом із заявою про прийняття на квартирний облік, посвідчення на право отримання пільги, довідку військового комісаріату про склад сум*ї військовослужбовця, довідку про здачу житлового приміщення за колишнім місцем мешкання. Отже, із позовної заяви та матеріалів доданих до неї не вбачається наявність довідки про те, що позивачем здано житлове приміщення за колишнім місцем мешкання. Крім того, забезпечення житловим приміщенням, які звільнені з військової служби та які мають право на житлові пільги, проводиться строго у порядку черговості, яка визначається по загальному принципу - за часом прийняття на квартирний облік. Згідно довідки від 02.02.2007р., виданою головним спеціалістом загального відділу Київської районної у м. Донецьку ради Л.Б. Ватаг, Тихонов СІ. (облікова справа №5462) знаходиться зі своєю сім*єю (він, жінка, два сини) на квартирному обліку з 1992 року та занесений до списків першочергових на отримання житлової площі як офіцер запасу. У теперішній час номер загальної черги - 3129, номер пільгової черги - 704, серед офіцерів запасу - 59.

Вважає, що суду слід звернути увагу на наступні обставини. Київська районна у м. Донецьку рада та її виконавчий комітет виконують свої повноваження в обсягах і межах, визначених Донецькою міською радою. Виконавчий комітет Київської районної у м. Донецьку ради діє виключно у межах повноважень, делегованих Рішенням Донецької міської ради від 25.09.1998р. №3/24 „Про делегування повноважень районним радам та їх виконавчим комітетам у відповідності до Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні, згідно з яким до компетенції виконкому віднесені функції щодо здійснення контролю за станом квартирного обліку, видача ордерів на заселення житлової площі в житлових будинках державних та комунальних організацій. Житлові будинки є власністю територіальної громади, а згідно до ст. 6 ЗУ „Про місцеве самоврядування" первинним суб*єктом місцевого самоврядування є територіальна громада села, селища, міста. Таким чином, державний житловий фонд, який підлягає наданню громадянам, перебуває у власності Територіальної громади міста та згідно до ст. 5 Житлового Кодексу України, знаходиться у віданні місцевих Рад, якою у даному випадку є Донецька міська рада. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Судом встановлено, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 прийнятий на квартирний облік у Київській районній у м. Донецьку Раді як офіцер запасу, звільнений із лав зброєних сил по скороченню штатів та в теперішній час перебуває на черзі на отримання житла за № 57, що підтверджується Зведеною базою даних квартирного обліку безквартирних військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, яки перебувають на квартирному обліку у виконкомі Київської районної у м.Донецьку ради за станом на 01.06.2007 року, наданої суду представником відповідача- Донецької міської ради. Згідно зі ст.45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Української СРСР, затверджених Постановою Сов міна УСРСР та Українського республіканської ради профспілок від 11.12.1984 р. №470, ст. 60 ЖК України ОСОБА_1 відповідачами повинно бути відповідачами надано житло не пізніше, чим у трьохмісячний термін із дня прибуття до місця проживання , вибраного з урахуванням порядку прописки. В порушення цього закону відповідачі не надали позивачу житла у вказаний законом термін без поважних на то причин, чим порушили його право на житло, закріплене ст.47 Конституції України. Оскільки Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Української СРСР, затверджених Постановою Сов міна УСРСР та Українського республіканської ради профспілок від 11.12.1984 р. №470, та на підставі яких ОСОБА_1 був прийнятий на квартирний облік не втратили чинність до теперішнього часу, то суд дійшов висновку, що право на отримання у трьохмісячний строк поширюється на ОСОБА_1 та не може бути звуженим, як виписує ст.22 Конституції України від 28.06.1996 року. За таких обставин суд зобов»язує відповідачів надати ОСОБА_1 житло, згідно із санітарними та житловими нормами. Разом з тим суд відмовляє позивачу в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди тому, що він не довів причинний зв»язок порушення його права з наслідками, які настали, та в чому вони виразилися. Суд також відмовляє позивачеві в стягненні грошової суми з відповідачів, еквівалентної вартості додаткової житлової площі, тому що ця вимога не заснована на законі.

Керуючись ст.10,11,60,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст.22 Конституції України від 28.06.1996 року, ст.45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Української СРСР, затверджених Постановою Сов міна УСРСР та Українського республіканської ради профспілок від 11.12.1984 р. №470, ст. 60 ЖК України, суд

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати відповідачів- Донецьку міську раду та Київську районну у м. Донецьку раду, надання житло згідно санітарним та житловим нормам ОСОБА_1зі ч.1енами його сім»ї, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 у місячний термін з дня набрання чинності цього рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його вимог у частини стягнення моральної шкоди з відповідачів та грошової суми еквівалентної вартості додаткової житлової площі.

Заява на Апеляційне оскарження рішення може бути подана у 10 денний строк після його оголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана у 20 денний строк після подачи заяви.