КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-146/09 Головуючий у 1-й інстанції: Венгрин О.О.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" жовтня 2010 р. Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
при секретарі Вечер А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідачів протиправними, зобов’язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області перерахувати грошове забезпечення для перерахунку пенсії шляхом відновлення розміру його складової –премії у розмірі 33,3%, грошової допомоги на оздоровлення, зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити відповідний перерахунок пенсії та відшкодувати з 01.01.2008 року недоплачені суми пенсії.
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії шляхом відновлення розміру його складової –премії у розмірі 33,3%. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати і виплатити недоплачену суму пенсії пенсіонеру ОСОБА_3 з урахуванням складової грошового забезпечення –премії у розмірі 33,3% з 01.04.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.
Колегією суддів встановлено, що позивач з 04.01.1977 року по 18.06.1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ та 18.06.1996 року звільнився з посади командира батальйону швидкого реагування «Беркут»УМВС України у Вінницькій області.
З таблиці-перерахунку пенсії за вислугу років, яка підлягає виплаті з 01.01.2006 року пенсіонеру ОСОБА_3, вбачається, що пенсію нараховано з грошового забезпечення, до складу якого входить 33,3% премії (а.с. 10).
З 01.01.2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року позивачу перераховано пенсію на підставі довідки № 80/8073 УМВС України у Вінницькій області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3, в якій зазначено посаду ОСОБА_3 –командир роти швидкого реагування «Беркут»УМВС (а не батальйону), розмір премії, як складової грошового забезпечення, зазначено 30% (а.с. 4).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз. 1 п. 19).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами було звужено існуючі права позивача (зменшено розмір вже існуючої складової грошового забезпечення –премії), тому вони підлягають захисту.
Суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, не відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому вона правомірно не включена до грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача.
Матеріальна допомога на оздоровлення передбачена п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року, згідно з яким допомога на оздоровлення надається військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу ОВС при щорічній основній відпустці в межах асигнувань, що виділяються на утримання державних органів. Зі змісту ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»вбачається, що одноразова допомога не є складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія за цим законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову частково та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області –залишити без задоволення.
Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г. м. Київ